Структура заняття у гуртку

Заняття проходять в ігровій формі. До кожної теми, окремого виду діяльності, згідно Навчальної програми з позашкільної освіти художньо-естетичного напряму «Мистецьке джерельце», погодженої 25 листопада 2013 року директором ІППО КУ ім. Б. Грінченка М. Ф. Войцехівським (див. додаток № 1), підібрана гра. Так, ігри-загадки, ігри-змагання сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню спробами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вміння розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний динамічний, ритмічний і тембровий слух.

Ігри «Голосно-тихо», «Швидко-повільно», «Вгору-вниз», «Луна», «Дзеркало», «Веселі діалоги» та інші доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Розвиток звуковисотного слуху у дітей починається з розпізнавання високих і низьких звуків. Для цього можна використовувати гру-загадку «Вгору-вниз». Якщо діти почули високі звуки - підіймають руки вгору, низькі – опускають вниз, середні – тримають руки на рівні грудей.

Для відчуття дітьми швидкості руху можна використовувати гру «Швидко-повільно». Педагог пропонує дітям, слухаючи музику, передати рухами пальців рук (як подобається їм музика) рухливих і спокійних дітей.

Для розвитку ритмічного мелодичного слуху можна пропонувати гру «Луна». Педагог співає декілька звуків або постукує нескладний ритмічний малюнок. Діти повинні повторити запропоноване (відлуння). Хто помилився, вибуває з гри.

Діти дошкільного віку мають невеликий емоційно-естетичний досвід, їм важко орієнтуватися у глибинному світі настроїв, втілених у музичних творах. Тому поетапне опанування дітьми основних емоційно-естетичних модальностей має відбутися вже з перших занять. Для цього корисна гра «Чарівна кімната». Педагог розповідає вихованцям казку про чарівну кімнату, що має чудову властивість – коли в цю кімнату заходить людина, вона одразу розцвічується у кольори і заповнюється музикою, яка так само, як і кольори, відповідає настроєві того, хто зайшов. Діти слухають різні за характером твори. Після прослухування можна запитати: «який настрій людини, яка зайшла в кімнату? Які кольори переважають в чарівній кімнаті? Світлі чи темні? Як ви вважаєте, які кольори відповідають радості, суму?

Мета такої гри – допомогти дитині свідомо звернути увагу на зв'язок музики і життя, кольору і засобів художньої виразності з характером образу, про який розповідається у творі, з тим почуттям, яке несе в собі цей образ (наприклад чим відрізняються кольори «добра» і «зла», «радості», й «суму»?).

Ігри «Здогадайся, хто прийшов» та «Знайди свій музичний інструмент» сприяють розвиткові слуху. У першій грі дитина закриває очі а інший (гість) відтворює голосом коротеньку фразу із знайомої пісні. «Господар» має впізнати по голосу, хто прийшов до нього в гості. Далі до гри залучаються інші пари дітей. Друга гра сприяє розвиткові під час ознайомлення дітей з симфонічним, народним, духовим оркестром, а також під час виконання певних завдань заняття, педагог умовно закріплює за кожною дитиною певний музичний інструмент (флейта, балалайка, барабан, гобой, скрипка, тощо), далі, для слухання пропонуються музичні твори. Впізнавши звучання свого інструмента, діти умовно зображують гру на ньому.

Велике виховне значення має «ігрова пісня» або «пісня-гра». Це колективна форма спілкування дітей із музикою, котра виховує дружні взаємовідносини, свідому дисципліну, адже кожна дитина повинна підпорядковуватися правилам гри і виконувати їх. Такі вправи використовуються в комплексному впливі різних видів музичної діяльності для більш міцного закріплення в слуховій пам'яті дітей відповідних пісенних інтонацій.

В процесі навчання співу дітям пропонуються завдання певної послідовності та складності:

Ÿ скласти музичну " відповідь" (педагог співає: " Як тебе звуть? " Дитина відповідає: " Я-рос-лав");

Ÿ співати звуконаслідування (співає маленька і велика зозуля, муркає кошеня і кішка);

Ÿ визначати напрямок руху мелодії з прикладу пісні;

Ÿ співати мелодії, передаючи різний характер відповідно до змісту (" Весела пісенька", " Сумна пісенька" тощо).

Практика показує, що діти 4-х років протягом року засвоюють приблизно 15-20 пісень, діти 5-6 років - 25-30 пісень, включаючи пісні-ігри.

Позашкільна освіта виконує такі завдання: навчати, виховувати, розвивати, оздоровлювати. Знання - навчають, почуття - виховують дисципліни естетичного напрямку, ті, котрі торкаються емоційної сфери дитини, це: музика, література, хореографія. Тому співпраця цих напрямків працює на багатогранний процес виховання творчої особистості, що здатна сприймати та розуміти мистецтво. Рух є основним засобом розвитку відчуття ритму, природної музикальності, уяви, прагнення до самовираження, емоційного відгуку на музику, здатності сприймати, засобом розвитку мислення, джерелом радості для дітей. Тому рух – це важливий компонент у музично-естетичному вихованні. Музично-ритмічні вправи організовують дітей, емоційно настроюють їх (див. схема 2).

Схема 2