Характеристика структури навчальної програми

Програма за спеціалізацією «Технічне проектування» розроблена згідно з дидактичними принципами трудового навчання та методичними вимогами до профільної підготовки старшокласників.

Відповідно до типового навчального плану в структурі 11-річної школи для вивчення технологій у 10-11 класах відводиться 6 академічних годин на тиждень, відповідно 210 годин на рік у кожному з класів.

Програма розрахована на два роки навчання. Вона складається з двох частин.

1. Інваріантна (стабільна) частина.

Вступ.

Розділ 1. Психологія технічної творчості.

Розділ 2. Словесна стадія технічного проектування.

Розділ 3. Техніко-графічна стадія проектування.

Розділ 4. Технічне конструювання і виробничітехнології.

Розділ 5. Навчальні проекти.

2. Варіативна частина.

Розділ 6. Резерв навчального часу.

Підсумкові заняття.

На заняттях інваріантної (стабільної) частини у кожному класі вивчається теоретичний матеріал (здобуття знань), який закріплюється під час виконання навчальних творчих завдань та під час практичних робіт (формування умінь). Під час розробки індивідуальних та колективних творчих проектів учні набувають навички з навчального технічного проектування. В процесі захисту проектів на підсумкових заняттях визначається компетентність учнів з навчального технічного проектування, яка оцінюється рівнем володіння теоретичними знаннями, практичними уміннями та навичками з навчального технічного проектування.

На варіативну частину програми відведено 30 навчальних годин. У тематичному плані її зазначено як резерв часу.

У процесі навчання старшокласників за спеціалізацією «Технічне проектування» рекомендуємо дотримуватися загально прийнятого проектного та технічного понятійно-термінологічного апарату, базових понять і термінів, на яких ґрунтується диференційований до навчального проектування процес інженерного виробничого проектування виробів.

Структура програми побудована так, що навчальний матеріал кожного розділу вивчається в обох класах з диференціацією питань за складністю та дотриманням черговості їх розгляду відповідно до етапів, логіки навчального проектування і конструювання.

Зокрема, відповідно до визначеної мети у програмі застосований двохступеневий підхід (відповідно у 10 і 11 класах) до оволодіння старшокласниками процесом навчального технічного проектування (Розділи 2, 3, 5). У 10 класі спочатку у спрощеній і дохідливій формі формується уявлення учнів про виробничий процес проектування технічних об’єктів. Зазначене розкрито у темах: «Технічне завдання на проектування нового технічного об’єкта» (2.1); «Ескізне проектування» (3.3); «Пошукова об’ємно просторова конструкція» (3.4). Завершується навчальний цикл у 10 класі розробкою старшокласниками навчального творчого проекту початкового рівня. Зазначений підхід ґрунтується на послідовності процесу виробничого проектування технічних об’єктів, умовно поділяючись на такі етапи: уточнення технічного завдання, ескізне проектування, технічне та робоче проектування. Профільне навчання учнів проектуванню і конструюванню ми пропонуємо за авторським інноваційним підходом. Він розроблений в процесі фундаментального і практичного дослідження. Вивчення і аналіз наукової і навчальної вузівської літератури з технічного проектування, експериментальні дослідження з дидактики профільного навчання технічного проектування дозволили диференціювати навчальний матеріал вищої школи до рівня старшокласників. Рекомендуємо для шкіл, які мають недостатню матеріально-технічну базу, для конструювання у 10 класі пошукової об’ємно-просторової конструкції використовувати будь-який матеріал, що легко обробляється (деревина, картон, пластилін тощо) і є доступним для всіх шкіл.

Відповідно до розробленої нами авторської методики навчання технічному проектуванню у 11 класі оволодіння старшокласниками процесами проектування здійснюється на якісно і принципово новому, значно вищому навчальному рівні, що здійснюється під час вивчення тем: «Розуміння технічного завдання», «Конструкторський задум», «Стратегії конструкторської діяльності», «Ескізна перевірка конструкторського задуму. Ескізний проект», «Технічне та робоче проектування», «Експериментально-дослідний зразок». Вивчення матеріалу у 11 класі закінчується розробкою старшокласниками творчого проекту.

