Знайди пару

глек розбили после дождичка в четверг

дістати облизня будь он неладен

думки обсіли негде пальцем ткнуть

забити баки плакать навзрыд

з шкури вилізти держать в голове

мати на думці строить глазки

на Миколи та й ніколи черная кошка пробежала

ні в тин ні в ворота остаться ни с чем

ніде курці клюнути мысли одолели

ридма ридати еле­еле душа в теле

лише живий та теплий подмоченная репутация

прясти очима всякий по­своему с ума сходит

у всякого Мусія своя затія разбиться в лепешку

хай йому грець ни к селу ни к городу

щербата слава заговорить зубы

синтаксичний розбір

Смертний час свій я на полі битви стріну

Вправа 177, 197

6. Готуємося до ЗНО

Пригадайте поняття «уподібнення», його види

Уподібнення (асиміляція) – таке фонетичне явище, при якому сусідні приголосні звуки наближаються у вимові один до одно, стають схожими

Асиміляційні процеси класифікуються за трьома основними ознаками:

• напрямом
• обсягом
• характером змін

Асиміляція за напрямом може бути прогресивною і регресивною. При прогресивній асиміляції наступний звук уподібнюється до попереднього, при регресивній — навпаки. У більшості сучасних мов, зокрема і в українській, характерна регресивна асиміляція. Наприклад: просьба — [проз'ьба]. Прогресивна асиміляція у тюркських мовах. Також приклади прогресивної асиміляції зафіксовані в історії української мови: бъчела — бчела — бджела (бджола). Одним з найтиповіших наслідків прогресивної асиміляції в давнину є другий звук, який виник внаслідок колишнього уподібнення звука [й] до попереднього м'ягкого приголосного. Наприклад: знання, сіллю, зрання, ллють тощо.

Обсяг асиміляції вказує на міру уподібнення одного звука до іншого. Звук може уподібнюватися за одними ознаками і не уподібнюватися за іншими, а може уподібнюватися за всіма. За обсягом асиміляційні процеси класифікують на часткові і повні. В українській мові притаманні і часткові, і повні асиміляції.

За характером змін можна виділити такі різновиди асиміляцій:

• за дзвінкістю. Асиміляції за дзвінкістю зазнають тільки ті глухі, які мають дзвінкі відповідники, однак її не зазнають губні [п], [ф]: вокзал [вокзал] боротьба [бород’ба] футбол [фудбол]
• За глухістю. При асиміляції за глухістю відбувається оглушення дзвінких. Таке явище є характерним для багатьох мов, зокрема російської, німецької, нідерландської. Проте асиміляція за глухістю не притаманна українській мові і є швидше виняток, а не правило чи закономірність. Лише в окремих словах і формах окремі приголосні оглушуються. Наприклад: [кіхті], [ніхті], [лехко], [вохко], [діхтяр]. Може також оглушуватися звук [з], але якщо він є у складі прийменника або префіксів з- і роз-.
• Асиміляція за м'якістю. За м'якістю уподібнюються тільки ті звуки, які мають м'які відповідники: д, т, л, н, з, с, ц. З іншого боку, перед пом'якшеними приголосними попередні звуки, як правило тверді (напр.: свій, срібний — [с] не пом'якшується). Проте в українській мові є ряд слів, в яких [з], [ц], [с] перед наступним пом'якшеним, а не м'яким пом'якшуються. Наприклад: світло, звір, цвіт.
• Інші види асиміляції пов’язані зі способом і місцем творення приголосних звуків, легше запам’ятати окремі приклади:

- шся – [с': а] (робишся – [рó биес': а])
- ться – [ц': а] (носиться – [нó сиец': а])

- жся – [з'с'а] (розважся – [розвá з'с'а])
- чся – [ц'с'а] (не скалічся – [не скалí ц'с'а])
- шці – [с'ц'і] (ромашці – [ромá с'ц'і])
- жці – [з'ц'і] (мережці – [меирé з'ц'і])
- чці; -тці – [ц': і] (квочці – [квó ц': і])
- зж – [ж: ] (зжати – [ж: á ти])
- зч – [шч] (з чим – [шчим])
- здж – [жд͡ ж] (з джурою – [жд͡ жý ройу])
- зш; - сш – [ш: ] (зарісши – [зá р'іш: и])
- тч; - тш – [ч: ] (братчик – [брач: ик]).

Затранскрибуйте слова

Громадянський, милуєшся, пишається

Розставте наголоси:

Чорнозем, чорнослив, фольга, олень, випадок, горошина, фартух, дрова, ведмедиця, зозла, простий, кропива, курятина, рукопис, одинадцять

Самостійна робота

Від поданих слів утворіть:

а) прикметники, поясніть їх правопис:

соловей,   Мерефа,   морква,   олово,   торф,   дрова,   риба,   Різдво,   дерево,  

солома,   трава,   кремінь,   полива,   кров,   мавпа,   камінь;

б) форми орудного відмінка однини іменників, поясніть правопис:

любов,   верф,   кров,   мати,   Свир(річка), Об(річка);

в) форми І особи однини дієслів, поясніть правопис:

бити,   розбити,   випити,   вити(вінок);

г) форми II особи однини дієслів:

бити,   пити,   розвити,   розбити,   випити;

д) утворіть, де можна, дієслова з префіксами об-, від-, роз-, під-, з-:

їхати,   явитися,   їсти,   єднати,   юрба;

е) іменники за допомогою префіксів, поясніть правопис:

вечір,   гора,   двір,   вітер.

Вчити правила, повторити § 12-14, вчити 15-18, впр 192, 198