Методико-музикознавчий матеріал для вчителя

За жанром – це пейзажна лірика. Тут з надзвичайною любов’ю оспівується краса і велич Карпат, де з висоти видно як внизу пливуть хмарки, як вівці; де сонце на гори напинає небо, немов гаптовану хустинку; де під ногами трави, квіти і потоки весело цимбалять (тобто грають на цимбалах).

Після показу пісні пояснити учням незрозумілі слова:

Полонина – значна ділянка без лісу в Карпатах, яку гуцули використовують для пасовища та сінокосу.

Плай – стежка в горах.

Трембіта – гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої (до трьох метрів) дерев’яної труби без отворів, обмотаної березовим лубом. У верхню частину трубки вставляють дерев’яний або металевий мундштук. Звук трембіти голосний і сильний. На трембіті гуцули грають як сигнальні, ритуальні (сповіщають про весілля чи смерть), так і невеличкі самостійні мелодії.

Цимбалять – грають на цимбалах – старовинний музичний інструмент у вигляді плоского дерев’яного корпусу з металевими струнами, по яких ударяють молоточками або паличками, видобуваючи звуки. До речі: скрипка, цимбали, бубон або ж барабан складають в гуцулів троїсті музики.

Варто використати уривки з кінофільму „Тіні забутих предків” Параджанова.

По формі три куплети пісні складають три періоди, правда різної величини. Так перший період має 6 тактів, другий – 4 такти (т.т. 7-10) і третій – 16 тактів. В певній мірі всі три об’єднані в єдине ціле тематичним розвитком. Їх об’єднанню сприяє і наявність в усіх трьох розділах тематичної поспівки, яка з певними ритмічними видозмінами присутня в кожній:

Так в середньому періоді вона (дещо вкорочена) є у 8-му такті, в заключному періоді – в 13-му, 18, 19, 21, 22-24 тактах. Тому цю музичну побудову з повним правом можна назвати наскрізною формою. Всі три періоди чітко діляться на речення, ті в свою чергу – на фрази.

Мелодія пісні чітко окреслена, ритмічна, оптимістично-бадьора, світла, переважно речитативного характеру. Плавний біг її поєднується з стрибками: висхідними - переважно октавними, низхідними – на кварту (такти 5, 6, 13, 16, 17).

Ритмічний малюнок мелодії ускладнюють і синкопи в тактах 3, 6, 8, 13, 17, 21 та вступи з різних подрібнених долей (так званий затриманий ауфтакт).

Основна тональність Ре-мажор натуральний, в тактах 19-22 гармонічний.

Розмір 4/4 – складний двоскладовий чотиридольний; в швидкому темпі його можна диригувати за дводольною схемою тактування: перший жест сильний, другий – відносно сильний.

Основна дикційна трудність – спів в швидкому темпі короткими ритмічними вартостями. Щоб співаки її подолали, потрібно використати спеціальні поспівки на розвиток рухливості артикуляційного апарату.

Багата і динамічна палітра пісні: від piano в першому і другому періоді до forte і fortissimo у третьому – в першому реченні і знову piano – у другому.

З вокальної точки зору потрібно слідкувати за тим, щоб на стрибках нижній звук інтервалу звучав у вокальній позиції верхнього.

Вчитель: Послухайте, як яскраво та влучно створила Богдана Фільц образ Карпат в пісні «На полонині, на верхівці». Подумайте, що саме надає гуцульського колориту?

2.Звучить пісня «На полонині, на верхівці»

Слайд – шоу на мульти- медійній дошці

Звучить пісня, під час якої діти переглядають слайди з краєвидами Карпат. По закінченню слухання проводиться аналіз літературного та музичного текстів.

Вчитель: Як ви правильно помітили в літературному тексті пісні, який створив В.Ладижець, є такі слова, як «полонина» - вкрита травою галявина в горах, пасовисько; «плай» - стежка в горах; «гаптована» хустина - вишита золотими та срібними нитками, мережана; «трембіта» - гуцульський народний духовий музичний інструмент у вигляді довгої дерев’яної труби; «цимбалять» - грають на цимбалах (пояснення вчителя супроводжується фонограмою даних інструментів). А як композитор у музиці передала образ Карпат?

