Тема: Психологія мислення

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 12

Мет а:

- оволодіти методиками дослідження мислення та опанувати прийоми розвитку та формування культури мислення у дітей.

Практичні вміння та навички:

- уміти визначати (діагностувати) характеристики та особливості прояву мислення та його види залежно від змісту завдань, до розв'язання яких воно застосовується, за характером завдань та за ступенем новизни й оригінальності;

- розрізняти індивідуально-психологічні відмінності у мисленні людини;

- самостійно опрацьовувати наукову літературу.

Основні поняття теми: мислення, розуміння, аналіз, синтез, порівняння, абстракція, узагальнення, класифікація, систематизація, проблемна ситуація, задача, наочно-дійове, наочно-образне, абстрактно-логічне, теоретичне, практичне, дискурсивне, інтуїтивне, репродуктивне, продуктивне мислення, поняття, судження, умовивід, самостійність, глибина, широта, гнучкість, критичність мислення.

Практична частина

1. Визначення стилю мислення.

2. Дослідження особливостей мислення за допомогою методики „Виділення суттєвих ознак".

3. Дослідження аналітичності мислення (шкала Р. Амтхауера).

Висновок:

На основі виконаних методик зробіть висновок про необхідність та параметри дослідження мислення, доцільність та придатність використання у шкільній практиці (особливо тестів інтелекту) та власні особливості прояву мислення та інтелектуальних здібностей.

МЕТОДИКА 1

„Стиль мислення"

Мета: визначення способу мислення.

Матеріал та обладнання: опитувальник, ручка.

Інструкція. Цей опитувальник призначений для того, щоб допомогти Вам визначити спосіб мислення, якому Ви надаєте перевагу, а також манеру ставити запитання і приймати рішення. Серед запропонованих Вам на вибір відповідей немає правильних чи неправильних. Максимум корисної інформації Ви одержите в тому випадку якщо будете якомога точніше повідомляти про особливості Вашого реального мислення, а не про те, як, на Вашу думку, варто було б мислити.

Кожен пункт даного опитувальника складається з твердження, з якого випливає п'ять можливих його закінчень. Ваше завдання – прорангувати кожне закінчення речення, тобто на бланку опитувальника в квадратиках праворуч від кожного закінчення проставити номера: 5, 4, 3, 2 чи 1, що вказують на міру Вашої «спрямованості» на ту чи іншу відповідь: від 5(найбільше пасує) до 1 (найменше пасує). Кожен номер (бал) повинен бути використаний тільки один раз у групі з п'яти закінчень. Навіть якщо два (чи більше) варіанти закінчень речень здаються однаково близькими Вам, усе-таки намагайтеся їх упорядкувати. Кожне з п'яти закінчень у групі повинне одержати свій номер: 5, 4, 3, 2, 1.

Будь ласка, заповніть для тренування цей зразок:

Коли я читаю книгу за фахом, я звертаю увагу головним чином на:

1. Якість викладу, стиль..........................

2. Основні ідеї книга................................

3. Композицію й оформлення книги........

4. Логіку й аргументацію автора.............

5. Висновки, які можна зробити з цієї книги

Якщо Ви впевнені, що зрозуміли наведену вище інструкцію, продовжуйте працювати далі.

А. Коли між людьми відбувається конфлікт на ґрунті ідей, я віддаю перевагу тій стороні, що:

1. Приймає, визнає конфлікт і намагається висловити його відкрито……

2. Більше всіх зачіпає мої власні цінності і ідеали........................

3. Краще всіх відображає мої особисті погляди і досвід………………….

4. Пасує до ситуації найбільш логічно і послідовно ……………...

5. Викладає аргументи найбільш коротко і переконливо…………………

Б. Коли я починаю працювати над проектом у складі групи найважливіше для мене:

1. Зрозуміти мету і значення цього проекту

2. Розкрити мету і цінності учасників робочої групи

3. Визначити, як ми збираємося розробляти даний проект………………..

4. Зрозуміти, яку користь цей проект може принести для нашої групи……

5. Щоб робота над проектом була організована і зрушила з місця.................

В. Говорячи вцілому, я засвоюю нові ідеї найкраще, коли можу:

1. Пов'язати їх з поточними чи майбутніми заняттями....

2. Застосувати їх до конкретних ситуацій

3. Зосередитися на них і ретельно їх проаналізувати

4. Зрозуміти, наскільки вони подібні до звичних ідей

5. Протиставити їх іншим ідеям..........

