ПРАКТИЧНЕ Заняття №14

Тема. Тип Апікомплексні (Apicomplexa). Представники класу Споровики (Sporozoa) – паразити людини.

Вид заняття: лабораторно-практичне.

Актуальність теми: поширення серед населення України токсоплазмозу, а також завезені у зв’язку з міграцією населення випадки захворювання малярією ставлять необхідність детального вивчення біології розвитку паразитів – збудників даних захворювань.

Мета заняття: підкреслити, що всі представники класу Споровики є внутрішньоклітинними паразитами із складними життєвими циклами. Вказати на їх патогенну дію на організм господаря, діагностику та профілактику викликаних ними захворювань.

Зміст теми:

1. Характеристика Клас Споровики

2. Форми існування малярійного плазмодія.

3. Життєвий цикл малярійного плазмодія.

5. Особливості будови токсоплазми та її життєвий цикл розвитку.

Обладнання для проведення заняття: мікроскопи, імерсійне масло, мікропрепарати, навчальні таблиці, методичні матеріали.

Інтегративні зв’язки теми: матеріал даної теми використовують в процесі вивчення курсу епідеміології та інфекційних захворювань.

Хід заняття:

1. Контроль вихідного рівня знань студентів з даної теми (на основі перелічених питань змісту теми).

2. Практична частина

2.1 Характеристика етапів роботи.

2.1.2 Вивчення Класу Споровики

а) характеристика життєвого циклу розвитку малярійного плазмодія

В життєвому циклі всіх видів плазмодіїв розрізняють три періоди:

1. Шизогонія - безстатеве розмноження в організмі людини (проміжного господаря).

2. Гаметогонія - утворення попередників статевих клітин в організмі людини.

3. Спорогонія - розмноження в організмі малярійного комара (остаточного господаря).

Шизогонія - складається із двох фаз: прееритроцитарної або тканинної (в гепатоцитах печінки) та еритроцитарної (в еритроцитах людини).

Тканинна шизогонія. При укусі людини зараженим комарем, разом із слиною в кров поступають дрібні, веретеноподібні спорозоїти довжиною 14 -15 мкм, заносяться в клітини печінки. Там вони ростуть і стають шизонтами, в яких ділиться спочатку ядро, а потім цитоплазма, утворюючи тканинні мерозоїти (1000 - 5000 особин). Тканинний цикл триває 8 -12 діб. Мерозоїти руйнують гепатоцит і виходять з нього в кров.

Еритроцитарна шизогонія. Мерозоїти, які проникли в еритроцити перетворюються в трофозоїти (ростучі форми), а останні - в шизонти (форми, що діляться). Стадія розвитку на якій шизонт ділиться, називається морула. При розпаді морули мерозоїти розривають оболонку еритроцита і разом з продуктами інтоксикації виходять в кров. У цей момент у хворого спостерігаються напади малярії, які залежно від виду збудника повторюються через 48-72 год. На стадії еритроцитарної шизогонії малярійні плазмодії різних видів проходять ряд стадій, які мають важливе діагностичне значення.

Гаметогонія. Окрім шизонтів в деяких еритроцитах розвиваються чоловічі і жіночі статеві форми – гамонти. Жіночі – макрогаметоцити (великі, компактне ядро, розміщене з краю клітини, в цитоплазмі рівномірно розсіяний пігмент) і чоловічі - мікрогаметоцити з великим пухким ядром в центрі.

Спорогонія. Кусаючи хворого малярією, комар разом з кров’ю проковтує гамонти. В шлунку комара макрогаметоцити перетворюються в макрогамети, а мікрогаметоцити діляться, утворюючи 5-6 мікрогамет. Після злиття макрогамети з мікрогаметою утворюється рухлива зигота (оокінета), яка перетворюється в ооцисту в стінці шлунка комара. В результаті спорогонії в середині ооцисти утворюється до 1000 спорозоїтів, які виходять із ооцисти в гемолімфу і проникають у слинні залози комара. Такий комар може заразити людину при укусі (трансмісивно).

