Виникнення і розвиток педагогіки як науки. Основні категорії педагогіки.

Педагогіка — наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості. Назва її походить від грецьких слів «раіdоs» — дитина і «адо» — веду, тобто «дітоводіння». У Давній Греції так називали рабів, які супроводжували дітей рабовласників до школи, пізніше — вільнонайманих людей, котрі займалися наставництвом, вихованням та навчанням дітей. Поступово слово педагогіка сало вживатися більш загально: Для визначення мистецтва вести дитину протягом життя, тобто виховувати, навчати, давати освіту. Педагогічна наука виникла і розвивалась як теорія виховання підростаючих поколінь. Зумовлено це тим, що людина, її духовні та фізичні якості формуються в дитинстві, підлітковому віці та юності. Саме у ці періоди життя розвиток особистості відбувається найбільш інтенсивно, формуються найголовніші її риси та особливості — розумові та фізичні сили, основи світогляду, переконань, моральних почуттів, риси характеру, спрямованість потреб, інтересів, уподобань тощо. Тому істотні прогалини і недоліки у вихованні, допущені в ранньому віці, ліквідувати пізніше надзвичайно важко, а іноді й неможливо. Вона досліджує те, на яких загальнопедагогічних засадах, завдяки яким засобам виховної роботи потрібно будувати виховний процес, освіту і навчання людей різних вікових груп в освітніх закладах, в усіх типах установ, організацій і трудових колективів. Функції: - дослідження законів і закономірностей педагогічних явищ і процесів(виховуючий характер навчання, взаємозв’язок розвитку і виховання) - теоретичне обгрунтування змісту, принципів, методів і форм навчання та виховання(розкриття певного принципу навчання чи виховання, використ певного методу виховання залежно від віку школяра) - вивчення передового педагогічного досвіду і створення на його базі педаг теорії(пердовий досвід вчителів, вчительських колективів, умов і причин успішності та ефективності їх діяльності, підготовка відповідних мет матеріалів) - експериментальні дослідження педагогічної діяльності(втілення досягнень пед. науки в практику діяльності закладів освіти з метою її вдосконалення) - вироблення пед. техніки(стиль поведінки та спілкування вчителя з учнями) Категорії: Виховання— цілеспрямований та організований процес форм особистості.Основне його призначення полягає у забезпеченні життєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розв новими поколіннями сусп-труд досвідуНавчання – це спеціально організований, цілеспрямований процес взаємодії учителів і учнів, що передбачає засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і потенційних можливостей учнів. Основою навчання є знання, уміння, навички. Освіта - це процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок. Основний шлях одержання освіти – навч в системі різноманітних навчальних закладів. В залежності від обсягу отриманих знань і досягнутого рівня самостійного мислення розрізняють початкову загальну, базову загальну середню, повну загальну середню, базову вищу і повну вищу освіту. Розвиток — процес і результат кількісних і якісних змін в організмі людини. Він пов'язаний з постійними, неперервними змінами, переходами з одного стану в інший, від простого до складного, від нижчого до вищого. Формування – це процес становл люд як соціальної істоти під впливом усіх без винятку факторів – екологічних, псих, соціальних, економічних, національних, релігійних. Педагогічним процесом називають динамічну взаємодію вихователів і учнів, спрямовану на досягнення заданої мети і яка сприяє заздалегідь визначеним змінам стану, властивостей і якостей вихованців.