Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Aacute;rt f -, -en 1. вид, рід; 2. спóсіб, манéра; auf diese ~ таким чином
|
|
Artí kel m -s, - 1. виріб; á ufblas-barer ~ роздувний виріб (пластмá си); 2. стаття; 3. грам. артикль
Arý len n -s, - арилен (двохвалент-ний ароматичний вуглеводневий залишок)
Arzné i f -, -en ліки, медикаменти
Arzné imittel n -s ліки, медикамент
Á sche f -, -n пó піл, зó ла; прах
á schenfrei adj беззó льний
á schenhaltig adj який містить золу
assozií eren vt 1. асоціювá ти (про молекули); 2. об’єднувати, сполучати
Ä ther m -s (простий) ефір, R-O-R'
Atmosphä re f -, -n 1. атмосфé ра (повí тряна оболó нка планé ти); 2. тех. (скор. at) (технічна) атмосфé ра (одиниця тиску)
Á tmung f -, -en 1. вивуск газів; 2. дихання
Ató m n -(e)s, -eá том
atomá r adj атомá рний; á томний
Ató mbau m -(e)s,..tеnбудó ва атома
Á tombindigkeit f - ковалентність
Á tombindung f -, -en атомний [ковалентний, неполярний, гомео-полярний] зв’язок
Ató mgewicht n -(e)s, -eатомна вага
Ató mreaktor m -s, -en атомний реактор
Ató mrumpf m -(e)s,..rü mpfe атом-ний центр, [ó стов] (позбá влений електрó нів атом)
Attribú t n -(e)s, -e 1. властивість; ознака; атрибý т; 2. грам. ознá чення
ä tzen vt 1. травити; витравляти, ви-вó дити (плями); протрá влювати; ви-лугó вувати; техн. морити (при обрó бці деревини); 2. роз’їдати; 3. мед. припікá ти (напр. рá ну)
Ä tzen n -s (структурне) трá влення; протрá влювання
Ä tzreaktí on f -, -enреакція трá в-лення
Á ufarbeitungsprozess m -es, -eпроцес переробки
Á ufbau m -(e)s,..tеn тк. sing. 1. побудó ва; 2. констрý кція, структý ра; 3. склад (суміші); 4. зростá ння (напр. тиску); 5. синтез
Á ufbaubestandteil m -es = Á ufbau-element n -es структурний елемент
á uf|bauen vt будувá ти; складá ти (сý міш)
Á ufbaustoff m -es, -e компонé нт
á ufbewahren vt зберігá ти
Á ufbewahrung f - зберігá ння; кá мера [місце] зберігá ння
aufeiná nder pron один на ó дного; один за ó дним
á uffallend, á uffä llig adj разючий, незвичá йний, який впадá є в очі
Á uffangbehä lter m -s приймач, приймальний ререзвуар
á uf|fangen (i, a) vt підхоплювати; зупиняти, затримувати; перехоплю-вати
Á ufenthalt m -(e)s, -e перебувá ння; мí сцеперебування; зупинка; затримка
Á ufenthaltsrá um m -(e)s,..rä ume прó стір перебувá ння
Á ufenthaltswahrscheinlichkeit f -, -enімовí рність локалізá ції
Á ufenthaltszeit f -, -en час утриму-вання
á uf|fü llen vt напó внювати, запó в-нювати
Á ufgabe f -, -en 1. завдá ння; урó к; 2. мат. задá ча; приклад; 3. подá ча; хім., біол. живлення; 4. завантá ження; за-сипá ння; 5. (добровільна) відмó ва; капітуляція
Á ufgabeapparat m -(e)s, -e заван-тажуючий апарат; підживлювач
á uf|gehen (i, a) vi (s) 1. cхó дити, піднімá тися; 2. проростá ти; 3. зарó д-жуватися; виникá ти; 4. мат. ділитися без остá чі; 5. (in D.) розчинятися (у чому-н.); in (Rauch und) Flá mmen ~ згоряти
á uf|heben (o, o) vt 1. піднімá ти; 2. скасó вувати, відміняти; 3. зберігá ти, ховá ти, берегти
á uf|klä ren 1. vt 1) з’ясó вувати; по-яснювати; розбирá тися (в чому); 2) (j-n ü ber A.) освí чувати; інформу-вá ти (кого про що); 3. агітувá ти; 2. sich ~ прояснюватися (здеб. про погоду); з’ясовуватися (про не-порозумí ння)
Aufló ckern n -s, - розпý шення, розпý шування
á uflö sbar adj 1. розчинний; 2. той, який можна розв’язати
Á uflö sbarkeit f - розчинність
Á uflö sen n -s, - 1. розчинення; 2. рó зклад; розкладá ння; 3. суспенду-вá ння, утвó рення суспé нзії; 4. роз-в’язá ння (задачі); 5. розкубування; 6. розпускá ння (макулатури); 7. розбó р-ка (сировини)
á uf|lö sen 1. vt 1) розчиняти; 2) роз-пускати, ліквідувати; розривати (уго-ду); 3) розв’язувати (задачу); 4) роз-в’язувати, розплý тувати, розплітати (коси); sich ~ розчинятися; розпада-тися
Á uflö sung f -, -en 1. див. Á uflö sen; 2. ступінь розділення (в хромотогра-фії); 3. роздільна здатність; роздільна сила
Á ufnahme f -, -n1. фіз., хім. поглинá ння; приєднання; 2. тк. sg. приймá ння; прийняття; прийó м; 3. тк. sg. сприйняття; сприйнятливість; засвó єння; magné tische ~ магнітна сприйнятливість; 4. тк. sg. зйó мка (фото); запис (на плівку); eine ~ von etw. (D.) má chen сфотографувати, зняти на плівку; 5. тк. sg. початок; понó влення (процесу, роботи)
Á ufnahmefä higkeit f - 1. поглинаю-ча здатність; 2. місткість (акумулято-ра в ампер-годинах)
á uf|nehmen (a, o) vt 1. піднімá ти; 2. фіз. поглинá ти; вбирá ти; 3. хім. при-єднувати, захó плювати; 4. приймá ти; 5. засвó ювати; 6. знімá ти (на плівку); 7. починá ти, розпочинá ти; понó влю-вати (роботу)
Á ufnehmer m -s, - 1. приймач; пароприймач; поглинач; 2. чутливий елемент
á uf|quellen 1. vi (s) (quoll auf, aufge-quollen) набухати, розбухá ти; збí ль-шуватися в об’ємі; 2. vt розмó чувати (що-н.); дати розбý хнути (чому-н.)
