Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






B^ Інформаційні системи управління підприємствами






(АСУП) — це системи із застосуванням сучасних засобів автоматизованої обробки даних, економіко-математичних та інших методів для регулярного розв язування задач управ­ління виробничо-господарською діяльністю підприємства.

Для того щоби забезпечити ефект и вне функціонування торговельного підприємства, необхідно:

обгрунтоване виявлення платоспроможного попиту населення на товари народного споживання і всебічне вивчення кон'юн­ктури ринку;

підвищення рівня планування, обліку і аналізу внутрігоспо­дарської діяльності;

вироблення даних заданої достовірності, оперативності, точності і аналітично с ті.

Основною метою створення інформаційних систем на торговельному підприємстві є обґрунтованість прийнятих рішень, реалізація яких досягається за рахунок економічних, організаційних і технологічних чинників. Засобами досягнення мети є:

застосування сучасної комп 'ютерної техніки для переробки інформаційних ресурсів;

використання адміністративних, організаційних і економіко-математичних методів для розв'язання проблем, що мають місце в комерційній діяльності.

Отже, автоматизація процесів управління торговельним підпри­ємством спрямована, перш за все, на підвищення якості управління як одного із визначальних напрямків подальшої інтенсифікації і підвищення ефективності торгово-господарської діяльності підприємства. Разом з тим АСУТП слугують джерелом і первинною ланкою формування і перетворення інформації для вищестоящих управлінських органів, і відповідних служб.


56 _____________________ _________________________________ ЧАСТИНА1

Окремим класом виступають автоматизовані системи наукову досліджень (АСНД), які є важливим засобом підвищення якості j ефективності наукових досліджень. При цьому економіко-математичні методи, моделі, ЕОМ та інші технічні засоби всебічно використовуються при проведені експериментальних робіт, реалізації на ЕОМ інформаційно-логічних і математичних моделей, які описують досліджувані процеси, явища, об'єкти для обробки результатів дослідження.

Ще одним спорідненим до них класом виступають інформаційні системи автоматизованого проектування (САПР), які призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розробників нової техніки (технологій). САПР допомагають здійснити:

> розробку нових виробів і технологій їх виробництва;

> різні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, витратних норм - трудових, матеріальних і ін.);

> створення географічної документації (рисунків, схем, пан і ри­вок, мап);

> моделювання зразків проектованих об'єктів;

> створення керуючих програм для станків з числовим програм­ним управлінням.

На сучасному етапі розв'язується проблема створення інтегрованих автоматизованих систем управління (ІАСУ). Це багаторівневі ієрархічні автоматизовані системи управління великими підприємствами (як правило, корпоративного типу), які забезпечують комплексну автома­тизацію на всіх рівнях. ІАСУ об'єднують різнорідні АСУ, які відрізня­ються за характером діяльності і кількістю розв'язуваних задач (задач управління виробничими процесами, управління технологічними проце­сами, автоматизації проектування і планування випробувань, адміністра­тивно-управлінської діяльності і т.ін.). ІАСУ відкривають можливості різкого підвищення ефективності функціонування корпоративних господарських утворень, тобто узгодження глобального і локальних критеріїв ефективності, оптимізації автоматизації розв'язуваних задач, єдності інформаційної бази, формування загальної звітності і т.ін.

Отже, інтегровані автоматизовані системи управління (ІАСУ) неза­лежно від сфери використання розглядаються як ієрархічно організовані комплекси економічних методів, технічних, програмних, алгоритмічних та інформаційних засобів, які мають модульну структуру і забезпечують наскрізне узгоджене управління матеріальними та інформаційними потоками кожної структурної одиниці і підприємства в цілому.


Інтеграція в АСУ розглядається як процес в кількох аспектах: - функ-анальному, -організаційному, -інформаційному. - програмному, -технічному, -економічному.

