Розділ 5

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЛЮДИНА — ІНДИВІД — ОСОБИСТІСТЬ»

5.1 Особливості понять «людина — індивід — особистість»

Упродовж свого розвитку людина постає в єдності трьох іпоста­сей: як індивід, як особистість і як індивідуальність. О. М. Леонтьєв у своїй роботі «Вибрані психологічні твори» підкреслює, що особис-тість-індивід — це особлива якість, набута індивідом у суспільстві, у якому він існує. Індивід має свої вроджені або набуті властивості,

Рис. 5.1 Співвідношення понять «індивідуальність» та «особистість»

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

але вони є лише передумовою для формування особистості. Осо­бистість є індивід, але не всякий індивід є особистістю.

На думку Г. Б. Корнетова, індивідуальність — це «неповторна, унікальна якість людини, її самобутня екзистенція і пов'язаний з нею, лише їй одній властивий життєвий шлях. У процесі індивіду­алізації людина усвідомлює саму себе, свою відмінність від інших, сенс існування».

Розглянемо співвідношення між поняттями «індивідуаль­ність» та «особистість» (за В. М. Ніколаєнко, рис. 5.1).

Родовим серед усіх цих термінів є поняття «людина».

Пригадаємо одну східну притчу.

Грізний Лев багато чув про Людину, її сміливість і всемогут­ність. Бажаючи перевірити, чи справді Людина сильніша за нього, царя звірів, він вийшов на дорогу й почав чекати, коли та з'явиться.

Спочатку на дорозі з'явився старий чоловік. «Ти Люди­на?» — кинувся до нього Лев. «Ні, я вже був Людиною», — сумно зітхнув той. Потім Лев побачив хлопчика. «Ну, ти вже точно Лю­дина», — сказав Лев. «Ні, я ще тільки буду Людиною», — радісно відповів хлопчик. Нарешті після довгого чекання з'явився зрілий чоловік, що тримав у руках блискучого ціпка. «Ну, нарешті я бачу цього мізерного черв'яка, якого звуть Людиною! Я сильніший за тебе, я тебе уб'ю!» — люто загарчав Лев і кинувся на супротивника. «Так, я Людина, і тому я не боюся тебе!» — гукнув той і, вистрілив­ши з рушниці, зупинив грізного звіра у стрибку.

Розглядаючи поняття «людина», ми зазвичай маємо на увазі істоту, що поєднує в собі дві лінії розвитку:

• біологічну — людина як представник біологічного виду харак­
теризується певною тілесною організацією, має ряд істотних
ознак: прямоходіння, пристосовані до праці руки, високороз-
винений мозок, особливі морфологічні ознаки;

• соціальну — людина є носієм свідомості, що сама по собі
є продуктом суспільного розвитку. Освоєння власних біо­
логічних можливостей, їх «олюднення», тобто розвиток у

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЛЮДИНА - ІНДИВІД - ОСОБИСТІСТЬ»

нормативному напрямі, розвиток психічних властивостей,

процесів і станів, формування свідомості й самосвідомості,

механізмів саморегуляції відбувається в суспільстві і лише

завдяки суспільству.

Поняття «особистість» більш вузьке. У ньому акцент робиться на суспільній сутності людини. Особистість — це член суспільства, що посідає в ньому певне становище й виконує певні соціальні функції (ролі), тобто особистість розглядається з погляду її сус­пільної діяльності та суспільної сутності.

Поняття «індивід» має подвійне значення. По-перше, воно є повністю еквівалентним до поняття «людина», тобто вживається на позначення природної істоти, представника виду Ьото заріепз, яка є продуктом філогенетичного й онтогенетичного розвитку. По-друге, це поняття позначає окремого представника людської спіль­ноти як соціальну істоту, що виходить за межі своєї біологічної об­меженості і здатна, використовуючи знаряддя й знання, керувати власною поведінкою і психічним життям.

Термін «індивідуальність» фіксує увагу на своєрідності психі­ки, особистісних особливостях індивіда, їх неповторності.

У психологічній літературі часто зустрічається поняття «суб'єкт». Це індивід, що є носієм самостійної активності в пізна­нні й перетворенні навколишньої дійсності та самого себе. Поняття «суб'єкт» використовують тоді, коли необхідно підкреслити, що саме людина є головною детермінантою власної життєдіяльності.