á ufrecher|halten (ie, a) відокр. vt підримувати; зберігá ти (в силі)
Á ufsatz m -(e)s, -e 1. насá дка; Destillí er~ дистиляційна насá дка; 2. запрá вка ванни або рó зчину
Á ufschlä mmung f -, -en 1. суспé н-зія; зá вісь; емý льсія; пý льпа; 2. взмý -чування, перехід до звá женого стану; утвó рення пý льпи; 3. звá жений стан
Á ufschluss m -es,..schlü sse1. вá рка; 2. перетвó рення (деревини) у волок-нисту масу варкою або розмелюван-ням; переведення в розчинну [зручну для переробки] форму; 2. розкладá н-ня; розчинення; 3. віддí лення волок-на від лубу
á uf|schü tten vt 1. насипати; 2. за-сипати, завантá жити (вугіллям, зер-ном); залити (водою)
á uf|spalten vt розщé плювати
Á ufspaltung f -, -en 1. розщé плення; 2. роздí лення (рацемічних сумішей); 3. розшарувá ння; ~ der Bindung роз-рив [розщé плення] зв’язку; katalý ti-sche ~ каталітичне розщé плення
á uf|stellen vt І 1. складá ти, розроб-ляти; 2. стá вити, устанó влювати; роз-ставляти; 3. висувá ти; виставляти; ІІ sich ~ 1. розподілятися; 2. шикувá ти; вишикó вувати
Á ufstellung f -, -en 1. ствó рення, формувá ння; розрó бка; 2. пó діл, роз-пó діл; роздí лення; 3. висувá ння (напр. кандидатý ри, гипó тези)
Á uftauen n -s фіз. відтавá ння, роз-мерзá ння; розморó жування; дефро-стá ція
á uf|tragen (u, a) vt 1. (j-m) доручати (кому-н., що-н.); 2. наносити, на-кладати (фарбу)
Á uftragen n -s нанесення (покрит-тя, фарби)
á uf|treten (a, e) vi (s) 1. наступати; 2. виступати; 3. виникати; з’являти-ся; траплятися
Á ufwallen n -s фіз. закипá ння
Á ufwand m -(e)s (надмí рні) витра-ти; марнотрá тство; затрá та
á uf|weisen (ie, ie) vt 1. виявляти; 2. покá зувати, пред’являти
á uf|wenden (a, a und wendete á uf, á ufgewé ndet) vt витрачá ти; вживá ти, використó вувати
á uf|wirbeln 1. vt здіймá ти (куряву); крутити (вихором); 2. vi здіймá тися, крутитися вихором (про куряву, сніг)
á uf|zeichnen vt 1. записувати; 2. (на)креслити; (на)малювати
á uf|zeigen vt покá зувати; викри-вá ти; виявляти; Fehler ~ виявляти [викривати] помилки, вказувати помилки
Á uge n -s, -n 1. ó ко; in die Á ugen fá llen (ie, a) упадá ти в око; бути оче-видним; mit bloß em ~ неозбрó єним оком; 2. бот. вí чко, ó чко
Á usbeute f - вихід; brá uchbare ~ корисний вихід; quantitatí ve ~ кіль-кісний вихід; ~ an ré inen Stoff вихід чистої речовини
Á usbeutung f -, -en 1. експлуатá ція; 2. гірн. розрó бка
á us|bilden vt 1. навчá ти (фаху); готувá ти (до роботи за фахом); 2. розвивá ти, удосконá лювати (здібнос-ті); 3. утвó рювати, формувá ти; на-давá ти закінченої форми
Á usbildung f -, -en 1. освí та; á ll-gemeine theoré tische Grú nd~ загаль-ні оснó ви теоретичної освí ти; 2. навчá ння, підготó вка; 3. утвó рення, формувá ння; bauliche ~ констрý кція; ~ von Bindungen; утворення зв’язків; 4. рó звиток, удосконá лення
Á usblechen m -s, - 1. відбí лювання; біління; 2. знебá рвлення; вицвітá ння; ~ in Abgasatmosphä re знебá рвлення в атмосфері димових газів
Á usdehnung f -, -en 1.розширення; 2. розтягування; розтягá ння; видов-ження; витягування; 3. попереднє формування (шини, покришки); 4. поширення; політ. експансія; 5. рó змір; мат. вимір
á us|drü cken 1. vt 1) вичá влювати; видá влювати; 2) вислó влювати; 2. sich ~ 1) проявлятися; 2) висловлюва-тися
Á usdrü cken n -s 1. видá влювання; витискá ння; видý шування; вичá влю-вання; шприцювá ння; 2. виштó вху-вання; зштó вхування
á usdrü cklich 1. adj ясний; вираз-ний; категоричний; 2. adv ясно; виразно; категорично
Auseinanderfliessen n -s розтікання (рідини)
Á usfall m -(e)s,..fä lle 1. випадá ння в ó сад; 2. відмó ва; вихід із ладу; при-пинення роботи; зупинка; збій (налаштування); простій (в роботі); stö rungsbedingter ~ аварійна зупинка
á us|fü hren vt 1. вивозити; експорту-вá ти; 2. викó нувати, здійснювати; 3. розвивати, розробляти (тему)
á usfü hrlich adj доклá дний
á us|fü llen vt 1. напó внювати, запó в-нювати; 2. задовольняти
Á usfü ttern n -s, - 1. футерування (дія), облицювання, обличкування; 2. футерівка (матеріал); облицювання (шар матеріалу); внутрішня обкладка
Á usgang m -(e)s,..gä nge 1. вихід; 2. кінé ць, закí нчення; результá т
Á usgangsdaten pl. початкові [ви-хідні] дані
Á usgangsprodukt n -es, -eвихідний продукт
Á usgangsstruktur f -, -en основнá структý ра
Á usgangswert m -(e)s, -e 1. вихіднавеличинá; вихідне знá чення; 2. початковавеличинá; початкó ве знá чення
á us|gehen (i, a) vi (s) 1. вихó дити (з дому); 2. (von D.) вихó дити (від кого, з чого); wir gehen von den Grundsatz aus … ми виходимо з принципу …; 3. кінчá тися; 4. линяти (про фарбу)
á usgehend part I виходячи з …
á usgerichtet part, adj оріентований (напр. про полімер)
á us|gleichen (i, i)1. vt 1) вирí вню-вати; перен. рівняти, зрівновá жувати; компенсувá ти; 2) перен. укладá ти (суперé чку); 2. sich ~ вирí внюватися; перен. зрівновá жуватися
Á usgleichsprozess m -es перехідний (неустá лений, хисткий, хиткий, не-стаціонá рний) процес
Á usgleichung f - 1. вирí внювання; зрівновá жування; сбалансованість; 2. компенсація; відшкодування
Á usgleichwirkung f -, -en вирí вню-вання, вирівнююча дія
Ausguss m -es, -e залив; заливка; заливання
á us|halten (ie, a) 1. vt 1) витримува-ти; терпí ти; 2. vi тримá тися, держá -тися (тж. перен.)
