Активність особистості як форма вияву її індивідуальності, творчості та професіо­налізму

Активність особистості — прагнення розширювати сферу своєї діяльності, здатність нести в собі потенціал енергії, сили, творчості.

активність є формою вираження потребособистості, її характеристикою як суб´ єкта життєдіяльності. Вонасприяє злиттю індивіда із соціумом (ідентифікація) і виділенню, збереженню свого “Я” (автономізація), тобто є способом формування, розвитку особистості та подолання зустрічних детермінантів (причин) упроцесі її становлення. Це досягається завдяки оптимальномувикористанню природних здібностей і можливостей індивіда, знаходженнюоптимально-індивідуального темпу життя, своєчасному включеннюособистості в соціальні процеси тощо.

Активна взаємодія з навколишньоюдійсністю є запорукою розвитку особистості. При цьому вона не тількиперебуває в злагоді з природою, суспільством, культурою, а й дієвсупереч їм. рівні розвитку особистості:

1. Рівень зникнення особистості. Моралі на цьому рівні або зовсімнемає, або вона є маскою, декорацією. В історії відомі політичнірежими, де більшість населення є всього-навсього об´ єктами управління, “гвинтиками” державної машини, у суспільстві з´ являється численна арміянаглядачів. Все це духовно і фізично нищить людину, творчі силисуспільства.

2. Рівень “текстуальної”, однозначної людинидогматичного складу, яка за текстом не здатна бачити підтексту.“Текстуальна” людина живе в більш-менш замкнутій системі, розглядаєреальність із позиції “абсолютного і правдивого спостерігача”.Однозначна людина чітко поділяє людей на друзів і ворогів, оптимістів іпесимістів, прогресивних і регресивних, матеріалістів та ідеалістівтощо.

3. Рівень здорового глузду. На цьому рівні особистість здатна сприйматипідтекст, символіку, різноманітність життя, але вороже ставиться допоглядів, що суперечать загальноприйнятим істинам.

4. Рівеньобдарованих, талановитих людей з високим творчим потенціалом, знестандартним мисленням. Вони не можуть обмежитися виконанням роботилише за вказівкою зверху, а завжди прагнуть внести в неї особистісненачало, готові до ризику, відповідальності за вчинене.

5. Рівеньгеніїв. їхня діяльність пов´ язана з особливими обдарованнями, особистоювідвагою. Вони становлять незначний відсоток населення.

Активнаособистість передусім є суб´ єктом власної життєдіяльності, якийрізнобічно взаємодіє із зовнішнім (соціальним) середовищем, перебираючина себе конкретні соціальні ролі. Саме в цьому виявляється соціальнаактивність особистості.

Соціальна активність особистості — глибинні, різнобічні зв´ язки особистості із соціумом, рівень реалізації як суб´ єкта суспільних відносин.

Формуванняпсихологічної готовності до певного виду діяльності, творчого вияву, індивідуальних здібностей має суттєве практичне значення. Адженепрофесіоналізм, закостенілість форм і методів діяльності спричинюютьзначні втрати у всіх сферах життєдіяльності особистості, породжуютьміжособистісну напругу, конфлікти і психологічний дискомфорт, унеможливлюють досягнення професійних, життєвих вершин. Саме тому зпоняттям “високий професіоналізм людини” пов´ язують не тільки глибокі йширокі знання, ділові навички, уміння технологічно діяти унайскладніших ситуаціях, а й яскравий розвиток здібностей, здатністьнестандартно мислити, пошукова активність, що є запорукою творчоговирішення управлінських проблем.