Конформізм, нонконформізм.

Чи спостерігається конфлікт між думкою індивіда та думкою групи, якщо подолання конфліктної ситуації відбувається на користь групи?

Чи спостерігається конформізм окремих учнів у формі підпорядкування групі внаслідок сильного групового тиску?

Наведіть приклади (позитивні і негативні), коли індивід змінював поведінку, переконання і установки під тиском групи.

Конформність якого виду спостерігалася: 1) зовнішня (публічна), за якої індивід демонстративно приймав нав'язану думку з метою схвалення його дій або уникнення покарання (хоч внутрішньо дотримувався своїх поглядів); 2) внутрішня (особистісна), пов'язана з реальною зміною індивідуальних установок, що викликано згодою з позицією групи як більш обґрунтованою і об'єктивною?

Чи є у групі школярі, які чинять опір груповому тиску, демонструють поведінку або думки, які суперечать позиції групи?

Чи спостерігається негативізм окремих школярів як крайній супротив тиску групи? Як це виявляється?

Чи спостерігається повна незалежність та самостійність висловлювань окремих членів групи? Наведіть приклади.

Чи спираються вияви нонконформізму окремих учнів на їхній власний досвід, незалежно від думки чи поведінки групової більшості?

Вплив норм меншості. Хто презентує у групі “меншість”? Які її позиції щодоможливості загального впливу або контролю над більшістю? Чи є у “меншості” доступ до інформаційних засобів впливу?

Опишіть ситуації, які свідчать про наявність внутрішньо групового фаворитизму (підтримання групою позитивної ідентичності, тенденції сприяння власній групі та її членам у ситуації порівняння з іншими співставними групами).

Емілія Гуцало. Від теорії–до практики.Педагогічна практика. 5курс.

Опишіть ситуації, які свідчать про наявність зовнішньогрупової дискримінації (тенденції до встановлення різниці в оцінці “своєї” групи і “чужої” на користь “своєї”).

ІV. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРУПОВИХ ПРОЦЕСІВ (ГРУПОВА ДИНАМІКА)

Характеристика міжособистісних взаємин у групі за критеріями глибини(сталості), дистанції між партнерами, тривалістю та кількістю контактів, їх неофіційністю, особистою значимістю, емоційною насиченістю, неповторністю тощо.