á us|hä mmern vt відбивá ти, відбити; вибивá ти, вибити
á us|kleiden vt 1. роздягá ти; 2. обли-цьó вувати; вистилá ти (плиткою, дó шками); обкладá ти; футерувá ти; обклé ювати (шпалé рами)
á us|kommen (a, o) vi (s) (mit D.) обхó дитися (чим-н.)
Á uskunft f -,..kü nfte дó відка, інформá ція
Á uslage f - видержка, зберігання
Á uslass m -es,..lä sse 1. випуск, вихлоп (газу); 2. випускний ó твір
Á uslauf m -(e)s,..lä ufe 1. випуск, вихід; витікання; стік; злив; дренаж; 2. стік; рух за інерцією до зупинення; 3. отвір для стоку; 4. кінець, зупинка; 5. злив, напускання (маси на сітку); 6. оглядовий ящик; оглядовий ліхтар
Á uslö schung f -, -en крист. по-гасá ння; gerade ~ пряме погасання; schí efe ~ скісне [навкісне] погасá ння; undulö se ~ хвилясте погасання
Á uslö sung f -, -n 1. ініціювá ння (реá кції); 2. розчинення (чого-н.)
Á usmaß n -es, -e рó змір, ó бсяг; pl. габарити
Á usnahme f -, -nвиняток; mit ~ за винятком
Á usnutzug f -, -en використá ння, експлуатá ція
aus|prä gen vt 1. карбувá ти; Mü nzen ~ карбувати монету; Gold ~ карбува-ти монету із золота; 2. перен. виявляти; відбивати; передавати; підкреслити (чітко, виразно); 2. sich ~ відбивá тися; перен. виявлятися; передавá тися
á us|reichen vi 1. вистачá ти; бý ти достá тнім; 2. (mit D.) обхó дитися (чим-н.)
á usreichend adj достá тній; за-довí льний
Á usrü hrgefä ß n -es, -e апарá т з мішá лкою
Á usrü stung f -, -en 1. оздó блення; 2. тк. sg устаткувá ння, облá днання; за-безпé чення, постачá ння; antistá tische ~ надання антистатичних властивос-тей; technoló gische ~ технологí чне облá днання; технологічне оснащення
Á ussage f -, -n1. вислó влювання; свí дчення; показá ння; 2. вираження
á us|scheiden (ie, ie) 1. vt виділяти (тж. фізіол. і хім.); бракувá ти; ви-ключати; 2. vi (s) 1) вибувати, ви-ходити (з організації); залишá ти, по-кидá ти (службу); бути виключеним; 2) виключá тися, відпадá ти
Á usscheidung f -, -en 1. виділення; осá джування; 2. ó сад; 3. випотівá ння; виділення через пó ри
á us|schließ en (o, o) 1. vt 1) виключа-ти; вивó дити (з складу чого); 2) робити виняток (для кого); 2. sich ~ ухилятися, не брати участі (у чому)
á usschließ lich 1. adj виключний; 2. adv виключно, тí льки; 3. prä p. (G.) за винятком, крім
Á usschluss m -es,..schlü sse ви-ключення; виведення (із складу)
Á usschneidung f -, -en 1. виділення; осá дження; 2. ó сад
á us|sehen (a, e) vt мати вигляд; виглядá ти
á us|senden (a, a) vt 1. відсилá ти; 2. тк. слабка дієвідм. (e, e) випромí ню-вати
Á uß enelektron n -s, -enзó внішній електрó н
ä uß er adj зовнішній
ä uß ern 1. vt 1) виявляти, покá зува-ти; 2) виражá ти, вислó влювати; 2. sich ~ 1) виражá тися, виявлятися; 2) вислó влюватися
á uß erordentlich adj 1. надзвичá й-ний; понаднó рмовий; понадштатний; 2. виняткó вий, екстраординá рний
ä uß erst 1. adj 1) крá йній; гранич-ний; 2) надзвичá йний; 2. adv нá дто, кó нче; надзвичá йно
Ä uß erung f -, -en 1. вираз, вияв; 2. вислó влювання; 3. дý мка, вí дгук
á us|setzen 1. vt 1) висаджувати (рослини); випускá ти (мальків); etw. den Ú nbinden der Verwí tterung ~ за-лишити що-н. під відкритим небом; 2) наражати (на небезпеку); 3) при-пиняти, переривá ти; 2. vi 1) зупиня-тися; працювати з перебоями (про двигун); 2) (mit D.) припиняти, пере-ривати (що-н.); wir mussten vier Wochen mit der Arbeit ~ ми змушені припинити роботу на чотири тижні
Á ussicht f -, -en 1. тк. sg. вид, краєвид; 2. перспектива, надія, шá нси
aussichtslos adj безперспективний
Á ussieben n -s, -, Á ussiebung f -, -en 1. відсіювання; просіювання; грохó -чення; сортування (сипких матеріа-лів); 2. ситовий аналіз
Á usspü lung f -, -en промивá ння; промивка; вимивá ння; змивá ння
Á usspü lwasser n -s вода для промивання
á us|statten vt 1. (mit D.) забезпе-чувати; наділяти; обладнувати; 2. оставляти (лабораторію); оформлю-вати (виставку)
Á ustausch m -es 1. ó бмін; 2. ди-фý зія; 3. замí щення; метасоматó з; nukleophí ler ~ нуклеофільне замі-щення
á us|tauschen vt 1. (gegen A.) об-мí нювати, мí няти; 2. замí щувати; 3. обмí нюватися
á us|treiben (ie, ie) 1. vt виганяти; 2. vi бот. пароститися, зеленí ти
á us|treten (a, e) vi (s) 1. вихó дити; 2. виступá ти (на поверхню)
á us|ü ben vt 1. викó нувати; займá ти-ся (напр. ремеслом); eine Wirkung ~ впливá ти; 2. користувá тися (права-ми); здí йснювати (контроль)
Á uswaschen n -s промивá ння; ви-мивá ння
á us|walzen vt 1. прокó чувати; роз-вальцó вувати (метал); 2. с.-г. молоти-ти; обмолó чувати
Á uswaschen n -s 1. вимивá ння; змивá ння; промивá ння; 2. промивка; волó ге очищення; 3. розмивá ння (з серé дени)
á us|weisen (ie, ie) vt засвí дчити
Á uswertung f - 1. обчислювання, обчислення; обробка (даних); 2. оцінка; 3. росшифрó вка
Á uswirkung f -, -en дія; вплив
Á uswitterung f -, -en вицвіт (солей)
á us|zeichnen 1. vt 1) позначá ти; карбувá ти; 2) виділяти, вирізняти; 3) відзначá ти, нагорó джувати; 2. sich ~ (durch A.) відзначá тися, вирізнятися (чим-н.)