* функціональна інтеграція забезпечує єдність цілей та узгодження
критеріїв і процедур виконання виробничо-господарських та техно­
логічних функцій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основою
функціональної інтеграції є оптимізація функціональної структури всієї
системи, декомпозиція системи на локальні частини (підсистеми),
формалізований опис функцій кожної підсистеми та протоколи взаємодії
підсистем.

* Організаційна інтеграція полягає в організації раціональної
взаємодії персоналу управління на різних рівнях ієрархії ІАСУ та різних
локальних її підсистем, що зумовлює узгодження дій персоналу з метою
досягнення поставлених цілей та погодження управлінських рішень.

* Інформаційна інтеграція передбачає єдиний комплексний підхід до створення й ведення інформаційної бази всієї системи та її компонентів на основі єдиного технологічного процесу збору, зберігання, передавання та обробки інформації, який забезпечує узгоджені інформаційні взаємодії всіх локальних АСУ та підсистем ІАСУ.

* Програмна інтеграція міститься у використанні узгодженого та взаємозв'язаного комплексу моделей, алгоритмів і програм для забезпечення спільного функціонування всіх компонентів ІАСУ.

* Технічна інтеграція - це використання єдиного комплексу сумісних обчислювальних засобів, автоматизованих робочих місць спеціалістів та локальних мереж ЕОМ, об'єднаних в одну розподілену обчислювальну систему, яка забезпечує автоматизовану реалізацію всіх компонентів ІАСУ.

* Економічна інтеграція є узагальненим комплексним показником інтеграції системи і полягає в забезпеченні цілеспрямованого та узгодженого функціонування всіх компонентів ІАСУ для досягнення найбільшої ефективності функціонування всієї системи.

2. За рівнем автоматизації процесів управління виділяють: ручні, автоматизовані і автоматичні інформаційні системи.

Ручні інформаційні системи характеризуються тим, що всі операції по переробці інформації виконуються людиною.

Автоматизовані інформаційні системи це системи, де частина функцій (підсистем) управління або обробка даних здійснюється автоматично, а частина -людиною.


             
   
   
 
 
 
   
 


В автоматичних інформаційних системах - всі функції управління і обробки даних здійснюється технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне управління технологічними процесами. автоматичні підприємства серійного виробництва).

3. За ступенем централізації обробки інформації - системи поділяються на централізовані і децентралізовані інформаційні системи, інформаційні системи колективного використання.

4. За ступенем інтеграції функцій - багаторівневі інформаційні системи з інтеграцією за рівнями управління (підприємство-об'єднання. об'єднання-галузь і т. ін.), багаторівневі інформаційні системи з інтеграцією за рівнями управління і т. ін.

5. За складністю задач управління розрізняють:

інформаційно-пошукові системи (ІПС) для автоматизованого збору інформації про об'єкт управління її зберігання і автоматизованої видачі інформації за запитами користувачів. В таких системах алгоритми управління формують лише процедури вводу інформації в ЕОМ, її опти­мального розміщення в пристроях пам'яті і пошуку запитувальноїінфор­мації, а також виводу необхідної інформації на пристрої відображення;

інформаційні системи обробки даних (АСОД), які за простими алгоритмами виконують обробку інформації про об'єкт управління, яку збирають і зберігають з допомогою відповідних технічних засобів. До типу АСОД наприклад, відносяться автоматизовані системи нараху­вання заробітної плати, підрахунку обсягів виконаних робіт і т. ін.

системи підтримки прийняття рішень (СППР), які розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами у складних слабо структурованих ситуаціях, господарських процесів. На рівні страте­гічного управління використовується низка СППР, зокрема, для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу інвестицій. Орієнтовані на операційне управління СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування та аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних та конс­трукторських робіт, в управлінні персоналом. Операційно-інформаційні застосування пов'язані з виробництвом, придбанням та обліком товарно-матеріальних запасів, їх фізичним розподілом та бухгалтерським обліком;

експертні системи - це системи обробки знань у вузькоспеціалі-зованій області підготовки рішень користувачів на рівні професійних експертів. Експертні системи використовуються для цілей:


• інтерпретації станів системи;

• прогнозу ситуацій в системах;

• діагностики станів систем;

• цільового планування;

• усунення порушень функціонування системи;

• управління процесом функціонування і т. ін.

