Стадії професійно-педагогічного спілкування

...Надзвичайно важливим моментом у педагогічній діяльності є при­вернення до себе уваги, оскільки подальше плідне спілкування з кла­сом можливе лише в тому разі, якщо увага дітей сконцентрована на педагогові. Зрозуміло, що необхідність уваги до вчителя регулюється офіційними правилами стосунків учителя й учнів, проте для продук­тивного й органічного спілкування педагог зобов'язаний сконцентрува­ти на собі увагу класу, розглядати це як важливе поточне комунікатив-

не завдання. Аналіз педагогічної діяльності дає змогу виокремити кілька варіантів організації цієї стадії спілкування — привернення до себе уваги об'єкта спілкування:

1. Мовленнєвий варіант (вербальне звернення до учня).

2. Пауза (з активним внутрішнім спілкуванням — вимогою уваги).

3. Рухово-знаковий варіант (розвішування таблиць, наочного матеріа­лу, записи на дошці тощо).

4. Змішаний варіант, що містить елементи трьох попередніх. Частіше використовується саме змішаний тип привернення уваги.

Природно, що способи привернення до себе уваги мають відповідати загальному стилю спілкування педагога й учнів, що склався.

Концентрація уваги на педагогові як ініціаторові спілкування, по-перше, створює певну психологічну спільність тих, хто спілкується, по-друге, сприяє плідній реалізації навчально-виховних завдань, по-третє, створює соціально-психологічне забезпечення всієї діяльності.

Пригадується випадок зі шкільної практики. У дев'ятий клас на урок геометрії замість хворого викладача прийшов молодий учитель, який тільки-но закінчив інститут. Школярі дізналися про це до почат­ку уроку і вирішили випробувати нового викладача «на міцність».

...Закінчується перерва, у класі ще стоїть гомін. Й ось відчиняють­ся двері і стрімко входить новий учитель. На мить повертається до дошки, удар крейдою... і на дошці з'являється рівненьке коло, яке можна виконати тільки циркулем. «Добрий день, діти! Я ваш новий учитель, почнемо працювати». Ці слова пролунали в притихлому, при­голомшеному класі.

Урок розпочався, а потім на перерві увесь клас дружно намагався відтворити на дошці фігуру, так майстерно виконану вчителем.

Правильно обраний спосіб привернення уваги перед початком спілку­вання може здійснити активний, мобілізуючий вилив на клас, нерідко більш дієвий, ніж підвищення голосу і, на жаль, ще розповсюджений у педагогічній практиці окрик.

Виняткові можливості зосередження уваги класу має жест. Емоційно насичений жест, як правило, приковує увагу слухачів...

Важливу роль у процесі організації педагогічного спілкування ві­діграє етап, який Станіславський називав «зондування душі об'єк­та».

По суті, це своєрідний пошуковий етап будь-якого акту комунікації, оскільки перед тим, як діяти, наприклад, подавати новий матеріал, педа­гог немовби обмацує зором клас, внутрішньо налаштовуючи дітей на подальше спілкування, на сприйняття нового матеріалу.

Цей етап має ніби передстартовий характер — педагог уточнює уяв­лення про умови спілкування і можливі комунікативні завдання, що склалися на попередніх стадіях, намагається відчути рівень готовності

аудиторії до негайного початку продуктивного спілкування, прагне об­рати оптимальний момент для початку спілкування. Часто такий стан не помічається, що позначається на ефективності всього подальшого процесу спілкування. Цей етап неначе перехідний від підготовчого циклу до дієвого спілкування, коли відбувається швидке підсумкове коригування й остаточне уточнення завчасно продуманих способів спілкування стосовно стану класу і сьогоднішніх можливостей сприй­няття матеріалу учнями...