Частина. Інших робіт, АЦДП має вмонтовану буферну пам'ять, в яку комп'ютер посилає призначені для

інших робіт, АЦДП має вмонтовану буферну пам'ять, в яку комп'ютер посилає призначені для виведення на друк даних. Обсяг буферної пам'яті може дорівнювати декільком кілобайтам у матричних і декільком мегабайтам у лазерних АЦДП.

Основними характеристиками являються:

•=> кількість голок ДП (тільки для матричних АЦДП), яка може бути рівною 9, 18, 24, 36 і більше;

швидкість друку, яка може складати від декількох десятків і сотень символів за секунду (сим/с) в матричних АЦДП і до декількох сторінок за хвилину (стор./хв.) в лазерних АЦДП;

•=> формат використовуваного паперу - А1 (594 х 841 мм); А2 (420 х 594 мм); А З (297 х 841 мм); А 4 (210 х 297 мм) - і його тип: окремі листи, стрічка рулонна або листи фальцовані, перфорована по краях для протягування паперу або без;

< => число друкуючих копій;

^ роздільна здатність, яка виражається числом крапок на від­різку одиничної довжини, або максимальним числом крапок в рядку, довжина якого визначена використовуваним форматом паперу;

^ довжина рядка, яка виражена в символах від 60 до 255, або в крапках від 300 до декількох тисяч;

< => тип сумісності (IBM, EPSON, Hewlett Packerd);

< => mun інтерфейсу зв'язку із системною шиною комп 'ютера (пара­лельний CENTRONICS, послідовний RC-232-C);

розмір буфера пам 'яті.

Для роботи з графічним середовищем необхідний маніпулятор курсора на екрані. Найбільш популярним і зручним маніпулятором є миша (з двома чи трьома керуючими клавішами).

Серед інших пристроїв комп'ютера слід згадати про сканери та плотери. Сканер служить для зчитування інформації з паперу або плівки і конвертуванні її в цифрову форму. Розрізняють сторінкові, ручні та барабанні сканери, кольорові та чорно-білі.

Плотери призначено для виготовлення креслень, діаграм та рисунків на папері різного формату. Плотери характеризуються числом кольорів-якими може бути виконане креслення, і формату паперу (А 1, А2, A3, А4, А5 та ін.). Плотери бувають планшетного та барабанного типу.

ПК типу IBM підключаються до мереж в такій послідовності:

Підключення дисплея. Необхідно вставити роз'єм від дисплея в гніздо

Підключення клавіатури. Необхідно розмістити клавіатуру поряд із центральним блоком і підключити кабель клавіатури. Вилка кабелю вставляється в кругле рознімання на задній панелі.

Підключення принтера. Підключається з'єднуючий кабель до рознімань принтера і центрального блоку.

Підключення шнурів живлення принтера і комп'ютера здійснюється в такий спосіб.

Один кінець шнура підключається до пристрою, а інший - у мережу.

Вмикається тумблер живлення системи і дисплея в положення " On" (" Вкл."). Через деякий час можна почути один короткий звуковий сигнал - комп'ютер успішно скінчив самодіагностику й готовий до роботи.

Описуючи IBM-сумісні комп'ютери, не можна не згадати про їх спе­ціальний клас- портативні комп'ютери (більш ранні - Laptop і сучасні -Notebook). Для них характерними є: зменшена клавіатура, вбудований зменшений дисплей на рідких кристалах і вбудований маніпулятор, який заміняє мишу: кулька, паличка чи чутливий екран. Портативні комп'ю­тери в даний час поки є значно дорожчими та менш надійними, тому їх сфера використання обмежена.

1.2. Удосконалення системи обробки торговельно-економічної інформації

На технологію обробки даних в умовах функціонування автоматизо­ваних інформаційних систем торговельних підприємств і організацій вирішальний вплив мають комплекс технічних засобів та інструментальні засоби прикладного програмування. Зокрема, організаційні форми використання обчислювальної техніки визначають типи систем технології ^автоматизованої обробки даних: децентралізована, розподільна, розо-^сеРеджено-розподілена. Процес удосконалення цих систем обробки Даних еволюціонує разом із розвитком обчислювальної техніки. Спочатку ^Виникла децентралізована система обробки даних, потім центра­лізована. Сьогодні у зв'язку зі зростанням випуску ПЕОМ широко використовується децентралізована обробка даних при збереженні ^Централізаціїз метою розвитку загальноуправлінських завдань.

