Главная страница
Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Моніторинг видового складу риби Кременчуцького водосховища
В результаті проведених 10 контрольних виловів протягом осені 2012 р. з Кременчуцького водосховища в районі Градіжська було впіймано трохи більше 32 кг риби (ДодатокБ.). Розглядаючи кількісний склад виловленої риби, представимо одержані дані у вигляді таблиці.
Дані про кількість видів виловленої риби, середню вагу та вік риби.
Таблиця 2.1
| Видова назва
| Загальна кількість, шт
| Середня вага рибини, кг
| Загальна вага, кг
| У процентному відношенні
| Вік риби, роки
| | щука
|
| 0, 3 – 0, 7
|
| 9, 17
| 1 – 2
| | лящ
|
| 0, 5 – 1, 0
| 5, 8
| 17, 7
| 2 – 3
| | судак звичайний
|
| 0, 8 – 1, 3
| 2, 1
| 6, 42
| 2 – 3
| | в`язь
|
| 0, 1 – 0, 3
| 1, 1
| 3, 36
| 3-4
| | сом звичайний
|
| 1, 0
| 1, 0
| 3, 27
| 2 – 3
| | підуст
|
| 0, 3 – 0, 4
| 1, 4
| 4, 28
|
| | лин
|
| 0, 5 – 0, 6
| 1, 7
| 5, 2
| 2 – 3
| | плітка
|
| 0, 2 – 0, 5
| 4, 5
| 13, 76
|
| | білизна
|
| 0, 2
| 0, 2
| 0, 61
| 3-4
| | йорж звичайний
|
| 0, 3 – 0, 4
| 0, 7
| 2, 14
| 2 – 3
| | чехоня
|
| 0, 2 – 0, 5
| 1, 1
| 3, 36
| 1 – 2, 5
| | густера
|
| 0, 3 – 0, 5
| 0, 8
| 1, 96
| 2 – 3
| | краснопірка
|
| 0, 3 – 0, 4
| 3, 0
| 9, 2
| 2 – 3
| | карась
|
| 0, 3 – 0, 4
| 6, 3
| 19, 3
| 1 - 2
| | Всього
|
|
| 32, 7
|
|
| Проаналізувавши дані, отримані експериментально, порівняємо їх зі статистичними данними (таблиця 2.2)
Таблиця 2.2 Середньорічні показники вилову риби в Кременчуцькому водосховищі
|
| 1956 – 1959 до зарегулювання
| 1966 - 1970
| 1971 - 1980
| 1981 - 1985
| 1987 - 1993
| 2000 - 2007
|
|
|
| | Всього, т
|
|
|
|
|
| 234, 7
| 1135, 6
|
|
| | Плоскирка, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Карась, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Лящ, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Плітка, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Синець, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Щука, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| | Верховодка, %
|
| -
|
| -
|
|
|
|
|
| | Чехоня, %
|
| -
| 2, 5
| -
|
|
|
|
| -
| | Судак, %
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зазначемо, що показники аматорського вилову майже збігаються з показниками промислового за останні роки. Також з наведених даних видно, як змінюється чисельність вилову за вказані періоди (Рис. 2.1). Через 6 років після зарегулювання Дніпра вилов збільшився у 8, 5 раз. Це пояснюється збільшенням площі розмноження та вилову, багатою кормовою базою, яка утворилась унаслідок затоплення родючих територій. Популяції риб у водосховищах формуються в основному за рахунок розмноження місцевих (туводних) видів, що жили у річці або розташованих поблизу водоймах та водотоках. Найбільша чисельність спостерігається у поколінь риб, що народились у перші роки заповнення водосховища, коли створюються найбільш сприятливі умови для їх нересту, розвитку, виживання ікри та молоді. Це - поступове підвищення рівня води, затоплення великих ділянок заплави, вкритих луговою рослинністю, що є найкращим субстратом для відкладання та розвитку ікри. На свіжозалитих ділянках зберігається проточність і розвивається зоопланктон і зообентос, що також сприяє розвитку риб; а у водосховищі ще небагато поїдаючих ікру і молодь хижаків[9, 19 ].
Рис.2.1 Чисельність промислового вилову риби в Кременчуцькому водосховищі
Після зарегулювання стоку у видовому та кількісному складі іхтіофауни відбуваються помітні зміни (ДодаткиВ, Д). У зв’язку із різким зменшенням водообміну та швидкостей течії, збільшенням глибини та ширини акваторій кількість реофільних видів риб скорочується, в той час як кількість лімнофільних видів, навпаки, зростає.
Греблі водосховищ створюють перешкоду для прохідних риб; окрім цього ті риби, що проникають крізь рибопропускні споруди, зазвичай не знаходять у водосховищах сприятливих умов для розмноження через слабку проточність та заїлення нерестовищ. Тому, якщо деякі види прохідних риб і продовжують існувати, їх чисельність швидко зменшується, і вони концентруються в основному у верхів’ях, де зустрічаються піщано-галечні ґрунти й спостерігається підвищена проточність.Процес формування іхтіофауни у водосховищах супроводжується випадінням окремих її видів і значною внутрішньопопуляційною диференціацією. Після створення водосховищ, особливо у перші роки їх існування, видовий склад фауни збіднюється. З віком водосховища кількість видів риб у них може збільшуватись як за рахунок спрямованого так і стихійного вселення.У подальшому умови розмноження риб, особливо фітофільних видів, погіршуються через скорочення нерестової площі та місць нагула для молоді. На нерестовищах зникає лугова рослинність, і на захищених ділянках починають масово розвиватись повітряно-водні рослини.
Як правило, кількість молоді риб у багатоводні та середні за водністю роки вища, ніж у маловодні, а от темпи росту й плодючість - вище у маловодні.У перші роки формування іхтіофауни водосховища у популяціях переважає кількість молодих особин, але згодом співвідношення вікових груп вирівнюється.
Із збільшенням віку водосховища спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів при сталому видовому складі. Особливо інтенсивно розмножується окунь, оскільки умови для нього досить сприятливі. Однак збільшення чисельності окуня призводить до скорочення чисельності цінних промислових риб, оскільки окунь виїдає їх ікру, а природній регулятор чисельності цього виду - щука - у водосховищі не має нормальних умов для існування[22, 29 ].
|