á us|ziehen (o, o) 1. vt 1) витягати; виривá ти; висувá ти; 2) вибирати, екстрагувати; 3) розтягá ти (дріт); 4) скидá ти (одяг); 5) робити виписки (з книжок); 6) мат. добувá ти корінь; 2. vi (s) 1) вибирá тися (з квартири); ви-селятися; переселятися; 2) виряджá -тися, вирушá ти; 3. sich ~ роздягатися
Á uszug m -(e)s,..zü ge 1. екстрá т, витяжка; 2. витягá ння; діставá ння; виймá ння; вибирá ння; 3. виділений сигнá л; 4. вихід, виїзд, виступ; 5. витяг, виписка
Autoklá v m -s, -en тех. автоклá в
axialsymmetrisch adj вісесиметрич-ний
azeotró p adj азеотрó пний
Bb
Bá cken n -s, - 1. спікá ння; коксу-вá ння; випá лювання (цегли); 2. ви-пікá ння (проведення реакціїї в твер-дій фазі при підвищеній температурі або в розплаві); 3. пічнé сушí ння
Bá ckofen m -s, - сушильна камера, сушильна піч
Bá d n -(e)s, Bä der 1. вá нна; електро-літ; електролізé р; розчин; 2. бá ня; 3. бак; посý дина; чан
Bá dbehä lter m -s, - кó рпус вá нни, ванна
Bá dbewé gung f -, -en перемí шуван-ня електролí ту
Bá dflü ssigkeit f -, -en рó зчин електролí ту; електролí т
Bá dfutter n -s, - футерó вка вá нни; обклá дка ванни
Bá dspiegel m -s, - Bá dspiegestand m -es, - поверхня [дзеркало ванни]; рівень ванни
Bá dtemperatur f -, -en температý ра вá нни
Bá dzusá mmensé tzung f - 1. склад електролí ту; 2. складання електро-літу; готування [виготовляння] електроліту
Bahn f -, -en 1. орбí та; траєктó рія; шлях; дорó га; 2. залізниця; залізнич-на кó лія; 3. полотнище; полотнó (паперó ве)
bakterié ll adj бактеріá льний
Bakté ri|e f -, -en у більш. pl. бактé рії
Bakté rienwirkung f - бактеріальна атака
Bakteriologí e f - бактеріолó гія; мікробіолó гія
Balg m -(e)s, Bä lge діафрагма (в вулканізаційному процесі)
Band n -(e)s, Bä nder 1. стрí чка; смý га; 2. стрічковий конвé йєр; стріч-ковий транспортé р; 3. конвé йєрна стрí чка; 4. смý га (частó т); 5. браслé т (деталь каркаса шини); erlaubtes ~ дозвó лена ó бласть (спé ктру); verbo-tenes ~ заборó нена ó бласть (спé ктру)
Bande f -, -n смý га (спé ктру)
Bá ndengruppe f -, -n сé рія смуг (спé ктру)
Bá ndwaage f -, -n конвé йерні терези
Bankbü rette f -, -n мікробюретка
Bá rium n -s барій, Ba
Bá rre f -, -n злиток, смý га (метале-ва); мет. болвá нка
Bá se f -, -n 1. хім. оснó ва; 2. оснó ва, бá зіс; 3. зá лишок від перегó нки нафти
Bá senaustausch m -es ó бмін катіó нами
Bá sis f -, - 1. хім. оснó ва; 2. оснó ва, бá зіс; 3. бá за, оснó ва
Bá sisfunktió n f -, -en основнá функція
bá sisch adj оснó вний, лý жний
Batch m -es пó рція; завантá ження; замí с
Bá u m 1. -(e)sбудó ва; будівництво; побудó ва; структý ра; 2. -(e)s, -ten будí вля; спорý да
Bá uart f -, -en 1. констрý кція, будó ва; 2. оснó ва (рó зчину)
Bá ueinheit f -, -en уніфікó ваний вý зол; стандартний блок
Bá ufehler m -s, - структý рний дефé кт
Bá umwolle f -, -n бавó вна
Bá ustein m -(e)s, -e 1. компонé нт; будівé льний [структý рний] елемé нт; уніфікó ваний вý зол; стандá ртна детá ль; стандартний (типовий) блок, мó дуль; 2. елементá рна чá стка; елементá рна [будівна] ланка (мá кро-молé кули)
Bá uteil n -(e)s, -e1. детá ль; 2. (стандá ртний) блок; (структý рний) елемé нт; 3. елемé нт констрý кції; будівé льний [монтá жний] елемé нт
Bauxí t m -(e)s, -e мін. боксид
Bauxí tzement m -esглинозé мний цемé нт
beá chten vt помічá ти; брá ти до увá ги, зважá ти (на що-н.)
Beá nspruchung f - 1. навантá ження; 2. вплив, дія; alká lische ~ лý жний вплив
Bé cken n -s, - 1. таз; чá ша; котловина; 2. басé йн; 3. водó ймище; резервуá р; 4. відстí йник; 5. анат. таз
Bedá rf m -(e)s (an D.) потрé ба (в чому); nach ~ у рá зі потрé би
bedí enen 1. vt прислугó вувати; обслугó вувати; 2. sich ~ (G.) кори-стувá тися
bedí ngen vt обумó влювати; зумó в-лювати
Bedí ngung f -, -enумó ва
bedü rfen (u, u) vi (G.) потребувá ти (чого-н.); мá ти потрé бу (в чому-н.)