Постійно зростаючі вимоги до засобів обробки інформації в економіці і соціальній сфері стимулювали комп'ютеризацію процесів рішення еврис­тичних (неформалізованих) задач типу " що буде, якщо", основаних на логіці і досвіді спеціалістів. Основна ідея при цьому полягає в переході від суворо формалізованих алгоритмів, які приписують, як розв'язувати задачу, до логічного програмування з вказанням, що потрібно розв'я­зувати на базі знань, які нагромаджені спеціалістами предметних областей.

Основу експертних систем складає база знань, в якій закладається інформація про визначену предметну область. Як відомо існують дві основні форми представлення знань в експертних системах: факти і правила. Правила описують співвідношення між фактами, за звичай, у вигляді логічних умов, які зв'язують причини і наслідки. Для розв'язку задач подібного класу і використовуються експертні системи.

3.5. Принципи створення АІС організаційно-функціонального управління

АІС комерційних підприємств і організацій створюються у відпо­відності з рядом принципів. їх виділяють як основоположні.

Першим основоположним із них є системний підхід. Сутність його полягає в тому, що кожне явище розглядається і оцінюється у взаємо­зв'язку з іншими. При цьому всі складові елементи системи і процеси, які в ній проходять, взаємозв'язуються з врахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. Системний підхід сконцентровує увагу на об'єкті як єдиному цілому, а не на частинах, які взяті окремо, як би досконало не виконували вони свої індивідуальні функції, тому що специфічні властивості об'єкта можуть бути оцінені тільки з позицій всієї системи. Системний підхід зв'язаний з загальною активністю системи в ім'я Досягнення єдиної мети незалежно від змін, які проходять, тільки в одній або декількох із її частин.


           
   
 
 
   
 


Основними етапами формування автоматизованої системи як об'єкта управління комерційного підприємства при цьому підході є:

> визначення цілей системи;

> визначення вимог до системи, тобто меле об'єкта управління;

> визначення функціональних підсистем, їх структури і задач в загальній системі управління;

> виявлення і аналіз зв язків між підсистемами;

> встановлення порядку функціонування всісї системи в цілому і її динаміки;

> синтез інтегрованої системи.

Принцип системного підходу є не тільки основоположним при створенні А/С, але і в значній мірі впливає на інші принципи, зумовлюючи їх успішну реалізацію.

Нижче наведені принципи створення АІС, які виходять з принципу системності і одночасно його забезпечують. Принцип розв'язку нови х задач означає, що ефективність АСУ підвищується при розв'язку задач, які при традиційній ручній технології управління неможливо розв'язати або можна розв'язати лише частково. До числа цих задач відносяться задачі оптимізації, а також задачі, які розв'язуються традиційно приб­лизно, за спрощеною методикою, з результатами, які не дозволяють формувати раціональні управлінські дії.

Принцип першого керівника полягає в тому, що розробку і впровад­ження АІС необхідно здійснювати під безпосереднім керівництвом першого керівника відповідного об'єкта. Вітчизняна і зарубіжна прак­тика свідчить, що всяка спроба передовірити справу створення АІС другорядним особам неминуче приводить до того, що система не дає очікуваного ефекту.

Згідно принципу неперервного розвитку системи при проектуванні АІС необхідно передбачити можливість швидкого реагування на виник­нення нових задач управління і удосконалення вже впроваджених задач в процесі зміни об'єкта.

Принцип узгодженості пропускних здатностей окремих частин системи означає необхідність досягнення таких умов, за яких пропускна здатність кожної наступної ланки повинна бути не менше пропускної здатності попередньої ланки.

Принцип максимальної розумної типізації означає максимальне використання при створенні АІС економічно виправданих практикою типових проектних рішень.


 



Питання для самоперевірки

1. В чому полягає призначення та роль інформаційної системи комерційних підприємств?