Г. Для мене графіки, схеми, креслення в книгах чи статтях зазвичай:

1. Корисніші від тексту, якщо вони точні

2. Корисні, якщо вони чітко відображають важливі факти

3. Корисні, якщо вони підкріплюються і пояснюються текстом …..

4. Корисні, якщо вони піднімають питання поза текстом……………

5. Не більш і не менш корисні, ніж інші матеріали

Ґ. Якби мені запропонували провести якесь дослідження, я, імовірно, почав би з:

1. Спроби визначити його місце в більш широкому контексті………………

2. Визначення того, чи зможу я виконати його сам, або мені буде потрібна допомога……………

3. Міркувань і пропозицій щодо можливих результатів ………………..

4. Рішення проте, чи варто взагалі проводити це дослідження…………..

5. Спроби сформулювати проблему якомога повніше і точніше…………

Д. Якби мені довелося збирати від членів якоїсь організації інформацію, що стосується її нагальних проблем, я волів би:

1. Зустрітися з ними індивідуально і поставити кожному свої конкретні запитання……………..

2. Провести загальні збори і попросити їх висловити свої думки…………

3. Опитати їх невеликими групами, ставлячи загальні питання……………

4. Зустрітися неофіційно із впливовими людьми і з'ясувати їх погляди........

5. Попросити членів організації надати мені (бажано в письмовій формі) усю причетну до справи інформацію, якою вони володіють…………

Е. Імовірно, я буду вважати щось правильним, істинним, якщо це „щось":

1. Вистояло проти опозиції, витримало опір протилежних підходів…..

2. Узгоджується з іншими речами, яким я вірю

3. Було підтверджено практикою........

4. Піддається логічному і науковому доказу

5. Можна перевірите особисто на доступних спостереженню фактах

Є. Коли я на дозвіллі читаю журнальну статтю, вона буде швидше за все:

1. Про те, як комусь вдалося вирішити особисту чи соціальну проблему

2. Присвячена дискусійному політичному чи соціальному питанню

3. Повідомленням про наукове чи історичне дослідження

4. Про цікаву, забавну людину чи подію

5. Точною, без будь-якого домислу, з повідомленням про чийсь цікавий життєвий досвід

Ж. Коли я читаю звіт про роботу, я звертаю найбільше уваги на:

1.Близькість висновків до мого особистого досвіду

2.Можливість виконання даних рекомендацій

З. Загальна психологія:

1. Надійність і обгрунтованість результатів фактичними даними

2. Розуміння автором цілей та завдань роботи

3. Інтерпретацію даних.......................

І. Коли переді мною поставлено завдання, перше, що я хочу довідатися - це:

1. Який найкращий метод для вирішення даного завдання

2. Кому і коли потрібно, щоб це завдання було вирішене

3. Чому це завдання варто вирішувати

4. Який вплив його вирішення може мати на інші завдання, що доводиться вирішувати..........................................

5. Яка пряма користь від негайного вирішення даного завдання……

Й. Звичайно я довідуюся максимум про те, як зробити щось нове, завдяки тому, що:

1. Усвідомлюю для себе, як це пов'язано з чимось іншим, що мені добре знайоме

2. Беруся за справу якомога раніше..

3. Вислуховую різні точки зору з приводу того, як це зробити

4. Є хтось, хто показує мені, як це зробити

5. Ретельно аналізую, як це зробити якнайкраще

К. Якби мені довелося проходити якесь випробування чи складати іспит, я волів би мати:

1. Набір об'єктивних, проблемно-орієнтованих питань з предмету……..

2. Дискусію з тими, хто також проходить іспит…………..

3. Усний виклад і демонстрацію того, що я знаю

4. Повідомлення у вільній формі про те, як я застосував те, чому навчився

5. Письмовий звіт, що охоплює історію питання, теорію і методи…

Л. Люди, чиї особисті якості я поважаю більше за все, це, ймовірно:

1. Видатні філософи і вчені................

2. Письменники і вчителі....................

3. Лідери ділових і політичних кіл……………

4. Економісти й інженери...................

5. Фермери і журналісти....................

М. У цілому я знаходжу теорію корисною, якщо вона:

1. Є спорідненою до тих теорій та ідей, що я вже засвоїв

2. Пояснює речі новим для мене чином

3. Здатна системно пояснювати низку пов'язаних з нею ситуацій

4. Слугує проясненню мого власного досвіду і спостережень…………

5. Має конкретне практичне застосування

H. Коли я читаю статтю з дискусійного питання, я бажав би, щоб у ній:

1. Висвітлювалися переваги для мене, в залежності від обраної точки зору

2. Викладалися всі факти в ході дискусії

3. Логічно і послідовно викладалися суперечливі питання, що стосуються даної проблеми……......................................

