Тема 8 евристичні методи в економічному аналізі

В сучасних умовах у підприємств виникають проблеми, розв’язання яких формалізованими методами неможливо. За таких умов використовуються спеціальні евристичні прийоми, що мають універсальний характер і застосовується в різних сферах наукової і практичної діяльності.

В економічному аналізі ці методи використовуються за таких умов:

- коли потрібно оцінити діяльність підприємства без довгострокового дослідження;

-коли розв’язання поставленої задачі іншими методами неможливе;

- для прогнозування розвитку економічної, соціальної ситуації;

-коли необхідна економічна інформація відсутня або її недостатьньо.

Експертними оцінками називают комплекс математичних, стратегічних, логічних процедур, спрямованих для одержання від експертів необхідної інформації, аналізу та узагальнення. Серед численних експертних оцінок виділяють:

індивідуальні - анкетування, інтерв’ю, метод Дельфі, контрольні запитання тощо.

колективн і, в яких застосовуються спеціальні методи (нараз „мозгової атаки, ” синектики тощо).

Порядок проведення експертного аналізу включає такі етапи:

-добір експертів, формування експертних груп;

-вибір методики і форми опитування експертів;

-опитування експертів;

-статистичне оброблення отриманих результатів та вироблення

експертного висновку.

Індивідуальні еспертні оцінки передбачають отримання від експертів незалежних оцінок із наступним опрацюванням їх для прийняття оптимального, единого рішення.

В методі анкетування експерт самостійно готує відповіді на запитання представленої анкети, підготовленою аналітиком. Анкета – тиражований, упорядкований за змістом набір запитань у формі опитувального листа, що складається з трьох частин: вступна (мета дослідження, інструкція по заповненню анкети), основна (комплекс послідовних запитань), заключна (інформація про експертів –респондентів –освіта, науковий ступень, посада, досвід роботи).

Виділяють такі разновиди анкетування: очне та заочне; суцільне та вибіркове; відкрите та анонімне.

В методі інтерв’ю передбачається усний діалог з експертом, в результаті чого може бути вирішена певна проблема. На ефективність методу впливає якість програми опитування, компетентність експерта та відсутність особистої зацікавленості у вирішенні питань. В свою чергу аналітик, який проводить інтерв’ю, має уникати критичних оцінок, коментарів, що можуть вплинути на відповідь експертів.

Метод Дельфі, розроблений американською корпорацією РЕНД, є одним з найефективніших методів експертних оцінок, проте потребує на відміну від попередніх методів, великих витрат коштів та часу. Метод Дельфі характеризується відмовою в особистих контактах експертів і колективних обговорень; опитування здійснюється в 4 тури, індивідуальні позиції групою експертів формуються анонімно; після кожного туру опитування інформація обробляється і її результати за умов анонімності оцінок, аргументації та критики доводиться до експертів. Висновки експертів по результатах четвертого туру вважаються позицією експертної групи.

Метод контрольних запитань (метод тестів) використовується для отримання додаткової інформації. Експерти мають відповісти на попердньо підготовлені навідні тестові запитання, які ставить добре обізнаний з проблемою аналітик. Це дає можливість активізувати творчий процес експертів на вирішення проблем.

Колективні експертні оцінювання передбачають вироблення загальної точки зору під час спільного обговорення проблеми експертами. Перевага цих методів у тому, що забезпечуються різнобічність та грунтовність аналізу. Недоліком є складність одержання інформації і формування колективного висновку на основ індивідуальних думок, можливість необгрунтованного впливу авторитетів в групі експертів, а також прийняття компромісних висновків.

Метод нарад круглого столу) заключається в обговоренні проблеми в процесі якого експерти не тільки висловлють свою думку, але й критикують інших, що дає можливість всебічного аналізу проблеми. Але схільність учасників до компромісу, авторитет чи надмірна активність окремих експертів знижують результати аналізу.

Метод мозкової атаки („мозкового штурму” колективної генерації ідей) розвиває метод нарад і є найпоширенішим прийомом колективних експертних оцінок. Сутність методу заключається в тому, що окремо здійснюється генерація ідеї та аналіз і оцінювання цих ідей, відповідно до чого формулюється дві групи експертів –генераторів ідеї та аналітиків. Найефективнішими є групи з 4-15осіб, які складаються з фахівців різноманітних напрямів діяльності-технологи, конструктори, маркетологи, менеджери, бухгалтери, фінансисти тощо. Керівник засідання пропонує для аналізу в загальному вигляді сутність проблеми, наприклад: зменшити матеріаломісткість продукції, зменшити дебіторську заборгованість. В процесі „мозкової атаки”слід чітко розподіляти час засідання на висловлення ідей та їх обговорення. На перший стадії атаки генерується максимальна кількість ідей, в.т.ч. і тих, які є нездійсненими. Учасники засідання висловлюють власні ідеї розвивають пропозиції своїх колег в результаті чого появляються нові оригінальні пропозиціїї. На цьому етапі не має місця критиці, чи оцінювання висловленних пропозицій. На другій стадії всі висловлені ідеї детально обговорюють, дають оцінку, встановлюють переваги і недоліки. В результаті роботи можливим виявляється комбінування висловленних пропозицій і вибір оптимального варіанту. Максимальна тривалисть„мозкової атаки”-1, 5год. Можливо проведення декількох засідань при обговоренні особливо складних проблем.

Метод синектики відрізняється від „мозкової атаки”тим, що він передбачає створення постійної, спеціально підготовленої групи експертів- синекторів, що складаються зі спеціалістів різного професійно- кваліфіційного рівня, здатних до образного мислення.

Метод сценаріїв широко використовується в інвестиційному аналізі, щоб оцінити ризик реальних інвестиційних проектів. На основі можливих змін значень показників ефективності проекту розраховують середньо квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації, які показують рівень проектного ризику.