Bedü rfnis n -ses, -se (nach D.) потрé ба
beé influssen vt (Akk.)впливá ти (на кого-н., на що-н.)
beé nden vt 1. кінчá ти, припиняти; 2. закí нчувати; обривá ти (зростá ння ланцюгу молé кули)
befá ssen, sich (mit D.) займá тися
befé stigen vt змí цнювати, укрí п-лювати
befí nden, sich (a, u) знахó дитися, бý ти, перебувá ти; мí ститися, роз-ташó вуватися
befré ien vt визволяти
Befú nd m -(e)s, -e результат(и) аналізу; покá зники [дані] стану (в процесі випробування)
Begé isterung f -, -en натхнé ння; піднé сення
begé gnen vi (s) (D.) 1. зустрічá ти (кого-н., що-н.); траплятися (кому-н.); 2. натрапляти (на що-н.); 3. траплятися, ставá тися (з ким-н.)
beglé iten vt супровó джувати
Beglé itgesté in n -(e)s, -e супровí дна порó да
Beglé itstoff m -(e)s, -e 1. дó мішка; забрý днення; 2. супровí дна [супро-вó джуюча] речовинá
begré ifen (i, i) vt розумí ти, збагнý -ти; in sich ~ мí стити
begré nzen vt обмé жувати
Begrí ff m -(e)s, -етé рмін; поняття
behá lten (ie, a) vt 1. залишá ти в собі; зберігá ти; 2. пам’ятати; im Auge ~ не випускати з увá ги
Behä lter m -s, - 1. бак; чан; 2. контé йнер; 3. резервуá р, посý дина; 4. схó вище
behá ndeln vt 1. повó дитися(з ким-н., з чим-н.); знá ти підхí д (до кого-н., до чого-н.); 2. обробляти; 3. тех. обслугó вувати; доглядá ти; 4. лікувá -ти; 5. викладá ти, обговó рювати, роз-робляти (тему)
Behá ndlung f -, -en 1. обрó бка; anodische ~ mit анó дна обрó бка, анодувá ння, анó дне оксидувá ння; ~ mit Chlorwasserstoff гідрохлорувá н-ня; 2. очищення (стічних вод); 3. обслугó вування; дó гляд; експлуатá -ція; 4. повó дження; 5. лікувá ння; 6. обговó рення, трактувá ння (теми)
Behá uptung f -, -en твé рдження
behé izen vt опá лювати; розпá люва-ти; нагрівá ти
Bé imischung f -, -en 1. дó мішка; 2. примí шування; додавá ння дó мішки
beí nhalten vt (вжив. тільки в inf і в 3 особі)мí стити (в собі), мá ти (в собі); охó плювати
bé izen vt 1. травити, протравлюва-ти; 2. байцювати, морити (деревину); 3. закріплювати (фарбник)
belá den (u, a) vt навантá жувати; нав’ючувати; обтяжувати
Belá stung f -, -en 1. навантá ження, тягá р; 2. навантá жування; 3. дó за опромí нення; 4. обтяження
belé gen vt 1. вкривá ти, вистилá ти; 2. займá ти (місце); закрí плювати; залишá ти (за ким-н.); забезпé чувати; 3. накладати протектор; 4. обкладá -ти (подá тком); 5. підтвé рджувати; довó дити (документами, результá та-ми експеримé нту)
belí ebig adj будь-який
benö tigen vt потребувá ти (чого-н.)
Benzó l n -s, -e бензó л, C6H6
beó bachten vt спостерігá ти, стé жи-ти
berá ubt part II відberá uben adj 1. пограбó ваний; 2. позбá влений
beré chnen vt обчислювати, підра-хó вувати; оцí нювати
Beré ich m -(e)s, -eдіапазó н; гá лузь; інтервал; радіус дії; зона; anodischer ~ анодна зона; laminarer ~ ламінар-ний режим
Bé rgbau m -(e)s гірський промисел
bergmä nnisch adj шахтарський; гірничий; гірничо-технічний
berí eseln vt зрó шувати
Berí eselung f -, -en 1. зрó шення, зрó шування; зволó ження; оббризку-вання; 2. волó ге очищення
Bé rnstein m -es янтá р, бурштин
berü cksichtigen vt брá ти до увá ги (що-н.), врахó вувати, зважá ти (на що-н.)
berü hen vi (auf D.) ґрунтувá тися (на чому-н.)
Berü hrung f -, -enторкá ння; кон-тá кт; дó тик; прилягання; mit etw. D. in ~ kommen стикá тися; контактувá -ти (з чим-н.); вхó дити в контá кт
Berü hrungskorrosió n f контá ктна корó зія
Beschá ffenheit f -, -en властивість; якість; стан (справ); геол. структура; die ~ des Kö rpers будó ва тí ла, статý -ра; die besó ndere ~ dieses Fá lles специфіка цього випадку
beschä ftigen, sich (mit D.) зай-мá тися (чим-н.)
Beschí eß en n -s бомбардувá ння (напр. електронами)
beschlé unigen vt прискó рювати
beschmí eren vt забрý днювати; вимá щувати
beschrä nken vt 1. обмé жувати; 2. sich ~ (auf Akk.) обмé жуватися
besé itigen vt усувá ти (що-н.); зни-щувати, ліквідувá ти
Besé itigung f -, -en усунення; від-окремлення
besé tzen vt 1. займá ти (місце); 2. заміщá ти, заступá ти (посаду)
Besé tzung f -, -en 1. заповнення; наповнення; 2. заселенність (енерге-тичного рівня)
Besí tz m -es 1. володí ння, посідá н-ня; 2. майнó; влá сність; 3. володіння, маєток
besí tzen (a, e) vt володí ти (чим-н.); мá ти (що-н.)