2. Назвіть схему організації інформаційних потоків комерційного підприємства.

3. Перерахуйте головні завдання 1С комерційного підприємства.

4. Дайте характеристику основним властивостям вхідної комерційної інформації.

5. Які компоненти включає інформаційна система комерційного підприємства?

6. Дайте визначення " інформаційній системі" у відповідності з діючим стандартом.

7. Наведіть процесну структуру 1С торговельного підприємства.

8. Перерахуйте основні функції 1С в комерційній діяльності і дайте їх характеристику.

9. Концептуально опишіть процес управління торгівлею.

10. Які елементи містить схема інформаційного взаємозв'язку
управління торговельним підприємством?

11. Назвіть компоненти інформаційної системи.

12. Назвіть класифікаційні групування автоматизованих інформаційних систем. Дайте характеристику кожному класифікаційному групуванню.

13. Розкрийте поняття " інтеграції" інформаційних систем.

14. Що розуміється під принципами створення АІС? Дайте характе­ристику основним принципам створення АІС.


                       
   
     
 
     
 
 
 
     
 
 
   


РОЗДІЛ 4 І ОРГАНІЗАЦІЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС ТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

4.1. Концептуальні основи побудови функціональних підсистем
ЛІС

4.2. Сутність інформаційного процесу управління комерційною діяльністю.

4.3. Задачі управління, що реалізують інформаційний процес.

4.4. Автоматизація документообігу в ЛІС торговельного підприємства.

4.5. Організація інформаційного процесу управління торго­вельним підприємством на основі сучасних інформаційних технологій.

4.1. Концептуальні основи побудови функціональних

підсистем АІС

В процесі проектування АІС (безвідносно до сфер застосування) прийнято ділити на забезпечувальні і функціональні частини. Забезпе­чувальна частина складається із організаційного, інформаційного, техніч­ного, математичного, програмного, лінгвістичного, правового і ергоно­мічного забезпечення, а функціональна - на підсистеми, які призначені для обробки комерційної інформації, необхідної для управління торгово-господарською діяльністю підприємства.

Для процесу проектування АІСТ важливий поділ структури системи управління за функціональними торгово-виробничими ознаками. Він необхідний для визначення всіх параметрів конкретних частин алгоритму (моделі) управління, які реалізовуються певними структурними частинами системи - функціональними підсистемами.

Функціональна підсистемаце частина системи, яка виділена за спільністю функціональних ознак управління. При цьому поділ не є довільним, а визначається метою проектованої АІСТі організацією управлінського процесу.


Виділення функціональних підсистем в АІСТ здійснюється за різними ознаками, основними із яких є: фази (функції) процесу управління (прогнозування, планування, облік, контроль, аналіз, регулювання);

періоди (цикли) управління (доба, п'ятиденка, декада, місяць,
квартал, рік, п'ять років, і т.д.);

* рівень управління (підприємство, відділ, секція, бригада, робоче місце);

> вид керованого ресурсу (основні засоби, матеріальні, трудові,
фінансові ресурси, торговельно-матеріальні цінності, документація);

> структурно-організаційний поділ апарату управління (планово-економічний, комерційний, маркетинговий відділи, відділ праці і заробітної плати, бухгалтерія і ін.);

> ступінь укрупнении обліково-планових об'єктів і одиниць виміру (зведений об'єкт обліку товарно-матеріальних цінностей, зведена номенклатура і специфікована номенклатура товарів і тари, зведений облік по постачальникам і конкретний агрегований облік: тис. штук - штука, тис. гривень - гривня і т. ін.).

Із теорії управління відомо, що фази управління в комплексі утворюють простий цикл управління. В системах управління торговельних підпри­ємств цикли управління функціонують за часовими інтервалами. На торговельних підприємствах весь часовий інтервал управління в біль­шості випадків умовно поділяється на три періоди: за місяць, на протязі місяця, за квартал. Цикли управління, які зв'язані з цими періодами, називаються відповідно оперативними, поточним і перспективним управлінням.