Зазначене вище відповідає першій змістовій вертикальній лінії програми.

В структурі навчальної програми матеріал всіх розділів для кожного класу розташовано в такій логічній послідовності, яка дає можливість виконувати навчальні проекти у певному класі на достатньому інформаційному рівні з обов’язковим урахуванням матеріалу, вивченого у попередньому класі. При цьому обсяг матеріалу, який необхідно використовувати у процесі навчального проектування і його рівень складності, як видно із зазначеного вище, зростають із класу в клас.

Друга вертикальназмістова лінія концентрує і логічно висвітлює специфічну (пов’язану з типом професії) навчальну інформацію у 1, 2 та 3 розділах. Зокрема, у кожному розділі, відповідно до його назви і завдань («Психологія технічної творчості», «Словесна стадія технічного проектування», «Техніко-графічна стадія проектування», «Технічне конструювання і технології») розглядаються специфіка та зміст:

а) раціоналізаторської та винахідницької діяльності фахівців технічного спрямування (техніків різного типу, токарів та слюсарів відповідальних експериментально-пошукових цехів тощо; винахідників) у 10-му класі;

б) експериментально-дослідної та пошуково-конструкторської діяльності фахівців інженерно-технічного спрямування у процесі проектування нових технічних об’єктів (проектувальників, інженерів-конструкторів, інженерів-технологів тощо) у 11-му класі.

Наголошується також на професійних знаннях та вміннях зазначених вище фахівців, а також питаннях психології їхньої професійної діяльності.

Відповідно до реалізованих в програмі концептуальних засад та теоретико-методологічних положень, на протязі навчання у 10-11 класах старшокласники ґрунтовно знайомляться не тільки з виробничим проектуванням та конструюванням, а й особливостями та змістом діяльності фахівців різних типів професій, які приймають участь у процесі проектування виробів. Має місце своєрідне ознайомлення старшокласників з низкою споріднених технічних професій. Це, в свою чергу, забезпечить свідомий вибір учнями (в кінці навчання у 11 класі) напряму своєї майбутньої професійної діяльності на основі адекватної оцінки своїх здібностей, уподобань, нахилів, сформованих знань і вмінь тощо.

У кожному класі процес оволодіння відповідними знаннями закінчується навчальним проектом. Об’єкти проектування також мають бути диференційовані за складністю їх структури та технологією виготовлення. Обов’язковим в процесі проектування виробів є комплексне застосування теоретичних знань і практичних вмінь та навичок, які були попередньо засвоєні у кожному класі.

Після засвоєння старшокласниками теоретичних питань, які мають важливе значення для процесу проектування, програмою передбачені практичні роботи (вони включають практичні вправи, завдання, етап або його складову), у процесі виконання яких закріплюються вміння старшокласників застосовувати на практиці різного типу прийоми, специфічні поняття, правила, принципи і т. ін., що засвоєні під час розгляду теоретичного матеріалу. Ці вміння є окремими елементами, складовими загальних проектувальних вмінь та навичок практичного виконання операцій навчального проектування.

Оскільки проектування є навчальним, воно не у всіх випадках повинно жорстко відповідати етапам виробничого проектування і має носити характер доцільності їх дотримання у конкретних навчальних умовах. При цьому враховується рівень підготовки старшокласників, наявність кваліфікованих інженерно-педагогічних фахівців для реалізації програми, матеріальна база школи тощо.

Літня навчальна практика учнів 10 класу передбачає: екскурсії на виробництва, підприємства, фабрики та фірми, що мають в своєму складі конструкторські бюро; відвідування виставкових центрів, пошуково-проектну роботу; виконання творчих проектів.