Декларування товарів: форми та процедури

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою фо­рмою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на папе­ровому носії (ст. 257 МКУ).

Електронне декларування здійснюється з використанням електро­нної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених за­коном випадках.

Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено Митним Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Умови й порядок декларування, перелік відомостей необхідних для здійснення митного контролю та митного оформленій, визначаються Митним Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих де­кларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок за­повнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються лід час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої владі, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Митним кодексом України передбачено, виключній перелік інфор­мації, що зазначається в митній декларації, та встановлено, що митним органам забороняється вимагати внесення до митної декларації відомо­стей, відмінних від зазначених у такому переліку. До питної декларації вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів (ст. 257 МКУ):

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особли­вості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декла­рацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовніш­ньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що вико­ристовується в міжнародній практиці замість договорі(контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на під­ставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зов­нішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередни­цького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх пе­ревезення митною територією України під митним контролем, та кон­тейнери;

5) відомості про товари: а) найменування;

6) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросуп­ровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

г) найменування країни походження товарів (за наївності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одини­цях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій скла­дені рахунки, на день подання митної декларації;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або ін­ший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законо­давством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу:

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта). Митним органам забороняється вимагати внесення до митної декла­рації інших відомостей, ніж зазначені у цій статті.

Перелік товарів, що не підлягають обов'язковому письмовому де­кларуванню, встановлюється Митним Кодексом та іншими законодав­чими актами України.

Передбачено подання разом з митною декларацією тільки рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару, і декларації мит­ної вартості (ст. 264 ч.2 МКУ). При цьому декларація митної вартості не надається у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 5000 євро (ст. 52 МКУ).

Основні форми декларування: письмова та усна. Законодавство пе­редбачає можливість застосування інших форм декларування, напри­клад, шляхом здійснення конклюдентних дій.

У сучасній митній практиці декларування через здійснення конклю­дентних дій практикується в міжнародних аеропортах, де організована система «зелених коридорів». Пасажир, не складаючи письмової декла­рації, самим фактом вибору «зеленого коридору» заявляє митниці про відсутність товарів, що підлягають оподаткуванню або заборонених до ввезення (вивезення) товарів.

Як правило, усне декларування допускається при-митному оформ­ленні ручної поклажі й особистого багажу пасажирів.

Митне законодавство передбачає декілька варіантів процедури денітрування:

1) шляхом подання в митний орган вантажної митної декларації ВМД;

2) шляхом подання в митний орган письмової заяви, складеної в до­вільній формі, щодо товарів, з яких не стягуються мито і податки і не застосовуються заходи економічної політики.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення ми­тної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному ор­гану тимчасову миту декларацію на такі товари за умови, що вона мі­стить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про поданім додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (ст. 260 ч. 1 МКУ). Періодична митна декларація може подаватися на регулярне пе­реміщення через митний кордон України товарів однією і тією ж осо­бою на одних і тих же умовах та підставах протягом не більше 180 днів та під зобов'язання про подання додаткової декларації на товари, пере­міщені за періодичною митною декларацією протягом попереднього календарного місяця, у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України (ст. 260 ч. 4 МКУ).

За спрощеною формою відбувається декларування при переміщенні фізичними особами товарів не з комерційною метою.

Товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кор­дон України, декларуються митному органу, який здійснює митне офо­рмлення цих товарів і транспортних засобів.

Митна деклараціїї подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення.

Товари, що переміщуються через митний кордон України громадя­нами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів.

Декларантами мають право виступати (ст. 265 МКУ):

1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного ре­жиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укла­деного резидентом, - резидент, яким, або від імені якого укладено цей договір;

2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

З дозволу митного органу відомості, зазначені у митній декларації, можуть бути змінені чи доповнені, а подана митна декларація відкли­кана.

Митним Кодексом закріплюються чіткі підстави для відмови в мит­ному оформленні та обов'язки митниці надати вичерпні роз'яснення. Кожна відмова у прийнятті митної декларації оформлюється шляхом заповнення картки відмови в прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларант/ або уповноваженій ним особі.

Декларант може виправляти помилки, змінювати, відкликати та ви­знавати декларацію недійсною. Допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання за­ходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених кодексом та іншими актами законодавства України, крім випадків, як­що особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені вище