Загальні висновки

1.Встановлено зміни хімічних показників якості води у зв’язку з антропогенною трансформацією Кременчуцького водосховища протягом 1971 – 2011 рр.;

2.Виконано моніторинг видового складу риб Кременчуцького водосховища за статистичними даними за весь період його існування та проведено власний контрольний вилов риби.

3.В результаті дослідження виявлено, що поверхневі води водосховища на даний час, в результаті антропогенного навантаження, відносяться за індексом забрудненості до ІІІ класу, тобто помірно забруднені. Отже, встановлено, що стан води з часом погіршується і безпосередньо впливає на зміни складу іхтіофауни водосховища в зв`язку із процесами довготривалої трансформації водойми. За експериментальними даними видно, що в водах Кременчуцького водосховища на теперішній час представлений переважно карась. Виявлені також інші чинники, що негативно впливають на чисельність промислових видів риб водосховища, а саме:

- нестабільність гідрологічного та гідрохімічного режимів;

- браконьєрство, як аматорське, так і промислове;

- природні чинники – влітку підвищення температури повітря до критичних значень, втрата кисню, що призводить до процесів «цвітіння» води; взимку – утворення крижаного покрову, що також призводить до зниження розчиненого кисню у воді та викликає масовий замор риби.

4.Проаналізовані подальші перспективи рибогосподарського використання водосховища та його біоресурсів.

5. Всі негативні явища, які склались внаслідок зарегулювання Дніпра, призвели до падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процес погіршення умов існування риби поглиблюється з кожним роком.

6.Значення цінних промислових риб зменшується, але зростає значення малоцінних риб, що підтвердив і аматорський вилов риби. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з'явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. Зникли або стали на межу свого існування 25 аборигенних видів рибоподібних та риб. Із збільшенням віку водосховища спостерігається тенденція до збільшення чисельності невеликої групи видів при сталому видовому складі.

7. Антропогенне евтрофування та забруднення води - це основні процеси, що викликають деградацію водосховища і погіршення якості води. Отримані нами результати дослідженя води Кременчуцького водосховища фактично не відрізняються суттєво від багаторічних показників моніторингу.

8. Уміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю і величини pН коливається в широких межах і змінюється по сезонах року, по глибині й акваторії водосховища, а також у різні по водності роки, чого не спостерігалося в річці.

9.Кількість завислої речовини збільшилась катастрофічно: з 4.6 до 14.7. Колі- індекс збільшився з 1991 року майже в 6 разів. Найбільша кількість фосфору спостерігається в зимньо-осінній період при мінералізації органічної речовини.

10.Визначено, що за кількістю нітратів, фосфатів, БСКповн. води Кременчуцького водосховища можна вважати помірно забрудненими, за марганцем- забрудненими, за амоній-іонами, нафтопродуктами та розчинним киснем- чистими.

11.Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів. Звичайний змішаний склад фітопланктону – діатомові і дінофлагеляти можуть повністю заміститися зеленими джгутиковими.

ПРОПОЗИЦІЇ: провести

1. Зариблення молоддю аборигенних видів риб (лящ, тараня, судак, щука, сом, линь) та встановлення штучних нерестовищ.

2. Необхідно відновити проведення комплексу рибоводно-меліоративних робіт, що дозволить покращити умови розмноження, нагулу риб, збільшити улови та зберегти унікальний плавневий комплекс з властивою йому флорою та гідрофауною.

3. Відсутність селективного промислу або збільшення мінімального розміру риб, що дозволені для вилову.

4. Повна заборона сіток, як знаряддя, що веде до знищення природного рибного різноманіття водойм, відтворення якого відбувається тільки за рахунок самовідтворення, тобто без рибницької допомоги.

5. Рибний промисел на водосховищах Дніпра припинити, як збитковий і одночасно згубно-ресурсний. Одночасно необхідно створити всі законодавчі передумови для того, щоб теперішнім рибалкам-промисловикам було вигідно заробляти на обслуговуванні рибалок-аматорів.

6. У практику аматорсько-рекреаційного рибальства на внутрішніх водоймах України необхідно втілювати технології, які сприяли б найповноціннішому природному відтворенню їх рибних ресурсівСеред таких заходів найважливішим є заборона виловлювання риб при найменшій довжині тіла, коли вони вперше досягають статевої зрілості, і дозвіл на їх виловлювання при довжині тіла, яка враховувала б найкращу відтворювальну здатність їх стад і вік найбільшого приросту маси стадом.

7. У деяких внутрішніх водоймах, зокрема у природно-технічних водоймах (водосховищах) можуть вирощуватись так звані рослиноїдні риби, розмноження яких відбувається тільки у спеціалізованих рибницьких господарствах.

8. У любительсько-рекреаційному рибальстві теж необхідно дотримуватись правила: розмір гачка має відповідати розміру рота риби, яку намагаються ловити. Отже, лінійка з сантиметровими поділками має бути у кожного рибалки.

9. Потребує вирішення і питання будівництв нерестово-виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм.

10. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.