Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Чи можна використати для розмноження зелені паростки?






За 20—25 днів до садіння бульби пророщують на світлі й ви­саджують на утеплені грядки, в парники або горщечки в теп- -* лицях. Великі бульби, ріжуть навпіл упоперек і кладуть зрі- -■ ■ зом донизу щільно одна біля одної, присипають шаром у 3— 4 см суміші перегною або торфу з грунтом. Після садіння поливають теплою водою (15—18°) і вкривають рамами та матами, щоб підтримати температуру 14—17°. Після з'яв­лення сходів мати на день знімають. Коли паростки досяг- - *? нуть 10—15 см, бульби виймають з грунту, обламують з них паростки разом з корінцями і викладають у корзини або ящики, накривають вологою мішковиною і вивозять на город *' для садіння. Садити краще в хмарну погоду в добре підго­товлений грунт з одночасним поливанням рослин.

Бульби, на яких обламали паростки, знову висаджують у парники або на теплі грядки і через 10—15 днів обламують паростки вдруге. Таким способом 3—4 рази обламують па­ростки, одержуючи від кожної бульби 25—ЗО штук. Востан­нє бульби розрізають на окремі частки і висаджують на ділянку.

Розмножуючи таким чином цінний безвірусний матеріал сорту Прієкульська рання, А. С. Нижник одержував на

Сквирському дослідному полі по 25—ЗО рослин від однієї бульби. Кожна рослина давала по 400—500 г бульб, а всього з розрахунку на одну материнську бульбу було одержано по 12 кг картоплі. При цьому коефіцієнт використання бру­ньок зріс до 0, 7—0, 8..

Як розмножити картоплю поділом куща й живцями? На грядці вибирають сильні кущі з чотирма і більше стеблами, відокремлюють кожне з них разом з кореневою системою і пересаджують їх на нове місце. Так ділять кущ, коли він досягне висоти 10—15 см, до початку бутонізації. Пересадже­ні стебла поливають і ретельно доглядають. За таких умов вони посилено розгалужуються, кущ розростається. Цим спо­собом можна з однієї рослини одержати 2—3 повноцінних кущі.

Розмножувати картоплю живцями можна в теплицях або парниках. Нарізані з добре розвинутих рослин живці зав­довжки 10—12 см висаджують у легкий (піщаний) удобрений, грунт, сильно поливають і перші 2—3 дні витримують під паперовими ковпаками. Після укорінення їх висаджують на грядки. З однієї рослини можна нарізати без шкоди для неї 6—7 живців.

Що таке розмноження меристемою? З верхівкової ме-ристеми паростків бульб в спеціальних умовах вирощують повноцінні рослини картоплі.

Меристему беруть з конусів наростання зелених або етіольованих паростків. Для цього бульби пророщують у теп­лиці, після чого відокремлюють паростки завдовжки 0, 5— 0, 7 см. Щоб запобігти поширенню вірусної інфекції, їх сте­рилізують протягом ЗО с в 90%-му спирті і протягом 15 хв у 5%-му стерильному розчині гіпохлориду кальцію. Для сте­рилізації використовують і 0, 1 %-й розчин діациду (суміш етанолмеркурхлориду і И-метилциридинію хлориду), 0, 1 %-й розчин сулеми.

Після стерилізації паростки ретельно промивають дисти­льованою водою. Зрізують меристему товщиною 160— 200 мкм без зачаткових листків і переносять у живильне середовище в пробірку.

Нормальний розвиток рослин можливий при температурі 24—25 °С, відносній вологості повітря 70—80 %, освітленні 4000—5000 люксів від люмінесцентних ламп, тривалості світ­лового дня 16 год.

Одержані пагони пересаджують на інше живильне сере­довище, а потім у грунт (горщики, ящики). На всіх етапах дотримують вимог фітосанітарії, щоб запобігти ураженню нових рослин вірусами.

Чи можна вирощувати картоплю з насіння? Щорічно

Ш»і^.Ш|#

 

в нашій країні витрачається велика кількість насінних бульб. > Частка садивного матеріалу в загальному врожаї бульб ста­новить 25—20 %, а іноді й більше. Отже, питання пророз- і множення картоплі насінням досить актуальне.

