Практична робота 4.

Тема: Методика формування підходів до розуміння сутності свідомості, основних аспектів проблеми та функцій свідомості. Поняття пізнання. Розуміння істини. Істина та її критерії.

Мета: ознайомитись з різними підходами до розуміння сутності свідомості, основними аспектами проблеми свідомості та її функціями; розглянути сутність пізнання, сформувати розуміння понять “істина” та методи пізнання; розвивати вміння набувати нові знання, спираючись на наявні знання з основ природознавчих дисциплін; сприяти збагаченню світоглядної культури розумінням пізнання як специфічного виду духовної діяльності людини, процесу осягнення нею навколишнього світу.

План:

1. Розуміння свідомості. Структура свідомості. Свідоме і несвідоме.

2. Свідомість і праця. Спілкування і мова.

3. Суспільний характер свідомості.

4. Поняття пізнання. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності.

5. Розуміння істини та її критерії.

6. Моральні цінності українського народу та вміння їх виховувати в собі, спілкуючись з іншими людьми.

Творчі завдання:

1. У чому виявляється “відмінність” свідомості, її залежність від матерії?

2. Чи дійсно свідомість є неможливою без її матеріальної основи – мозку? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. В чому сутність понять “абсолютна істина” та “відносна істина”?

Запитання для самопідготовки:

1. Що таке свідомість? Наведіть основні властивості свідомості.

2. Поясніть, як Ви розумієте висловлювання, що “свідомість – це передусім суспільний продукт”? Що таке суспільна свідомість? Які форми суспільної свідомості Вам відомі?

3. Чому свідомість і спілкування – два взаємозумовлених взаємопов’язаних феномени?

4. Коли почалась стверджуватись думка, що свідомість і, особливо мислення, безпосередньо пов’язані з мозком?

5. Яка структура свідомості?

6. Що таке істина? Які її критерії?

7. Чи може людина обмежуватися лише чуттєвим пізнанням? Що є вищою формою пізнання? Поясніть чому.

Дискусійні питання:

1. Чи справедливе положення про те, що свідомість не тільки відображає світ, а й створює його?

2. “Знання – це сила”, - вважав Ф.Бекон. Поясніть, як ви це розумієте.

3. Які функції свідомості необхідні в житті людини?

4. Що, на Вашу думку, є складнішим – пізнання “Я”, тобто себе (самопізнання), чи пізнання світу?

5. Як Ви зрозуміли ланцюжок таких понять: “свідомість” “пізнання” “знання”?

6. На Вашу думку, двомовність (чи багатомовність) – це позитивне чи негативне для людини явище.

Словник.

Абстракція – мислене виділення істотних, суттєвих властивостей речей і явищ та відокремлення їх від неістотних другорядних.

Відображення – всезагальна властивість матерії, яка полягає у відтворенні ознак, властивостей і відносин відображуваного об’єкта. Здатність до відображення, його характер залежності від рівня організації матерії (згадаймо: подразливість – чутливість – психіка – свідомість. Остання властива тільки людині).

Догматизм – сприйняття певного вчення чи положення як вічної (абсолютної) істини, тобто положення, яке приймається без досвідного обґрунтування і практичної перевірки, на віру.

Егоцентризм – філософський та етичний принцип, за яким індивід, особистість вважається центром всесвіту; також – риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.

Пам’ять – психічна здатність зберігати у свідомості сприйняття і уявлення після переживання їх. Значення пам’яті неоцінена: Якщо її немає, то решта людських здібностей стають непотрібними.

Прагматизм – один із напрямків сучасної філософії, представники якого вважають, що істинність знання перевіряється його практичною користю: “істинно все, що корисно”.

Реальність – те, що в дійсності існує. Об’єктивна реальність – усе, що існує незалежно від людини, людства (матерія, Всесвіт тощо). Суб’єктивна реальність – те, що притаманне людині: її думки, почуття (духовний світ людини).

Рефлексія – принцип людського мислення, що спрямовує його на осмислення й усвідомлення власного психічного стану. Рефлексія, як свідомість, спрямована сама на себе, тобто є самосвідомістю.

1.4. Людина і природа. Історичний розвиток уявлень про природу. Поняття біосфери і ноосфери. Поняття екології. Основні завдання соціальної екології. Сучасні екологічні проблеми, причини їх виникнення та шляхи розв’язання. Демографічні проблеми сучасності. Теорія Мальтуса. Проблеми виживання людини і людства у сучасних умовах.