Прийом «Звукові асоціації» Зіставлення музичних образів із життєвими

Відповіді дітей: довгі звуки – створення простору, імітація відлуння в горах; рухлива швидка мелодія – як гірська річка, що тече по камінню, або запальний народний танець; зміщення акценту з сильної долі на слабку – підсилення емоційності та народна музика жителів Карпат.

3. Розспівування (фрагмент пісні)

Вчитель: Ми розспіваємося теж за допомогою поєднання довгих та коротких нот. Послухайте першу фразу поспівки.

Вчитель виконує першу фразу поспівки без слів, бажано на склад «лю», диригуючи при цьому в розмірі чотири четверті. Звертає увагу дітей на заліговану першу долю другого такту та правильне інтонування нот, що повторюються (з тенденцією до підвищення). Коли діти опанують цю фразу, вчитель пропонує виконати її «на одному диханні», тобто залігувати всі ноти.

Вчитель: Послухайте другу фразу поспівки. Зверніть увагу на паузу на першу долю та шістнадцяті тривалості нот.

Вчитель виконує двічі другу фразу поспівки, пропонує дітям заспівати його, досягає точного виконання ритмічної фігури.

Діти за допомогою вчителя поєднують першу та другу фрази, виконують поспівку на різні склади («лю», «до», «на» тощо).

Вивчення нової пісні по фразах

Завдання поспівки – допомогти у виробленні правильного розподілу дихання, чіткої артикуляції, точного відтворення ритмічного малюнку, чистого інтонування.

3.Вивчення першого куплету пісні на слух по фразах.

- Послухайте перший куплет пісні Богдани Фільц «На полонині, на верхівці» та скажіть, чи знайомий він вам.

Вчитель виконує перший куплет пісні. Діти визначають, що він подібний до поспівки, яку вони вивчили.

- Так, ви правильно помітили. Прочитайте пошепки слова першого куплету в ритмі пісні, чітко вимовляючи всі приголосні звуки.

Вчитель разом з дітьми проговорює слова першого куплету в ритмі пісні, в разі потреби повторює ще раз. Потім пропонує дітям самостійно підставити слова у перше музичне речення.

- Послухайте друге речення та скажіть, що змінилося в мелодії.

Вчитель виконує друге речення, наголошуючи його початок та закінчення. Діти визначають, що друге речення відрізняється від першого стрибком на початку та закінчується на тоніці.

Створення позитивного настрою для виконання пісні

Діти за допомогою вчителя декілька разів виконують октавний стрибок, потім самостійно співають друге речення.

- А тепер уявіть себе в Карпатах, де ти можеш доторкнутися до неба рукою, відчути безмежну свободу, розкинути руки і полетіти слідом за піснею. Своїм співом створіть цю картину.

Діти виконують перший та другий куплети пісні хором, потім групами чи індивідуально. Виконавці оцінюються вчителем.

V. Доопрацювання пісні В.Івасюка «Балада про мальви» (Додаток 2)

Складання виконавсько-го плану пісні

Вчитель: Пригадайте, в якій пісні якого композитора за допомогою образу природи створюється образ людини.

Відповідь дітей: У пісні «Балада про мальви» Володимира Івасюка.

Вчитель: Як потрібно заспівати цю пісню, щоби створити лірично-трагічний образ митця?

Учні: 1-ий куплет: тихо, спокійно, плавно; в другій половині -

динамічніше, поступове крещендо, голосно, наприкінці затихаємо.

2-ий куплет: помірно, дещо динамічніше, ніж 1-ий, другу половину куплету - з піднесенням, голосно, але постійно плавно.

Груповий спів: ліричні речення співає одна група учнів (1-е, 2-е, 3-є, 7-е),

Різні види виконання

Драматичні – інша група (4-е, 5-е, 6-е). Потім групи міняються ролями.

Вчитель: А тепер потрібно своїм виконанням створити образ Володимира Івасюка – надзвичайно обдарованої людини, митця, патріота, поета, який був змушений все життя доводити, що співати рідною мовою – це не злочин, а великий дарунок долі.

Учні виконують пісню індивідуально, вчитель проводить оцінювання.

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