besó nder adj особливий; окремий
bespré chen (a, o) vt обговорювати
Bestá nd m -(e)s,..stä nde 1. стан; наявність; 2. фонд; запас; 3. стá лість; мí цність; тривалість
Bestá ndteil m -(e)s, -e компонé нт, складова частина; елемé нт
bestä ndig 1. adj постí йний, незмí н-ний; стійкий; стабільний; 2. adv постí но; завжди
Bestä ndigkeit f -, -en 1. постí йність; 2. незмí нність; стá лість; мí цність
bestä tigen 1. vt 1) підтвé рджувати; 2) затвé рджувати (рішення); 2. sich ~ підтвé рджуватися
Besté ck n -(e)s, -e 1. прибор (столо-вий); 2. набір інструментів; готоваль-ня
besté hen (a, a) 1. vt перебó рювати; витримувати; eine Prü fung ~ склá сти іспит; 2. vi (h, s) 1) існувá ти; бý ти; тривá ти; сберігатися; 2) (auf D.) наполягá ти (на чому-н.); 3. (aus D.) складá тися (з чого-н.); 4. (in D.) полягá ти (в чому-н.)
bestí mmt adv пé вний, визначений
Bestí mmung f -, -en визначення
Bestrá hlung f -, -en опромí нення, опромінювання; струминна обробка
bestré ben, sich (zu + inf.) старá тися, прá гнути (що-н. зробити)
beté iligen 1. vt 1) (an, bei D.) наділя-ти (кого, чим); 2) (j-n an, bei D.) залучá ти (кого до чого); 2. sich ~ брá ти ý часть (bei D. an D. у чому)
Beté iligung f -, -en ý часть
Betó n m -s бетон
betrá chten vt дивитися (на кого, на що); розглядá ти
Betrá g m -(e)s,..trä ge 1. знá чення; величинá; 2. рó змір; ó бсяг; кí лькість; 3. сý ма; пí дсумок; вá ртість
betrá gen (u, a) vt становити, дорí в-нювати, складá ти
betré ffen (a, o) vt 1. стосувá тися торкá тися; 2. уражá ти, спіткá ти
betré ffend 1. adj відповí дний; 2. adv віднó сно
Betré uer m -s, -, ~in f -, -nen 1. супроводжуючий (людина, яка на-дається для супроводження іншої особи); 2. керівник; wissenschaftli-cher ~ наукó вийкерівник
Betrí eb m -(e)s, -e 1. виробництво; підприємство; завод; цех; 2. робота; дія; функціонювá ння; експлуатá ція; режим; 3. устаткувá ння; облá днання; 4. хід (процес); 5. збý дження, пожвá -влення; kontinuí rlicher (sté tiger) ~ безперé рвне виробництво, безперé рв-ний режим (роботи)
Betriebsá blauf m -(e)s,..lä ufe ви-робничий процес
Betrí ebsstoff m -(e)s 1. виробнича сировинá; 2. пальнé; (моторне) пá ливо
Betrí ebszustand m -(e)s, -eексплуа-таційний стан, режим роботи; поло-ження виробництва
Bett n -es, -en шар (каталізатору)
bé ugen 1. vt 1) згинá ти; нахиляти; 2) грам. відмí нювати; 2. sich ~ (vor D.) гнý тися; принижуватися (перед ким-н.)
Bé ugung f -, -en дифрá кція
bevó rzugen невідокр. vt (vor D.) давá ти перевá гу (кому, чому); переважá ти
bewä hrt part., adj надí йний
bewé gen 1. vt 1) рý хати; 2) зворý -шувати; 2. sich ~ рý хатися, обертати-ся (навколо чого-н.)
Bewé glichkeit f -, -en рухó мість (іó нів)
Bewé is m -es, -e1. (fü r A.) дó каз; дó від; 2. прó яв, вираження; ознá ка
bewé isen (ie, ie) vt 1. довó дити; 2. виявляти
bewí rken vt 1. викликá ти; спричи-нювати; 2. добивá тися, досягá ти
bezé ichnen vt 1. визначати; зазначá -ти; 2. ( als A.) характеризувá ти
Bezé ichnung f -, -en (скор. Bez. ) 1. нá зва; пó значка; chemische ~en хімí ч-ні терміни; geschü tzte ~ номенкла-тý рна назва; 2. маркувá ння
bezí ehen, sich (o, o) ( auf A.) посилá -тися (на кого, на що); стосувá тися (кого, чого)
Bezí ehung f -, -en1. віднó шення; кореляція; співвіднó шення; зв’язок; 2. pl. віднó сини, стосý нки, зв’язки
Bezí rk m -(e)s, -e 1. зó на; райó н; гá лузь; kató discher ~ катó дна зó на; 2. мé жі; інтервá л; діапазó н
Bezú g m -(e)s, …zü ge 1. віднó -шення; mit ~ auf etw. (A.) посилá ю-чись на що-н.; auf etw. (A.) ~ né hmen посилá тися на що-н. 2. одé ржання; достá вка; 3. покриття; фá рба; 4. покришка; чохó л
Bezú gsgrö ß e f -, -n тех. початкó ва (основнá або умó вна) величинá
bí egen (o, o) 1. vt гнý ти, згинá ти; нахиляти; 2. vi (s) гнý тися, обгинá ти; 3. sich ~ гнý тися
bí egsam adj 1. гнучкий; 2. лá гідний, піддá тливий, постý пливий
Bí egung f -, -en 1. вигин; прогин; прогинá ння; поворó т; заворó т; звиви-на; 2. грам. відмí на; відмінювання
Bí erbrauen n -s пивоварí ння; пиво-вá рство
Bild n -(e)s, -er картина; зобрá жен-ня; відобрá ження; малюнок; фото-графія
bí lden vt 1. ствó рювати; утвó рюва-ти; складá ти; становити; формувá ти; заснó вувати; eine Bindung ~ утворю-вати зв’язок; 2. освí чувати; вихó вува-ти
bí ldend adj освí тній; твó рчий; ~e Kunst образотвó рче мистé цтво
Bí ldung f -, -en 1. ствó рення, формувá ння; 2. офó рмлення, зó вніш-ній вигляд; 3. освí та; формувá ння (характеру), виховá ння; 4. утвó рення; виникнення; 5. осідá ння (пилу); 6. геол. формá ція
bí llig adj 1. дешé вий; ~ werden дешé вшати; 2. слý шний, справедли-вий
bí nden (a, u) vt зв’язувати; (an A.) прив’язувати (до чого-н.)