З однієї насінини у перший рік можна одержати по кілограму і більше бульб. Якщо садивна норма бульб стано­вить ЗО—35 ц/га, то насіння потрібно лише 50—100 г/га. д

У вирощуванні картоплі з насіння важливу роль відіграє сорт. Насамперед, не всі сорти формують ягоди й насіння -в звичайних умовах; по-друге, деякі сорти з насіння утворю­ють потворні бульби з інтенсивно забарвленою м'якоттю.

Хороші врожаї забезпечують з насіння такі сорти, як, Прієкульська рання та Бородянська.

Бульби з насіння вирощують розсадним і безрозсадним ' способами. При розсадному насіння висівають на утеплену добре заправлену органічними І мінеральними добривами і та попелом гряду. Сіють за схемою 15X3—4 см на глибину < 0, 5—1 см. Насіння картоплі сходить надто довго. Для приско-рення проростання його замочують у розчині гібереліну | (4 мг/л) при температурі 24 °С протягом однієї доби з, на- ' ступням висушуванням до сипкого стану.

Після з'явлення сходів гряду розпушують, поливають) теплою водою, сходи проріджують. Крлк сіянці досягають -висоти 5—7 см, їх пересаджують на постійне місце за схема-. ми 60X30—20 або 70X30—15 см. Догляд полягає в роз- | пушенні, поливі, підживленні, підгортанні рослин. Через! 120—130 днів після сівби збирають урожай, який може дося­гати 5 кг/м2.

За безрозсадним способом насіння висівають безпосе редньо на гряду, яку заправляють добривами і ретельно розробляють. Насіння готують так само, як для розсадного способу. Схема сівби 60X30—15 або 70Х20-—15 см. На пе­рехресті маркера копають ямки завглибшки 10—12 см, в які, " висівають 2—3 насінини і загортають на глибинуне більше, : 0, 5 см. Сходи поливають, підживлюють і розпушують грунт., По мірі росту рослин в ямки підсипають грунт, а пізніше ' 1—2 рази підгортають кущі. При потребі здійснюють 2—3 по- -ливи. Викопують бульби при пожовтінні бадилля. Якщо в уро­жаї є дрібні бульби (1.0—20 г), їх не слід викидати. Такі. бульби зберігають у поліетиленових пакетах (з пробитими -дірочками) в погребі і весною використовують як садивний матеріал. Він забезпечує високий урожай картоплі.

Якщо не вдається придбати насіння в науково-дослідних установах, його можна заготовити самому. Для цього в серп-ні-вересні збирають ягоди діаметром 10—15 мм, які дозарю-ють у приміщенні при кімнатній температурі. Коли вони ста-

нуть м'якими, вибирають насіння, добре промивають водою, поосушують при температурі 18—20 °С. Зберігають насіння в сухому місці при кімнатній температурі до настання строків

сівби.

Як збільшити коефіцієнт розмноження? Методика Інсти­туту селекції рослин Грос-Люзевитц (Німеччина) склада­ється з трьох самостійних прийомів, які разом дають високий

ефект.

Перший прийом. Весною під час появи сходів картоплі краще розвинені стебла розкладають горизонтально і приси­пають землею, завдяки чому додатково розвиваються па­гони і корені з пазушних бруньок. Таким чином одержують нові рослини.

Другий прийом. Стебла присипають шаром грунту, щоб одержати нові столони і бульби у цьому шарі. Скільки ра­зів за вегетаційний період підсипають грунт до кущів, стіль­ки буде *виль утворення столонів і бульб. Таким чином, одержуємо багатоярусний кущ з виходом 50—60 бульб.

Третій прийом полягає в стимуляції утворення паростків на материнській бульбі, їх відокремленні і самостійному вирощуванні. Бульби, що підлягають розмноженню, оброб­ляють препаратом Риндіт для пробудження вічок і проро­щують протягом зими при температурі 20—22 °С, чергуючи освітленість (500—1000 Лк) протягом чотирьох тижнів з дво­тижневим затемненням. За період пророщування у зимовий період на бульбах розвиваються бокові гіллясті паростки, котрі за кілька днів до садіння розміщують у вологому торфі. Потім від них відокремлюють за допомогою скаль­пеля бокові паростки і висаджують у горщечки в тепличці або теплій світлій кімнаті, а з настанням сприятливих умов" —

на гряду.