Принципова схема процесу управління торговельним підприємством наведена на рис. 4.1.

В промисловості і інших галузях національної економіки отримав розвиток принцип виділення в АСУ функціональних підсистем за об'єктом управління. В основі використання цього принципу закладено твердження, що підсистема є частиною системи, вона повинна мати свій об'єкт управління.

Виділення підсистем за об'єктом не суперечить процесу управління, при якому кожна підсистема реалізує загальні його фази, що дозволяє Розробити єдину методику проектування функціональних підсистем.

В корпоративних утвореннях, в основі яких лежить комерційна



ЧАСТИНА І


Рис. 4.1. Принципова структура управління торговельним підприємством.

діяльність при використанні принципу поділу АІС на підсистеми за об'єктом управління, виділяються підсистеми управління роздрібною торгівлею, оптовою торгівлею, заготівлями, будівництвом і іншими галузямидіяльності як наприклад, споживчих кооперацій України.

Склад функціональних підсистем АІС торговельних організацій і підприємств і перелік задач, які входять до них, визначається в результаті передпроектного обстеження об'єкта управління і відображається в технічному завданні на його створення.

Для АІС торговельних підприємств у відповідності з діловими норма­тивними матеріалами визначається перелік першочергових функ­ціональних підсистем: прогнозування попиту, планування, оперативного управління, управління товарними запасами, бухгалтерського обліку, звітності, управління фінансами, управління кадрами.

Підсистеми АІСТ в свою чергу, розділяються на задачі, які, як пра­вило, об'єднуються в комплекси задач за їх функціональною і інформа­ційною залежністю. Під задачею управління розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів формування вихідного документа (повідомлення), яке має певне функціональне призначення для управління підприємством


 

(або підрозділом).

Вибір конкретних підсистем і комплексів задач АІСТ визначається виходячи із конкретних цілей підприємства з врахуванням максимального використання наявних типових проектних (або case-портфельних) рішень, які забезпечують зниження затрат на розробку АІСТ, і можливість першочергового впровадження основних компонент забезпечуючої частини.

Склад задач, які розв'язуються в АІСТ, визначаються такими чинниками:

> практичною можливістю алгоритмізації задач управління і їх ефективним розв'язуванням з допомогою сучасних методів і технічних засобів;

> експертними оцінками їх важливості замовником;

> підготовленістю користувачів А 1С торговельного підпри­ємства до застосування комп'ютерної техніки та засобів автома­тизації і управління підприємством;

> рівнем організаційно-економічного, технічного, інформацій­ного, математичного і програмного забезпечення АІСТ.

Функціональна підсистема як відокремлений компонент має власну мету, яка підпорядковується загальній, головній меті системи.

Всі підсистеми АІСТ, тісно пов'язані між собою. Цей взаємозв'язок проявляється, більшою мірою, в тому, що результати розв'язку задач в одній із підсистем служать початковими даними для виконання функцій, які покладені на інші підсистеми.

На верхньому рівні декомпозиції корпоративної (наприклад, торгівлі споживчої кооперації) АІС функціональна частина представляє собою сукупність конкретних моделей і методів управління корпорацією, які знайшли своє відображення в алгоритмах задач, розв'язуваних з допо­могою комплексів технічних засобів цього рівня. В функціональній частині даного верхнього рівня (наприклад, Укоопспілки) виділяються окремі підсистеми і комплекси, які є складовою, але відносно самос­тійною частиною загальної системи, і призначені для реалізації функцій агрегації та інтеграції інформаційних фондів.