Bí ndigkeit f -, -en 1. валé нтність; maximá le ~ максимá льна валé нт-ність; 2. ковалé нтність; здатність до утворення зв’язків; 3. зв’язуваність
Bí ndung f -, -en зв’язок; зчеплення; креплення; axiale ~ аксіá льний зв’язок; dynamisch beá nspruchte ~ креплення, яке витримує динамí чну напрý гу; eine ~ é ingehen (i, a) зв’язувати; сполучá ти; σ -Bindung сигма-зв’язок; π -Bindung пі-зв’язок
bipolá r adj біполярний; двохполюс-ний
Blä schen n -s, - пузир; бý лька; бульбá шка
Blá se f -, -n 1. пузир; булька; бульбашка; 2. мед. пухир; мозó ля; 3. мет., тех. пузир; рá ковина; нерів-ність (на відливку при литті); offene ~ рá ковина (дефект виробу); 4. тех. перегí нний куб, ретó рта, кó лба; 5. анат. (сечовий) міхур
Blá segas n -es, -e газ гарячого дуття
blá sen (ie, a) vt 1. дути; тех. нагні-тá ти (газ, повітря); Glas ~ видувати скло; 2. тех. дути; продувати; подавати дуття; 3. сурмити; трубити
Blá ttalumí nium n -(e)s листовий алюміній
Blá u n -(e)s 1. синій колір; 2. блакить, синява; 3. синька
Blech n -(e)s, -e 1. бляха; листовé залí зо; 2. лист, листовий метал; 3. піддó н
Blé i n -(e)sсвинець, Pb
blé iben (ie, ie) vi (s) 1. залишá тися; 2. (in D.) перебувá ти (у стані); 3. мат. дорí внювати (при віднімá нні); ~lá ssen (ie, a) 1) залишá ти, не чипá ти; 2) припиняти
blé ibend adj тривá лий; перен. мí цний; постí йний; стійкий
bleich adj блідий; безбá рвний
Blé iche f -, -n 1. блí дність; 2. білí н-ня, вибí лювання; 3. засіб для біління; речовина, яка відбí лює
blé ihaltig adj той, що містить свинець
Blé nde f -, -n1. фото діафрá гма; кіно обтюрá тор; блé нда; 2. екрá н; прилад, що екранує; 3. заслó нка, мá ска
Block m -(e)s, Blö cke 1. електрó д-ний [подовий] блок (алюмінієвого електролізера); 2. підвіска на кшталт рами (для гальванí чної вá нни)
bloß 1. adj 1) голий, непокритий; 2) сам (лише); 3) позбавлений; 2. adv тільки, лише
Blut n -(e)s кров
Blú tdruck m -(e)s мед. кров’яний тиск
Bó den m -s, - i Bö den 1. дно; 2. під (в печі); 3. тарілка (напр. ректифі-каційної колó ни); 4. земля; ґрунт; оснó ва (тж. перен.); belü fteter ~ на-сичений повітрям грунт; 5. фундá -мент; 6. дно; підлó га; 7. горище
Bó denabstand m -(e)s,..abstä ndeвідстань між тарілками (колó ни)
Bó denkö rper m -s, - ó сад
Bó denschä tze pl. корисні копалини
Bó gen m -s, - i Bö gen 1. шар; лист; смуга; плівка; 2. дуга (тж. електрич-на); 3. крива; поворот; 4. кривізна, вигин; колí но (труби); 5. лук (зброя); 6. á рка, склепí ння; 7. аркуш (паперу)
Bogen-Schmidt-Reaktion f реакція Богена-Шмідта
Bó lzen m -s, - тех. болт (напр. затискний), прогó нич; гвинт; чекá, зá гвіздок
Bó mbe f -, -n 1. балó н; 2. бó мба; 3. посý дина висó кого тиску; kalorimetri-sche ~ калориметрична бомба
Branntkalk m -(e)s, -e негá шене вапнó
brá uchen 1. vt потребувá ти (чого-н.), мати потрé бу (в чому-н.); 2. у модальн. значенні (із запереченням + zu + inf) не потрí бно, не слí д (робити чого-н.); er brá ucht nicht zu kommen йому не треба приходити
Brá unkohle f -, -n бý ре вý гí лля
Brä unung f -, -en потемнí ння і потé мнення
brausen vt розбризкувати; розпорó -шувати, розпиляти
Bré chbarkeit f - 1. подрí бненість; лá мкість, крихкість; 2. залá мленість
Bré chen n -s, - 1. подрí блення, роз-мé л; розмé лювання; 2. розрив; 3. розшарувá ння (лá тексу); 4. освí тлен-ня рідин коагуляцією
bré chen (a, o) 1. vt 1) ламá ти; роз-бивá ти; 2) порý шувати; 3) залó млю-вати (прó мені світла); 4) змí шувати (фарби); 2. vi (s) 1) ламá тися; роз-бивá тися (про скло); розтрí скуватися (про лід, шкіру); 2) (s) пробивá тися; 3) (s) переривá тися (про звук); 4) (h) мед. нý дити, млоїти; блювá ти; 5): Milch bricht молоко зсí лося; 3. sich ~ 1) (an D.)розбивá тися (об що-н.); 2) фіз. залó млюватися
Bré chung f -, -en 1. залó млення; 2. див. Bré chen n
Bré chungswinkel m -s, - кут залó млення
Bré i m -(e)s, -e 1. пý льпа; густа [кашкоподí бна] вó дна суспé нзія; мá гма; 2. кá ша, мí сиво, пюрé
bré nnbar adj горючий; займистий
bré nnen (a, a) 1. vt 1) спá лювати; спалити; 2) випá лювати; мед. при-пікá ти (рану); 2. vi 1) горí ти; палá ти; 2) згорá ти; 3) завá рювати; запá рюва-ти (тканину); 4) переганяти (спирт); 5) травити деталі з міді (у сумішіH2SO4+HNO3); 3. sich ~ обпікá тися, обпé ктися (тж. перен.)
Bré nnkammer f 1. камера згоряння; [згорá ння] 2. тó пка; топкова камера; камера для розжá рювання; пá ливний об’єм (котлá)
Bré nnstab m -(e)s,..stä be паливний стрижень
Bré nnstoff m -es, -e пальнé; пá ливо
Brennstoffní ederschlag m -(e)s кон-денсат [ó сад] паливної суміші
bringen (a, a) vt 1. принó сити, при-вó зити, постачá ти (що-н. куди-н.); 2. привó дити, проводжá ти, супровó д-жувати; 3. призвó дити (до якого-н. стану); etw. zum Ausdruck ~ вислó в-лювати що-н.; виражá ти що-н.
