Охорона праці журналіста-міжнародника, журналіста радіо, телебачення, органів преси, інформаційних агентств, Інтернет-видань.

Положення про охорону праці журналіста-міжнародника, журналіста радіо, телебачення, органів преси, інформаційних агентств, Інтернет-видань здебільшого збігаються. Охорона праці журналістів усіх видів ЗМІ здійснюється за визначеними законодавством України правовими, соціально-економічними, організаційно-технічними, санітарно-гігієнічними та лікувально-профілактичними нормами.

Відповідно до ЗУ Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, забезпечення реалізації охорони праці і соціального захисту журналістів, покладається на Кабінет Міністрів України.

Журналістам гарантуються права на охорону праці, пільги та компенсації за роботу із важкими та шкідливими умовами праці, на медичні огляди, соціальне страхування, на всебічне розслідування нещасних випадків, смерті і шкоди, завданої здоров'ю при виконанні службових обов'язків, та права на відповідні відшкодування на підставі і за нормами Закону України " Про охорону праці" при обов'язковому врахуванні в колективних договорах особливих і специфічних рис журналістської діяльності та запровадженні відповідних заходів.

Журналісти мають право на щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів та санаторно-курортне лікування за рахунок власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 4 статті 2 цього Закону норми соціального захисту, застосовуються до всіх журналістів і, у межах, визначених його окремими статтями, прирівняних до них інших творчих працівників зазначених засобів масової інформації, і застосування цих норм не може бути обмежено щодо журналістів видань, які засновані в Україні міжнародними організаціями або за участю юридичних чи фізичних осіб інших держав, осіб без громадянства або, у яких понад 50 відсотків загального обсягу випуску становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації. Оскільки таке обмеження стосується лише користування визначеними цим Законом нормами державної підтримки, які передбачені в Розділі II «Основні напрями й форми державної підтримки засобів масової інформації».

Крім того, журналістам, як і всім працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, більш ніж чотири години на день надається додаткова щорічна відпустка в кількості 4 календарних днів, незалежно від того, у яких виробництвах або цехах вони працюють, якщо ці професії й посади, спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Списку виробництв, робіт, професій і посад, зайнятість працівників, в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та за особливий характер праці. Про це свідчить пункт 58 розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» книги 6 вищезазначеного.

Додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад. Для визначення характеру виконуваних робіт та часу зайнятості працівника в умовах особливого характеру праці слід керуватися посадовою інструкцією цих працівників.

Відшкодування, заохочення і пільги журналістам, які виконують (виконували) службові обов'язки в небезпечних для життя та здоров'я умовах, забезпечуються власниками (засновниками, співзасновниками) засобу масової інформації.

Стаття 16. Пенсійне забезпечення працівників засобів масової інформації здійснюється відповідно до принципів та норм, встановлених пенсійним законодавством України.

При нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.

У разі поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у місцях надзвичайних подій, журналіст або прирівняний до нього працівник має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку (для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років), за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв'язку з виконанням ним професійних обов'язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу.

Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується в своїй роботі.

У разі відшкодування, відповідно до Цивільного кодексу України, журналістом і засобом масової інформації заподіяної ними моральної (немайнової) шкоди на них покладається солідарна відповідальність з урахуванням міри вини кожного.

Власником (засновником, співзасновниками) засобу масової інформації в разі смерті журналіста його сім'ї подається матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов'язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) засобу масової інформації.