Виділення функціональних підсистем здійснюється з врахуванням організаційної структури корпоративних утворень, спеціалізації функціо­нальних підрозділів апарату відомства (Укоопспілки, наприклад) харак-ТеРУ базових процесів комерційної діяльності на відповідному етапі


66


Таблиця 4.1.
Характеристика інформаційних процедур

 

Інформаційна процедура Характеристика Супутні інформаційні процедури
Збирання даних, реєстрація Мета - одержати точне, своєчасне, вірогідне та повне відображення явищ економічного життя (комерційної діяльності). Дані збираються всередині об'єкта і надходять із зовнішнього середовища Розробка класифікаційних групувань. Кодування одиниць інформації (присвоєння кодових позначок)
Передача даних Два варіанти організації передачі даних: -фізичне переміщення носіїв (кур'єром, транспортом, поштою); -дистанційна передача по лініях зв'язку інформації носіїв у вигляді сигналів Захист інформації. Найпотужнішими механізмами захисту є криптографічні методи: шифрування (дешифрування), імітозахистта електронний підпис Шифрування забезпечує конфіденційність інформації, контроль доступу до неї. Імітозахист підтримує цілісність і дійсність інформації на об'єкті
Збереження інформації Інформаційна процедура пов'язана з багаторазовістю, тривалістю використання умовно-сталої інформації в обробленні, необхідністю накопичення інформації у зв'язку з розривом у часі її оброблення Пошук одиниць інформації. Захист від несанкціонованого доступу. Актуалізація даних -підтримка значень одиниць інформації на заданому рівні
Оброблення інформації Сукупність арифметичних і логічних операцій для здобуття результатної інформації (інформації для управління) Пошук одиниць інформації. Розмноження результатної інформації
Передача результатної інформації Два варіанти організації передачі: - передача інформації на носіях у вигляді машиноірам, на гнучких магнітних дисках (ГМД): а)для використання в управлінні; б)для збереження; - передача по каналах зв'язку: а) для використання в управлінні; б) для збереження Захист інформації Збереження інформації
Споживання результатної інформації Використання результатів оброблення у вигляді (Актуалізація даних розрахованих значень техніко-економічних показників (ТЕП) для визначення факторів, що впливають на виробництво, і виявлення резервів розвитку (рис. 1.4.2.)

 


                                     
 
   
     
 
     
     
 
 
 
 
   
     
     
         
         
 
 
 
 


 

ЧАСТИНа

Рис. 4.2. Напрями використання результатної інформації в А 1С комерційної діяльності.

процес управління поділяється на дві складові: інформаційний процес як технологію та процес прийняття управлінського рішення.

Прийняття управлінських рішень за впливом на комерційну діяльність ґрунтується на результатній інформації і виступає продовженням інформаційного процесу на вищому логічному рівні.

Інформаційний процес аналогічно виробництву кінцевої продукції с процесом здобуття певного цілісного за змістом набору даних для вироблення і прийняття управлінських рішень. Інформаційний процес включає комунікаційний процес, який служить цілям інформаційного обміну і забезпечує весь комплекс процедур пов'язаних з виникненням, доведенням і споживанням інформації.

f Таким чином інформаційний процес управління пред-ставляється сукупністю управлінських операцій, головнимпредметом яких є трансформація інформації.

Саме інформаційний процес є об'єктом автоматизації.

В умовах автоматизації інформаційний процес є узагальненою сукупністю операцій перетворення інформації, що виконуються на ПЕОМ управлінськими працівниками різних підрозділів підприємства (відділів, служб, цехів, складів), об'єднаних в обчислювальну мережу (ОМ). При цьому під інформаційною операцією розуміють частину інформаційного


процесу, яка ініціюється на ПЕОМ кінцевого користувача та забезпечує перед переходом до наступної операції досягнення певної часткової мети при обробленні інформації.

Кожній інформаційній операції, реалізованій програмним модулем, відповідає рядок головного меню який висвітлюється на комп'ютері в процесі виконання завдання. Програмний модуль, у свою чергу, може мати своє меню (підменю), що задає порядок виконання певних дій під час оброблення даних. Внутрішні підменю програмних модулів забез­печують певну гнучкість в обробленні даних. Наприклад, внутрішнє під­меню може задавати: вигляд повідомлення (МГ, відеокадр (ВК), ГМД), період (день, декада, місяць, квартал, рік), ступінь охоплення (торго­вельне підприємство, секція, робоче місце (АРМ). Стан інформації на виході інформаційного процесу кожного комп'ютера і АРМу розгляда­ється як " кінцевий продукт", а інформаційний процес загалом - це вироб­ництво цілісних наборів даних, об'єднаних спільним змістом за суттю.