Децентралізована обробка даних на торговельних підприємствах має ^та-кі переваги:

РОЗДІЛ 1

організацій. Тому на той час виникла об'єктивна потреба в централізації обчислювальної техніки на спеціалізованих обчислювальних центрах (ОЦ), яка була б здатна обслуговувати цілу низку користувачів у межах центра засобів збирання, реєстрації та передавання інформації. Подал ь-шиіі розвиток централізованої обробки інформації передбачає широке впровадження уніфікованих документів, класифікаторів техніко-еконо-мічної інформації, інформаційних баз, згідно з принципами інтегрованої обробки даних. Така організація КТЗ мала свої позитивні сторони і недоліки, які в подальшому потребували переходу на новий рівень застосування ЕОМ.

Позитивними сторонами централізованої обробки інформації є підвищення якості розв'язуваних завдань завдяки поглибленню ріеціалізації. З одного боку, віддалення користувачів від ЕОМ дало можливість ОЦ кваліфіковано здійснювати поставлене завдання, а з іншого - математичне і програмне забезпечення розроблялось праців­никами ОЦ, внаслідок чого поліпшується якість створюваних програм, скорочується час обробки інформації (що, у свою чергу, зменшує вартість обробки).

Із появою вдосконалених операційних систем і периферійних ЕОМ стало можливим організувати обробку інформації в режимах розподілу часу і телеобробки. При роботі в цих режимах користувачі, віддалені від ЕОМ, здійснювали зв'язок з нею з допомогою термінальних пристроїв. Роботу користувачів координувала операційна система. Крім того, режим телеобробки даних давав можливість створити мережі ПЕОМ, які охоп­люють велику кількісгь користувачів (абонентів), віддалених від основної ЕОМ. При цих режимах обробки інформації (особливо телеобробки) немає потреби готувати проміжні носії інформації, що підвищує опера­тивність роботи обчислюваної системи.

Разом з тим для централізованої обробки інформації характерні недо­ліки, які виявляються, насамперед, у тому, що відбувалося відокрем­лення користувача від процесу обробки інформації. А це, у свою чергу, висувало необхідність передавання інформації з місця її виникнення в місцях обробки і навпаки, що зумовлено особливостями торговельно-економічної інформації - (1)- великими обсягами та (2) - нескладними операціями її обробки. При цьому слід зазначити, що режим телеобробки Даних ефективний тоді, коли інформація характеризується складністю операцій її обробки та невеликими обсягами. У зв'язку з цим значного

ЧАСТИНА 2

поширення набули системи обробки інформації, у яких реалізується одно-або дворівнева обробка інформації (наприклад, про склад товарних запасів).

Зростання виробництва ПЕОМ сприяло тенденції повернення до децентралізованої обробки інформації, в умовах якоїїї обробка прово­диться за допомогою мікропроцесорних засобів обчислюваної техніки, електронних бухгалтерських машин та персональних ЕОМ, розташо­ваних на робочих місцях спеціалістів функціональних підрозділів торговельних підприємств. На базі ПЕОМ організовуються автомати­зовані робочі місця (АРМ) бухгалтерів, економістів, менеджерів (з визна­чення попиту, з поставки, з реалізації), товарознавця-реалізатора. ПЕОМ, на основі яких створюється АРМ, як правило, об'єднуються між собою лініями зв'язку в локальну мережу, реалізуючи при цьому однорівневу розподілену обробку інформації. Така архітектура дає можливість вести обмін інформації між декількома спеціалізованими АРМ.

За дворівневою системою розподілу обробки даних у торговельному підприємстві на основі ПЕОМ створюється АРМ відповідних менед­жерів для попередньої обробки інформації з подальшим передаванням її на рівень топ-менеджменту. Таким чином у дворівневих системах поєднуються переваги децентралізованої обробки інформації та центра­лізованих систем, коли найбільш складну роботу з розв'язання функціо­нальних завдань управління бере на себе верхній рівень.

1.3. Удосконалення комерційної роботи в умовах функціонування АРМ

Перехід до ринкової економіки зумовив докорінну ломку установлених форм і методів управління галузями, зокрема, торгівлею з переорієн­тацією на використання досягнень науково-технічного прогресу та інноваційного прогресу. Великі перетворення відбуваються в комерційній діяльності, рівень якої безпосередньо впливає на результативність функціонування товарообмінної сфери вітчизняної економіки. Ефектив­ність і якість роботи всієї комерційної сфери торгівлі зокрема ще в значній мірі не відповідають сучасному етапу розвитку суспільних відносин. Причини цього здебільшого криються в слабкій підготовці та недостатній діловій активності комерційних кадрів, у відсутності економічних важелів