Науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України

ТЕЗИ

Екологічного проекту

«Заходи щодо збереження видового складу риби в Кременчуцькому водосховищі та поліпшення екологічного стану водойми»

Автор: Маненко Наталія Володимирівна

Кременчуцька загальноосвітня школа I – III ступенів № 31

Кременчуцької міської ради Полтавської області, 11клас

Науковий керівник: Підоріна Людмила Іванівна

Вчитель географії Кременчуцької ЗОШ I – III ступенів № 31

вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист,

науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України

Мета дослідження. Головна мета роботи – визначити та запропонуватизаходи щодо збереження видового складу риби в Кременчуцькому водосховищі та поліпшення екологічного стану водойми.А для цього: з`ясувати видовий склад риб Кременчуцького водосховища, встановити найбільш поширені види та види промислового значення, визначити екологічний стан води водосховища та вплив забруднення на видовий склад іхтіофауни.

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема, яка не вирішується багато років, а тільки посилююється: прогресивне погіршення екологічного стану Кременчуцького водосховища та як наслідок- зникнення багатьох видів річкової риби. Деякі види знаходяться на межі зникнення. Спостереження і збір первинної інформації, її попередня обробка і накопичення у базі даних необхідні для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації у водоймі, яка на теперішній час набула катастрофічної стану.

Завдання дослідження:

1.Збір та обробка іхтіологічного матеріалу за стандартними методами.

2.Аналіз якості води за гідрохімічними показниками на основі стандартних методик виконання вимірювань складу та властивостей проб вод. 3.Статистична обробка зібраних матеріалів за допомогою біометричних методів.

Основні висновки за результатами дослідження:

1.Виявлено, що протягом кількох десятиліть відбувається зменшення чисельності таких видів як лящ, синець, судак, чехоня, щука, їх місце займають два види карася – срібний та золотий. Зменшується й загальна кількість вилову, що говорить про погіршення умов існування, зменшення кормової бази в результаті як природного погіршення умов, так і антропогенного навантаження на водойму.

2.Визначено, що поверхневі води водосховища на даний час, в результаті антропогенного навантаження, відносяться за індексом забрудненості до ІІІ класу, тобто помірно забруднені. Отже, встановлено, що стан води з часом погіршується і безпосередньо впливає на зміни складу іхтіофауни водосховища в зв`язку із процесами довготривалої трансформації водойми. Виявлені також інші чинники, що негативно впливають на чисельність промислових видів риб водосховища,

3.Визначено, що за кількістю нітратів, фосфатів, БСКповн. води Кременчуцького водосховища можна вважати помірно забрудненими, за марганцем- забрудненими, за амоній-іонами, нафтопродуктами та розчинним киснем- чистими.

Отримані дані динаміки популяційних показників окремих видів риб можуть бути використані при проведенні довготривалого моніторингу стану водних екосистем регіону, а також для прогнозування їх змін під впливом антропогенних чинників.

ЗМІСТ

ВСТУП----------------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ I АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА ВИДОВИЙ СКЛАД РИБИ У КРЕМЕНЧУЦЬКОМУ ВОДОСХОВИЩІ---------

1.1 Короткий опис Кременчуцького водосховища на р.Дніпро----------------

1.3 Вплив промислового та аматорського промислу на зниження чисельності рибних запасів --------------------------------------------------------------------

1.4 Показники, що обумовлюють якість поверхневих вод----------------------

ВИСНОВКИ---------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ II АНАЛІЗ ЗМІН ВИДОВОГО СКЛАДУ РИБИ ВОДОСХОВИЩА ВНАСЛІДОК ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ВОДОЙМИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ--------------------------------

2.1 Моніторинг видового складу риби Кременчуцького водосховища------

2.2 Моніторинг якості поверхневих вод Кременчуцького водосховища----

2.3 Проект збереження видового складу риби водосховища

ВИСНОВКИ----------------------------------------------------------------------------------------

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------------

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ--------------------------------------------------41