Рис. 19 Життєвий цикл малярійного плазмодія (Plasmodium malaria):

1. спорозоїт (інвазійна стадія); 2. трофозоїт у гепатоциті; 3. шизогонія у гепатоциті; 4. розрив гепатоцита і вихід мерозоїтів; 5.стадія кільця в еритроциті; 6-7.амебоподібний трофозої; 8.стадія морул; 9. розрив еритроцита і вихід мерозоїтів; 10-12. гамето гоні; 13. мікрогаметоцит; 14. макрогаметоцит; 15. макрогамета; 16. мікрогамети; 17. зигота; 18-19. оокінета; 20. ооциста в стінці шлунка комара; 21. спорогонія; 22. розрив стінки шлунка і вихід спорозоїтів у гемолімфу; 23. спорозоїти у слинних залозах самки комара малярійного

б) Токсоплазма (Toxoplasma gondii) - збудник токсоплазмозу

На препараті вивчити морфо-анатомічні особливості токсоплазми.

Токсоплазма, яка локалізується в клітині називається ендозоїд. Відзначити півмісяцеву форму клітини, один кінець заокруглений, другий - загострений, довжина 4-7 мкм, ширина 3-4 мкм. Зовні тіло вкрите оболонкою під якою знаходяться мікротрубочки. На передньому кінці розміщений орган прикріплення - коноїд, від якого відходять трубчасті мішковидні органоїди - роптрії. Ядро вкрите двоконтурною оболонкою з багаточисленними порами. Для токсоплазми характерні всі клітинні органели.

Рис. 20 Токсоплазма (Toxoplasma gondii): 1. коноїд; 2. роптрії; 3. комплекс Гольджі; 4. ядро; 5. мітохондрія; 6. шорстка ЕПС

Життєвий цикл розвитку токсоплазми проходить при наявності кінцевого (родина котячих) і проміжного (голуби, кури, миші, кролі, свині, вівці, людина) господарів. У процесі розвитку токсоплазми встановлені наступні фази:

 позакишкова тканинна фаза – безстатеве розмноження шляхом ендогонії в різних тканинах проміжних господарів;

 кишкова фаза – безстатеве розмноження (шизогонія) і статеве розмноження (гаметогонія) токсоплазм в клітинах епітелію слизової оболонки кишок кінцевих господарів;

 фаза спорогонії – починається в просвіті кишок кінцевих господарів і закінчується у навколишньому середовищі.

Після зараження спорозоїтами, цистозоїтами або ендозоїтами в клітині відбувається ендогонія. Скупчення ендозоїтів під клітинною мембраною утворює псевдоцисту. При хронічному токсоплазмозі повільний темп розмноження призводить до утворення цистозоїтів (мають видовжену форму), що знаходяться в середині цист.

Рис. 21 Цикл розвитку токсоплазми (Toxoplasma gondii): 1. стадії розвитку у кишківнику кота як кінцевого господаря; 2.-4. ооцисти; 5.-6. проліферативні стадії в організмі миші (проміжний господар); 7. новонароджене мишеня, заражене трансплацентарно

Коти заражаються токсоплазмами, що знаходяться на різних стадіях розвитку – спорозоїтами, ендозоїтами, цистозоїтами. Відбувається шизогонія і утворюються мерозоїти кількох типів, одні з яких є попередниками гаметоцитів. Статеве розмноження: макро- і мікрогаметоцити перетворюються в макро- і мікрогамети, які зливаючись, утворюють ооцисту.

При сприятливих умовах зовнішнього середовища ооцисти дозрівають і у них утворюються спорозоїти.

2.2 Оформлення результатів практичної роботи

Зарисувати в альбом стадії розвитку малярійного плазмодія. Зарисувати в альбом токсоплазму, позначити основні органели.

Описати за схемою розглянутих представників.

3.Вироблення практичних навиків

На основі морфологічних критеріїв вміти ідентифікувати паразитів, а також знати діагностику та заходи профілактики захворювань.