Комбінуючи ці прийоми, можна з однієї.одиниці виміру

одержати тисячу.,

Чи можна одержати два врожаї з одного куща? (Із ста­ровинних порад). У журналі «Земледелие» № 7 за 1911 р. описаний досвід Г. Трусова, який протягом семи років двічі за літо збирав бульби. Картоплю садили в гнізда на 1 кв. аршин з місцевими добривами (30 пудів перегною і ЗО пудів попелу на 1 десятину), тричі підгортали. Перше копання бульб проводили при цвітінні залізною лопатою. Кущ вивер­тали вбік без усякої церемонії, всі крупні бульби відривали, а дрібні залишали на коренях, після чого кущ знову висад­жували, поливали, удобрювали, високо підгортали і через два тижні він «приживлявся». Восени викопували бульби" вдруге.

З кожного куща збирали від 7 до 15 бульб у перший збїр,

а восени мали ще більший урожай, бо з деяких кущів виби­рали по ЗО бульб.

Чи можна одержати три врожаї бульб за літо з однієї ділянки? Відомий вчений картопляр О. Г. Лорх описав досвід одержання трьох урожаїв картоплі за один рік на присадибній ділянці під Москвою. Бульби садили в три стро­ки і збирали три врожаї.

Навесні, якомога раніше, висаджували бульби ранньо­стиглого сорту з добре розвинутими паростками.. Щоб за­побігти пошкодженню стебел приморозками, рослини на ніч присипали землею, а на день розгортали їх (можна вкри­вати їх поліетиленовою плівкою). За 12—15 днів до збирання першого врожаю в міжряддя висаджували пророслі бульби ранньостиглого сорту (другий строк садіння).

Одночасно з копанням бульб першого врожаю підгор­тали рослини другого строку садіння. На початку третьої декади липня висаджували пророслі бульби ранньостиглого сорту на місця, звільнені від кущів першого врожаю. В се­редині серпня збирали другий урожай, а наприкінці верес­ня — початку жовтня — і третій урожай.

! Строки садіння і збирання звичайно орієнтовні і можуть змінюватися залежно від кліматичної зони.

Щоб одержати високий урожай за такою технологією, ділянку добре заправляють перегноєм чи компостом, 3—4 рази підживлюють місцевими або мінеральними добривами, при потребі — зрошують.

Як з однієї ділянки одержати два врожаї на рік? Цей метод використовують у двох випадках: коли бажають збіль­шити вихід картоплі з ділянки або мати для споживання тривалий час свіжі бульби.

Успіх забезпечений за умови, що ділянка дуже рано вес­ною звільняється від снігу, швидко просихає і прогрівається,, і це дає змогу зарання розпочати перше садіння. Щоб одер­жати два врожаї потрібно багато поживних речовин, тому грунт має бути високородючим, з осені його заправляють органічними добривами, краще перепрілим гноєм по б— 10 кг/м2. Можна внести деревний попіл і курячий послід — по 0, 5—1 кг/м2. Розсівають також по 50—60 г суперфосфату і калійної солі на 1 м2. Навесні вносять 30—40 г/м аміачної селітри.

Садять надранній сорт (Прієкульська рання, Вармас, Воро-гинська рання, Незабудка та інші). Особливо ретельно готують бульби до садіння. їх<)бов'язково пророщують, спо­чатку на світлі, а потім у вологому середовищі, замочують у розчинах мінеральних добрив, мікродобрив, обприскують регуляторами росту, протруюють проти фітофторозу. Ви-

саджують так рано, як тільки дозволяє стан грунту за схемою 60Х 25 см на глибину 3—4 см, посипають перегноєм або тор­фокришкою, вкривають поліетиленовою плівкою. Коли мине загроза приморозків, ділянку на день розкривають, боро­нують. Коли рослини досягнуть висоти 12—15 см, підгорта­ють. Періодично через кожні 10—15 днів глибоко розпушують міжряддя. Збирають урожай з першої половини червня до 1 липня.