ДОДАТКИ--------------------------------------------------------------------------------------44

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вибір теми наукового дослідження визначила проблема, яка не вирішується багато років, а тільки посилююється: прогресивне погіршення екологічного стану Кременчуцького водосховища та як наслідок- зникнення багатьох видів річкової риби. Деякі види знаходяться на межі зникнення. Зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб відбуваєтьсяся швидкими темпами, причому особливо негативна ситуація склалася в Кременчуцькому водосховищі, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільшою мірою.Антропогенне евтрофування та забруднення води - це основні процеси, що викликають деградацію водосховища і погіршення якості води.Вирішення даної проблеми вимагає комплексних досліджень.Спостереження і збір первинної інформації, її попередня обробка і накопичення у базі даних необхідні для прийняття управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації у водоймі, яка на теперішній час набула катастрофічної стану.

Стан вивченості проблеми в науці. Моніторинг забруднення води Кременчуцького водосховища проводиться постійно.Моніторинг видового складу риби –раз на декілька років. Питання досить добре висвітлене в літературі: відомі публікації з екологічних проблем водосховища[12, 14, 31 ]; з вивчення видового складу риби [3, 7, 8, 17, 22 ]; відтворення рибних ресурсів[9, 19, 29 ]; стосовно промислового та аматорського вилову риби [5, 6, 10, 11, 15, 16 ]; фітопланктон та зоопланктон у водосховищах[2, 20, 27, 30 ]; та інші.Проте, знищення видового складу іхтіофауни прогресує, і щоразу виявляються інші, несподівані чинники, що безпосередньо сприяють цьому процесу.А отже виявлення їх є важливим завданням.

Мета роботи: з`ясування видового складу риб Кременчуцького водосховища та встановлення найбільш поширених видів риб та видів риби промислового значення.

Об’єкт дослідження: Кременчуцьке водосховище, його екологічний стан

Предмет дослідження: екологічний стан та іхтіофауна Кременчуцького водосховища в умовах нестабільності екосистеми водойми

Завдання дослідження:

1. Провести контрольні вилови риби;

2.Провести моніторинг хімічного складу води Кременчуцького водосховищ

3.Встановити залежність зміни видового складу риб від зміни стану води у водосховищі.

Методи дослідження: збір та обробка іхтіологічного матеріалу за стандартними методиками; аналіз якості води за гідрохімічними показниками.

Наукова новизна: Вперше за останні роки, на основі комплексного підходу, нами був проведений детальний аналіз стану іхтіофауни Кременчуцького водосховища. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних і ін.) та антропогенних чинників Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми Кременчуцького водосховища за останні роки. Вперше досліджено динаміку різноманіття іхтіофауни водосховища у зв’язку з коливаннями показників якості води, викликаних природною та штучною реконструкцією водойми.

Наукова та практична цінність. Результати дослідження іхтіофауни Кременчуцького водосховища мають вагоме значення для визначення механізмів функціонування водних екотонів типу “річка-море” з метою відновлення та збереження біологічного різноманіття природних комплексів подібного типу. В практичному виконанні робота дозволяє окреслити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Кременчуцького водосховища, а й інших подібних водойм, що функціонують в імпульсно-стабілізованому режимі. Отримані дані динаміки популяційних показників окремих видів риб можуть бути використані при проведенні довготривалого моніторингу стану водних екосистем регіону, а також для прогнозування їх змін під впливом антропогенних чинників. На основі отриманих даних розроблені та впроваджуються рекомендації щодо покращення екологічного стану водосховища в умовах постійної флуктуації гідрологічного та гідрохімічного режимів у зв’язку із штучною довготривалою трансформацією водойми та інтенсифікацією рибного промислу. Результати досліджень можуть бути використані при викладанні зоології, екології у вузах та при розробці рекомендацій з охорони рибних запасів і прогнозних пропозицій поліпшення екологічного стану рибогосподарських водойм, а також при обчисленнях лімітів вилову риб в водосховищі установами Департаменту рибного господарства та Міністерства екології та природних ресурсів України. Особистий внесок. Вивчено видовий склад іхтіофауни та розмірно-масові, вікові показники популяцій риб в досліджуваній водоймі.Прийняла участь у лабораторних дослідженнях води.

Публікації. За темою дослідження опублікована наукова стаття.