Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема виступу – це основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища й факти, що розглянуто у виступі. Об’єктивність




  • підхід до тлумачення явищ суспільного життя, що обмежується констатацією подій, фактів;
  • відповідальність об'єктивній діяльності, безсторонність, неупередженість.

Ясність мовлення – це смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами.

Образність мовлення – це наявність у виступу яскравих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма чуттями – бачити, чути тощо.

Цілеспрямованість – прагнення до повної мети, підпорядкованість цьому дій, думок тощо.
Основні думки виступу потрібно повторювати, щоразу варіюючи їх мовне оформлення.

Кульмінація публічного виступу – це спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно посилює попередню.

Лаконічність мовлення відображає здатність оратора говорити стисло, зрозуміло.

Гумор– це добродушне висміювання чиїхось вад.

 

Дотепи

  • кмітливий влучний вислів із жартівливим відтінком;
  • здібність оформлювати думку у вигляді влучних, жартівливих виразів;
  • витонченість думки та здатність оформлювати її у вигляді влучних, часом смішних, виразів.

Іронія(грец. eironeia – удавання, прихований глум)

  • тонке приховане глузування, кепкування;
  • у літературі – від тропу, де зовнішня форма вислову суперечить змістові.

Отже, при визначенні теми виступу потрібно враховувати на­ступні моменти:1) Обирайте тему, що відповідає вашим пізнанням та інте­ресам. По-перше, подумайте про ті галузі знання, в яких ви маєте особливий досвід або теоретичну підготовку. По-друге, поспілкуй­тесь на яку-небудь цікаву тему зі своїми товаришами чи друзями. По-третє, зверніться до книги. Продивіться довідники, свіжі жур­нали і газети. 2) Підбирайте доречну тему. Настрій аудиторії залежить від місця і часу. В лекційній залі він один, в приватній життєвій ситуації — інший. Звичайні слухачі сприйматимуть як досить природну річ те, що в аудиторії їм може здатися нецікавим, смішним, шокуючим.

3) Обирайте тему, яка відповідає аудиторії.

Тема повинна бути досить цікавою, важливою, зрозумілою для слухачів. Для того щоб вирішити, чи буде вона відповідати цим вимогам, необхідно мати уявлення про рівень знань слухачів, їх виховання, вік, особливі інтереси.

Найчастіше у публічних виступах на суспільну тему вдаються до ораторського підстилю публіцистичного стилю.
Успіх публічного виступу залежить не тільки від його змісту, а й від того, яким стилем викладу ви користуєтеся. Мова подібна до музичного інструмента, на якому треба навчатися грати. Усі ми говоримо рідною, в основному розмовною мовою, однак перед широким загалом треба говорити правильною літературною мовою. Висловлюватися треба чітко та недвозначно. Стиль усного виступу має бути набагато простішим порівняно зі стилем письмової роботи.
Після викладу однієї думки зробіть коротку паузу. Під час виступу тримайте голову прямо і дивіться на слухачів, час від часу змінюючи напрям свого погляду, начебто спрямовуючи туди свої слова. Слухачі в усіх кутках зали тоді відчуватимуть, що ви звертаєтеся саме до них.



Працюючи над текстом промови, необхідно пам’ятати про дотримання мовних норм і правил логіки, оскільки їх порушення призводить до помилок.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.007 сек.)