Ділянку ретельно очищають від решток першого врожаю, вносять суперфосфат ЗО—40 г/м2, перекопують і боронують. При потребі поливають з розрахунку 500 л води на 10 м2. Торішні садивні бульби, підготовлені так само, як і до пер­шого садіння, висаджують на початку липня (пізніше 25 лип­ня садити не слід). Сходи з'являються швидко. Рослини підгортають /захищають від колорадського жука, фітофто­розу, розпушують міжряддя. Через місяць після появи сходів можна розпочати вибіркове копання бульб.

Бульби другого строку збирання відзначаються добрими насінними властивостями, тому частину врожаю слід зали­шити для садіння в наступному році.

Вирощування бульб за способами Гюліха, Пінто, Ми-хайлова (із старовинних порад). За способом Гюліха кожній рослині відводять велику площу живлення (100X100 см). Підготовлений грунт маркірують. В утворені квадрати на­сипають добре перепрілий гній, з якого формують валик по колу. У центрі валика насипають купу пухкого грунту, в який садять крупну бульбу верхівкою донизу — це обов'язкова вимога. До пагонів, які з'являються кільцем навколо бульби, в міру їх витягування в довжину, сапою підгортають грунт. Його нагортають у середину кільця, внаслідок чого пагони відхиляються назовні, вигинаються і відходять від бульби в усі боки у вигляді променів. Коли пагони дають перші лист­ки, проводять підсипання грунту, від чого у пазухах листків формуються додаткові пагони і відповідно столони. Такі опе­рації проводять кілька раз, завдяки чому утворюється ба­гатоярусний кущ. Якщо забезпечити його водою і поживою (кілька підживлень), ретельно і часто розпушувати грунт, можна одержати з куща пуд (16 кг) бульб.

Спосіб Пінто. Бульби розкладють на перехресті нарі­заних борозен і злегка втискують у грунт, не загортаючи. В такому стані бульби залишаються протягом 1—3 тижнів. Після появи паростків їх вкривають грунтом, але не підгор­тають. За даними автора, такий спосіб підвищує врожай бульб. Він доцільний на важких грунтах, де потрібне мілке загортання бульб, у період, вільний від приморозків. Зали­шені на поверхні бульби під впливом світла і повітря прив'я-

люються, чим і зумовлене підвищення врожаю.

За способом Михайлова грядку маркірують і на пере­хрестях роблять ямки, в які кладуть перепрілий гній, поверх нього крупні бульби і присипають їх грунтом. Коли з'явля­ються пагони, чотири з них залишають у вертикальному положенні, інші підв'язують до кілків і розкладають проме­неподібно, присипаючи грунтом. Присипають також основу вертикальних пагонів. У міру утворення на горизонтальних пагонах нових, останні знову присипають грунтом, а також підгортають вертикальні пагони. Завдяки цим заходам фор­мується сильний кущ, який дає 16 кг і більше бульб.

Як вирощують бульби за методом граничної глибини садіння? Картопля може формувати врожай бульб не тільки навколо кореневої системи куща, але й на підземних пагонах по всій їх довжині від садивної бульби до поверхні грунту. Для різних сортів гранична.глибина садіння значно коли­вається і може сягати 65 см. Але такою здатністю відзнача­ються не всі сорти. Тому в кожному конкретному випадку потрібно дослідити районовані сорти.

Насамперед, ретельно готують грунт. Розмічають грядки, на яких родючий шар розпушують на всю його глибину. Од­ночасно вносять добрива. Якщо родючий розпушений шар грунту менше 25 см, його досипають до цієї відмітки. На ньо­го розкладають пророслі бульби масою 190—200 г з 5—6 па­ростками. На 1 м висаджують 6 бульб. На грядках розстав­ляють трубки заввишки 55—60 см, по одній на 1 м. Після чого насипають шар грунту до повної потреби. В міру осі­дання його знову досипають, доводячи глибину до гранич­ної для даного сорту. Полив здійснюють через трубки щодня по 3—-3, 5 л/м2 незалежно від опадів.

Бульби формуються як у межах садивної бульби, так і по всій довжині підземних пагонів, на яких вони значно круп­ніші, ніж на кореневій системі. Урожайність може становити 11 —14 ц на 100 м2.

З літературних джерел відомо, що на чорноземах для сорту Огоньок гранична глибина садіння становить 50 см, для Берліхінген — 65 см.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.