Інформаційний процес розглядається як багатоопераційний. Окремі його складові частини (набір інформаційних операцій) реалізуються на конкретних ПЕОМ та АРМах. Сукупності ПЕОМ і АРМів, які функціонують в технології так званого " ланцюжка", реалізують інфор­маційний процес обробки даних організаційного функціонування мережної АІС. В будь-якій комерційній діяльності АІС виділяються сукупності автоматизованих інформаційних процесів, які охоплюють сфери економічної діяльності: працю, предмети та засоби праці, товари, фінанси, результати діяльності. Характеристика кожного АРМу в АІС може бути задана тільки в контексті його взаємодії з іншими АРМами.

У процесі створення АІС розробляється певна модель (вона носить назву, інфологічної), яка відображає розподіл функціонально-інфор-маційних обов'язків між управлінським персоналом. Стосовно цієї теоретичної моделі визначаються склад та архітектура спеціалізованих АІС і АРМів та їх інформаційне суміщення. Набори спеціалізованих програмних модулів, встановлених на ПЕОМ, вирізняють двох типів: логічні та фізичні. Логічні АРМи включають набори спеціалізованих пРотрамних модулів. Фізичні АРМи формуються встановленням (генерацією) на конкретній робочій станції програмних модулів одного або кількох логічних АРМів. При генерації відслідковується ланцюжок Логічних АРМів, які взаємодіють між собою від зародження економічної Формації до доведення кінцевим споживачам.



ЧАСТИНА і


4.3. Задачі управління, що реалізують інформаційний

процес

Реалізація інформаційного процесу управління комерційною діяльністю означає виконання сукупності різноманітних інформаційних операцій. Кожна операція орієнтована на певну цільову функцію, яка безпосередньо пов'язана визначенням інформації та її перетворенням. Виконання інформаційних операцій зводиться до розв'язання інформаційних задач. Саме вони розв'язуються автоматизованим способом за допомогою комп'ютерної та іншої техніки. Розв'язання таких задач утворює інформаційний процес управління (комерційною діяльністю). Інфор­маційні задачі називаються економічними або задачами управління. а точніше - інформаційними управлінськими задачами економічного призначення.' Комплекси задач управління забезпечують в АІСТ формування відповідних груп ТЕПів, значення яких використовуються управлінським персоналом для прийняття рішень щодо управління торговельно-господарською і фінансовою діяльністю підприємства.

Задачі управління, насамперед, мають на меті відшукання значень вихідних показників. Вони розглядаються як об'єкт машинного розв'язання за допомогою персональних ЕОМ (ПЕОМ). Сучасні ПЕОМ забезпечують розв'язання різноманітних задач, які групують за ознаками, притаманними класифікації економічної інформації (адже ці задачі - інформаційні), а також за критеріями, властивими тільки самим задачам (за ознаками приналежності до конкретної предметної області). Спільність задач та інформаційних ресурсів породжує єдність багатьох властивостей задач та економічної інформації.

У табл. 4.2. наведений розподіл задач за різними класифікаційними ознаками.

З погляду кінцевого користувача задачі в АІСТ за своїм призначенням поділяються на: регламентні, інформаційно-довідкового обслуговування, поглибленого економічного аналізу, розрахункові.

Кожна регламентна задача полягає в обробленні даних, пов'язаних економічним змістом, у складанні форм звітності, що формуються в чітко визначені терміни за заданим розкладом і регламентуються за змістом.

' Автори достатньо часто використовують таку термінологію як задачі органі-заційн< ьфункціонаяьного призначення" незалежно від предметної області використання.


poWJLL



 


Ознака







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.