На основі вивчення морфологічних властивостей споровиків на різних стадіях розвитку вміти ідентифікувати в мазках крові збудників малярії та токсоплазми в мазках із матеріалу (кров, лімфа, спинномозкова рідина) токсоплазмозних хворих для діагностики захворювань.

4. Питання для контролю засвоєння теми.

1. Характеристика класу Споровики.

2. Безстатеве розмноження малярійного плазмодія.

3. Статеве розмноження малярійного плазмодія.

4. Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика малярії.

5. Морфоанатомічні особливості токсоплазми.

6. Життєвий цикл розвитку токсоплазми.

7. Поширення, патогенна дія, діагностика і профілактика токсоплазмозу.

8. Можливості дії фармацевтичними засобами при протозойних захворюваннях.

5. Тестовий контроль до практичного заняття № 14

При дослідженні у хворого пунктату лімфатичних вузлів виявлено тільця, що мають форму півмісяця, з одним загостреним і протилежним заокругленим кінцем. При забарвленні мазка за Романовським видно блакитного кольору цитоплазму і яскраво-червоного – ядро. Для якого з представників підцарства Найпростіші характерна така будова?

A. Lamblia intestinalis

B. Trichomonas hominis

C. Toxoplasma gondii

D. Plasmodium vivax

E. Plasmodium malariae

2. За даними ВООЗ малярією щорічно на Землі хворіють приблизно 250 млн. чоловік. Ця хвороба зустрічається переважно у тропічних і субтропічних областях. Вкажіть шлях зараження малярією:

А. Аліментарний

В. Трансмісивний

С. Статевий

D. Перкутанний

Е. Повітряно-краплинний

У хворого спостерігається типова для нападу малярії клінічна картина: пропасниця, жар, проливний піт. Яка стадія малярійного плазмодія найвірогідніше буде виявлена в крові хворого в цей час?

A. Мерозоїт

B. Спорозоїт

C. Оокінета

D. Спороциста

E. Мікро- чи макрогамети

У медико- генетичну консультацію звернулося подружжя у зв’язку з народженням дитини, у якої виявлено вади розвиту (мікроцефалія, ідіотія тощо). Жінка під час вагітності хворіла, але мутагенів та тератогенів не вживала. Каріотип батьків і дитини нормальний. Як з’ясував лікар, у квартирі сім’я утримує кота. Що може бути ймовірною причиною каліцтва?

A. Під час вагітності жінка хворіла на токсоплазмоз

B. Під час вагітності жінка хворіла на лейшманіоз

C. Під час вагітності жінка хворіла на дизентерію

D. Під час вагітності жінка хворіла на балантидіаз

E. Під час вагітності жінка хворіла на трихомоноз

Хворій під час пологів перелили кров донора, який прибув із Анголи. Через два тижні у рецепієнтки виникла пропасниця. Яке лабораторне дослідження необхідно використати для підтвердження підозри малярії?

A. Вивчення мазка товстої краплі крові для знаходження еритроцитарних стадій збудника.

B. Вивчення лейкоцитарної формули

C. Визначення збудника методом посіву крові на поживне середовище

D. Проведення серологічних досліджен

E. Вивчення пунктату лімфатичних вузлів

Дівчинка 4-х років поступила в очну клініку з приводу погіршення зору на ліве око. В родині живе кіт, у якого також спостерігається погіршення зору. Яке протозойне захворювання можна запідозрити?

A. Токсоплазмоз

B. Балантидіаз

C. Лейшманіоз

D. Лямбліоз

E. Малярію

7. Вкажіть, де утворюється оокінета малярійного плазмодія:

А. В еритроцитах крові люди

В. У печінці людини

C. У слинних залозах самки малярійного комара

D. У шлунку самки малярійного комара

E. У тонких кишках самки малярійного комара

8. Вкажіть, для якого серед перелічених нижче протозойних захворювань не характерний трансмісивний шлях передачі збудника:

A. Вісцеральний лейшманіоз

B. Малярія

C. Хвороба Чагаса

D. Токсоплазмоз

Е. Трипаносомоз африканський