Bró nze f - бронза
Bruch m -(e)s, Brü che 1. залó м; руй-нá ція; 2. трí щина; 3. розрив (зв’язку); ~ der C–C-Binding розрив C – C-зв’яз-ку; розтрí скування; 4. мед. перелом; 5. мат. дріб
Brü cke f -, -n 1. міст; 2. містó к; міст (стрý му); 3. містó чковий (хімí чний) зв’язó к; містó к
Brü ckenbildung f -, -en утвó рення містків [містó чкових зв’язків] між макромолé кулами, поперé чне «зши-вá ння» макромолé кул
Brü ckenbí ndung f -, -en містó чко-вий зв’язок
Brü ckenmethode f -, -n метод утвó рення містó чкових зв’язків
Bü ré tte f -, -n бюретка
Buté n n -s бутé н, бутилé н, C4H8
Cc
Cá lziumcarbonat n -es карбонá т кá льцію, CaCO3
Chará kter [k-] m -s,..té re 1. харак-тер; норов; 2. характер, властивість, особливість
Carboná t n -es див. Karboná t n -es карбонат, M2CO3 (сіль вуглецевої кислоти)
Chalkogen n халькоґен
Chemí e f хí мія;
~, allgemeine загальна хімія;
~, angewandte прикладна хімія;
~, analytische аналітична хімія;
~, anorganische неорганічна хімія;
~, forensiche судова хімія;
~ der Kohlenstoffvebindungen хімія вуглецевих сполук;
~, kosmetische косметична хімія;
~, heiß e хімія гарячих атомів;
~, hochmolekulare хімія високомоле-кулярних сполук;
~, makromolekulare хімія високо-молекулярних сполук;
~, organische органічна хімія;
~, physikalische фізична хімія;
~, reine теоретична [дослідницька] хімія;
~, synthetische хімія синтетичних метеріалів
Chemiká lien pl. хімікá ти
Ché miker m -s, - хімік
Chiní n n -(e)s хінí н
chiral adj хірá льний, á симетричний
Chiralitä t f -, -en хіральність (оптична активність молекул)
Chlor n -s хлор, Cl
Chlorí erung f - 1. хлорувá ння; 2. знебá рвлення нафтопродуктів газува-тим хлором
Chlorwasser n -s, - хлорна вода
Claus-Prozess m -es, -eпроцес Клауса
Crack… див. Krack…
Chrom n -s хром, Cr
Chromatograpí e f - хроматграфія
Dd
dabei adv 1. при цьó му; 2. разó м з тим, до тó го ж, воднó час
Dá mpf m -(e)s, Dä mpfe 1. пá ра; 2. дим; чад; mit dem ~ behá ndeln про-пá рювати
Dá mpferzé uger m парогенерá тор; паровий котел
dank prä p завдяки
dá r|legen vt викладá ти; пояснювати, представляти (проект)
dá r|stellen 1. vt 1) зображá ти, пред-ставляти; 2) являти собою; 2. sich ~ уявлятися; видавá тися
Dá ten pl. 1. від Datum n дата, (календарне) число; 2. дані; цифрові дані; відомості; довідки; an Hand der ~ на основі [згідно] даних; 3. тех. параметри; характеристика; techni-sche ~ технічні характеристики
Dá tenreduktió n f - привé дення даних
Dá uer f - тривá лість; час; тé рмін; auf die ~ надó вго
dá uern vi тривати
dá uernd 1. adj тривá лий; постí й-ний; 2. adv надó вго; постí йно
Decke f -, -n1. покришка (шини); 2. обкладка (гумова); 3. покриття; 4. захисний шар
dé cken vt 1. вкривá ти; прикривá ти; 2. крити (дах); облицьовувати; 3. укривá ти; захищá ти
definí eren vt визначá ти
Definitió n f -, -en визначення
dé hnbar adj 1. розтяжний, еластич-ний; 2. тех. ковкий
Dé hnbarkeit f -, -en 1. розтяжність; еластичність; 2. тягучість; дуктиль-ність; 3. здатність розширюватися
dé hnen 1. vt розтягувати, розширю-вати, подó вжувати; 2. sich ~ 1) роз-тягуватися, розширюватися, подó в-жуватися; 2) простягá тися
Dé hnung f -, -en 1. подó вження, здó вження; віднó сне видó вження; поздó вжена деформá ція; розтягуван-ня; 2. витяжка (дія)
Delokalisí erung f -, -en делокаліза-ція (електронів)
dé mgegenü ber adv всý переч цьому
dé nken (a, a) vt, vi 1. дý мати, мислити; 2. (an A.) дý мати (про кого-н., про що-н.); згá дувати (кого-н., що-н.); 3. уявляти (що-н.); 4. (з zu + inf.) мати нá мір; збирá тися
dé rá rt adv такого роду
Derivá t [-v-] n -(e)s, -e i -a деріват, похіднé
Destillá t n -(e)s, -e дисцилят; погó н
Destillatió n f -, -en дистиляція; перегó нка; erneute ~ повторна дести-ляція; fraktioní erte ~ фракційна пере-гонка; ~ mit Zusatzstoff сумісна перегó нка; rektifizí erende ~ перегó н-ка з ректифікацією
Deuté rium n -s дейтé рій, D
dé utlich adj ясний, чіткий, вираз-ний
Dí chte f -, -en1.густинá; 2. щí ль-ність; герметичність
Dí chtemesseung f -, -en вимірюван-ня густини; berü hrungslose ~ безкон-тактний спосіб вимірювання густини
dick adj 1. густий, щí льний; 2. товстий
Dí cke f -, -n1. густинá, щí льність; 2. товщина
Differentialdeté ktor m -s, -en дифе-ренційний детектор (газова хромато-грá фія)
Differé nz f -, -n1. різниця; 2. роз-бí жність
Diffusió n f -, -en дифý зія; розсí яння
Dimensió n f -, -n 1. рó змір; парá -метри; 2. фіз. розмí рність; 3. мат. вимір
dimensioná l 1. adj просторó вий; розмірний; 2. adv стосовно розміру
Dimensioní erung f -, en визнá чення (розрахý нок) парá метрів
diré kt 1. adj безпосерé дній; пря-мий; 2. adv безпосерé дньо; прямо
D&iacu