4. Визначалися цінності, що сповідує автор

5. Яскраво висвітлювалися обидві сторони суперечливого питання і суть конфлікту..............................................................

О. Коли я читаю книгу, що не стосується моєї безпосередньої діяльності, я роблю це головним чином унаслідок:

1. Зацікавленості в удосконаленні своїх професійних знань

2. Рекомендації з боку шанованої мною людини на можливу її доцільність

3. Бажання розширити свою загальну ерудицію

4. Бажання вийти за межі власної діяльності для різноманітності

5. Прагнення довідатися більше про визначений предмет

П. Коли я вперше підходжу до якоїсь технічної проблеми, я швидше все, буду:

1. Намагатися пов'язати її з більш загальною проблемою чи теорією………

2. Шукати шляхи і способи вирішення цієї проблеми

3. Обмірковувати альтернативні способи її вирішення

4. Шукати способи, за допомогою яких інші вже вирішили цю проблему

5. Намагатися знайти найкращий метод для її вирішення………….

Р. Уцілому я найбільше схильний до того, щоб:

1. Знаходити існуючі методи, що працюють, і використовувати їх якнайкраще

2. Ламати голову над тим, як різнорідні методи могли б „працювати" разом

3.Відкривати нові і більш вдало розроблені методи

4.Знаходити способи змусити існуючі методи «працювати» краще і по-новому

5. Розбиратися в тому, як і чому існуючі методи повинні працювати

А тепер складіть обрані Вами номери як бали відповідей за наступними формулами:

С = 1(А + Е + І) + 2(Б + Є + Й)+5(В + Ж + К) + + 4(Г + 3+Л) + 3 (Ґ + И+Л) + 2(Д + І + Н) І = 2(А + Е+І)+ 1(Б + Є + Й) + 4(В + Ж +К) ++ 3(Г + 3+Л)+ 1 (Ґ + И + М) + 3(Д + 1 + Н) П = 3(А + Е + Ї) +4(Б+Є+Й)+ 1 (В + Ж + К) + + 5(Г+ 3+Л) + 2(Ґ + И + М) + 4(Д +І+Н)Л = 4(А + Е + І) + 3(Б + Є + Й) + 3(В + Ж + К) + + 1 (Г + 3 + Л) +5 (Ґ +И + М) + 5(Д + І + Н) Р = 5(А + Е + І)+5(Б + Є + Й) + 2(В+Ж+К) ++2(Г + 3+Л) + 4(Ґ + И + М)+1 (Д + І + Н) Де С, І, П, А і Р основні розумові стратегії, відповідно: синтезатор, ідеаліст, прагматик, аналітик, реаліст. Наприклад, вираз 1(А + Е +1) означає, що необхідно скласти бали за першими закінченнями у пунктах А, Е і І опитувальника, 4 (Г + 3 + Л) - складаються бали за четвертими закінченнями у пунктах Г, З і Л.

Основні мисленнєві стратегії:

Синтезатор

1. Відкрита конфронтація.

2. Приголомшуючі запитання і відповіді.

3. Позиція „стороннього спостерігача".

4. Інкубація суперечностей.

5. Фантазування в стилі „а що,... якщо".

6. Негативний аналіз.

Ідеаліст

1. Інтерес до цілого.

2. «Далекобачення».

3. Визначення цілей і критеріїв.

4. Рецептивне слухання.

5. Пошук засобів для досягнення згоди.

6. Апологія гуманності.

Прагматик

1. Інкрименталізм (частковий підхід).

2. Експериментування й інновації.

3. Пошук швидкої віддачі.

4. Тактичне мислення.

5. Маркетинговий підхід.

6. Планування можливостей.

Аналітик

1. Систематичний аналіз варіантів.

2. Запит додаткових даних.

3. Консервативне фокусування.

4. Схематизація ситуації.

5. Конструктивна увага до деталей.

6. Аналіз через синтез.

Реаліст

1. „Що? Де? Коли і як? Навіщо і чому? "

2. Инвентаризация ресурсів.

3. Прагнення до практичних результатів.

4. Спрощення.

5. Спирання на думку фахівців.

6. Гостра корекція.