Місце лекції в учбовому процесі в юридичних внз.

Лекція – навчальне заняття, яке полягає в усному викладення лектором теми, що вивчається.

Лекція враховує психологічні особливості студентів.

Переваги лекції:
- в лекціях дається цілісне систематизоване викладення навчального матеріалу.
- економічність лекції: порівняно з самостійною роботою лекція економить час студентів.
- оперативність – дозволяє включати в навчальний процес новітній, науковий і фактичний матеріал.
- розвиває творче мислення студентів. (завдяки тому, що вони мислять так як лектор)
Достоїнство лекції:
- лекції справляють глибокий емоційно-психічний вплив на студента, цей вплив сприяє кращому засвоєнню знань.
- Відіграє велику мотиваційну роль
- Має велике виховне значення (вплив лектора як фахівця, як педагога, як науковця)

Основні функції лекції:
- Освітня – лекція є процесом пізнання, результатом якого є отримання студентами певних знань;
- мотиваційна - стимулює студентів до вивчення тієї чи іншої дисципліни.
- Виховна – формує світогляд студентів.

Недоліки лекції.
1. лекція певною мірою привчає студентів до некритичного сприйняття чужих думок (студенти перебувають під впливом авторитетного викладача)
2. Лекція обмежує можливість студентів глибоко і всебічно подумати над інформацією, яка постійно повідомляється лектором
3. Лекція не може враховувати рівень підготовки і психологічні особливості кожного студента, вона читається для всіх студентів (в лекції має бути і нижчий, і середній, і високий рівень викладання лекції).
4. Слабкий зворотній зв’язок між аудиторією і викладачем (домінує односторонній, прямий зв’язок)

Для цього є об’єктивні причини: перехід на підготовку за принципово новими спеціальностями, впровадження у навчальний процес нових положень відомчої науки, нормативних документів тощо. В цих випадках, як правило, не вдається своєчасно забезпечити слухачів і студентів навчальними посібниками. Тому на лекціях доводиться викладати не тільки наукові основи дисципліни, а й інші питання рецептурного характеру. Лекція дозволяє оперативно доводити до слухачів і студентів найповнішу наукову інформацію. І найголовніше: лекцію не можна нічим замінити у тих випадках, де особливо важливим є особистий емоційний вплив викладача на аудиторію з метою переконати, вплинути на формування тих чи інших поглядів у студентів та слухачів.

Лекція є один із двох (поряд із семінарами) найважливіших видів навчальних занять в юридичних внз, вона закладає основи наукових пізнань, розкриває фундаментальні питання навчальних дисциплін, у багатьох випадках визначає розвиток творчих здібностей слухачів і студентів. Лекція – логічно стрункий, систематично послідовний виклад того чи іншого наукового питання, що часто супроводиться демонстрацією дослідів і навчальних посібників. Лекції з дисципліни не можуть повністю вичерпати предмет науки, що вивчається, вони визначають основний зміст і характер всіх інших видів навчальних занять під керівництвом викладачів і самостійної роботи слухачів і студентів.

Дидактичне призначення лекції полягає в тому, щоб «ввести» студентів у науку, познайомити з основними категоріями, закономірностями навчальної дисципліни, її методологічними аспектами. В лекціях відбивається діалектичний процес розвитку науки, відображаються нові досягнення науки і техніки, вказуються перспективи розвитку дисципліни, що вивчається, її невирішені проблеми.

Як правило, вивчення дисципліни в юридичному вузі починається із вступної лекції. Вона ознайомлює аудиторію із цілеспрямованістю дисципліни, її роллю і місцем у системі інших навчальних дисциплін, в ній подається короткий огляд змісту, визначається предмет і метод науки, що викладається, ставляться наукові проблеми, висуваються гіпотези. У вступній лекції акцентується увага на зв’язок дисципліни з належною діяльністю випускників в ОВС, дається короткий історичний нарис розвитку науки, що вивчається, і самої дисципліни. В ній необхідно підкреслити особливості дисципліни, загальні методи роботи над нею, дати характеристику рекомендованих підручників і навчальних посібників, навчально-лабораторної бази. Цей вступ до дисципліни допомагає слухачам і студентам уявити загальний зміст і структуру дисципліни; орієнтує їх на самостійну роботу, становить завдання з виконання навчальних контрольних заходів (контрольних робіт, заліків, іспитів, курсових робіт). При розробці вступної лекції не можна допускати декларативності, схематизації її змісту, перевантажувати лекції великою кількістю прикладів і цитат.

Зі складних, змістовних дисциплін в кінці значного розділу чи всієї дисципліни можуть читатися оглядово-повторювальні лекції. В них відображаються ключові питання теоретичного характеру, які складають науково-роз’яснювальну основу даної дисципліни, виключаючи другорядний матеріал і деталі. В цих лекціях можуть даватися також наукові узагальнення, які у попередніх лекціях, за якихось умов, були випущені. Оглядово-заключна лекція – це не короткий екскурс в раніше вивчений матеріал, а систематизація знань на більш високому рівні. На такій лекції вдається чітко сформулювати матеріал системно, у студентів та слухачів складається цілісне уявлення про предмет, який вивчається. У такій лекції корисно виділити найбільш важливі для сприйняття питання, які мають принципове значення в підготовці слухачів і студентів за фахом. Необхідно наголосити на перспективі розвитку науки, що вивчається, зробити огляд невирішених проблем.

В навчальному процесі можуть застосовуватись лекції, які дозволяють суттєво активізувати пізнавальну діяльність студентів (слухачів). До них відносять: проблемну лекцію, лекцію-візуалізацію, лекцію вдвох, лекцію з раніше запланованими комплексами, лекцію-прес-конференцію, оглядово-установчу лекцію.