Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема. Міри часу. Століття.




Обладнання: прилад телурій.

Розповідь вчителя.

Одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом нашої планети Земля навколо Сонця і рухом Місяця навколо Землі, Землі навколо своєї осі.

Земля обходить навколо Сонця 1 раз за 365 діб або у високосному році за 366 діб.

За час, коли 3<рмля обходить навколо Сонця 1 раз, Місяць обходить навколо Землі 12 раз, тому 1 рік – 12 місяців. Земля обертається навколо своєї осі за 1 добу.

Година – це І/24 частина доби, 1 доба – 24 години.

Хвилина – це 1/60 частина години, 1 год.= 60 хв.

Секунда – це 1/60 частина хвилини, 1 хв=60 с.

Найбільшими проміжками часу є століття і тисячоліття, 1 століття = 100 р. і тисячоліття = 1000 р. На найбільшій одиниці часу – тисячолітті до 2000 року не акцентували. Сьогодні це актуальна одиниця часу, адже ми живемо в третьому тисячолітті. .

Складають і записують таблицю.

Одиниці часу Скорочене позначення Співвідношення між одиницями часу
Секунда с  
Хвилина хв 1 хв = 60 с
Година год 1 год = 60 хв
Доба   1 доба = 24 год
Місяць міс. 1 міс = 30 або 31 день
Рік р. 1 звичайний рік = 365 діб 1 високосний рік = 366 діб
Століття ст. 1 століття = 100 років
Тисячоліття тис. 1 тисячоліття 1000 років

Перші вправи на перетворення іменованих чисел, виражених одиницями часу, коментує вчитель.

Завдання 1.

187 с подати в хвилинах. 1 хв – це 60 с. У 187 секундах є стільки хвилин, скільки разів у числі 187 вміщується по 60.

187:60 = 3 (залишок 7), отже, 187 с = 3 хв 7 с.

Завдання 2:

а) скільки років становить 4 століття, 12 століть? (Якщо 1 ст. – 100 р, то 4 ст., у 4 рази більше: 100 х 4 = 400 р.);

6) скільки століть становлять 800 років? (У числі 800 є 8 сотень, отже 800 р. – 8 ст.);

в) скільки мовних століть становлять 925 років, 1941 рік (стільки, стільки, всього сотень у числі).

2 а) Формування уявлень про час відбувається найважче у порівнянні з іншими величинами. На це є ряд причин:

а) механізм сприймання часу в людини є недосконалим (це залежить якою діяльністю ті часові проміжки заповнені, які порівнюємо).

б) діти часто плутають теперішній, минулий і майбут. час ,тобто поняття завтра, вчора, сьогодні.

в) у одиницях вимірюв. часу найшли відображення різні системи числення:

7-кова, 12-кова (відмінні від 10-твої), 60-кова, яким дітям оперувати важко.

З практичних міркувань формув. часових понять бажано здійснювати швидше.

Тому цим необхідно займатися не лиш на уроках математики, а й на інших і в позаурочний час.

В поч. класах формув. часових понять здійснюється в ході дотримування режимних моментів, в ході спостережень за календарем, за явищами природи і т.д.



б) Часові уявлення першокласників формуються, як і в дошкільників, насамперед у процесі їхньої практичної навчальної діяльності: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок ,оповідань, перегляду кінофільмів, щоденний запис у зошитах дат роботи– усе це допомагає дитині побачити зміни часу, відчути перебіг часу.

У 1 класі програма передбачає ознайомлення дітей з назвами днів тижня, і їх послідовністю. Як наочний посібник корисно мати в класі відривний календар, або модель настільного календаря, яким треба навчити дітей користуватись.

Починаючи з першого класу, треба практикувати порівняння відомих дітям часових проміжків, які часто трапляються на практиці. Н-д, що триває довше: урок чи перерва, навчальна чверть чи зимові канікули, що коротше в часі: заняття учня в школі чи робочий день батьків? Такі завдання сприяють розвиткові почуття часу.

У процесі розв’язув. задач, пов’язаних з поняттям різниці, діти порівнюють вік людей і поступово опановують важливі поняття: старший, молодший, однакові за віком. Зважаючи на велику практичну потребу, корисно ознайомити першокласників з тим, як за годинником визначають час. При цьому достатньо, якщо діти навчаться визначати час із точністю до години.

Ознайомл. з одиницями часу сприяє уточненню часових понять дітей. Знання кількісних відношень одиниць вимірювання допомагає порівнювати й оцінювати з а тривалістю проміжки часу, виражені тими чи іншими одиницями часу. Такі одиниці часу, як місяць, рік, доба, хвилина, вивчають у 2 кл., а століття і секунди в 3 кл. треба формувати в дітей конкретні уявлення про кожну одиницю часу, добиватись засвоєння їх співвідношень, добиватись засвоєння їх співвідношень, навчитись користуватись календарем і годинником і за їх допомогою розв’язувати нескладні задачі на обчислення тривалості події, якщо відомі її початок і кінець, а також задачі, обернені даній (тобто на визначення початку і кінця події).



Щоб підготувати дітей до сприйняття одиниць часу, у 2 кл. треба продовжити систематичну роботу з календарем розпочату в І класі. Підводячи підсумки і узагальнюючи спостереження, корисно звертати увагу дітей на послідовність місяців і кількість днів у кожному місяці. Під час записування дати в зошитах треба частіше задавати дітям запитання на з’ясовування послідовності місяців. (Сьогодні 1 жовтня. Як називається попередній місяць? Який наступний місяць після жовтня? і т.д.).

в) Почати роботу з формування в учнів уявлень про рік і місяць доцільно з повідомлення про те, що одиниці вимірювання часу пов'язані з рухом планети Земля навколо Сонця, рухом Місяця навколо Землі, обертанням Землі навколо власної осі. Земля робить оберт навколо Сонця приблизно за 365 днів і 6 год. Для зручності лічби з давніх часів прийняли 3 роки називати простими, по 365 днів у кожному, а четвертий – високосним. У високосному році 366 днів. За час, протягом якого Земля робить оберт навколо Сонця 1 раз, Місяць навколо Землі робить 12 обертів. Тому рік поділяють на 12 проміжків –12 місяців. Проміжок часу обертання Землі навколо своєї осі – доба – ділиться на 24 рівні частини – години. 1 год – це 1/24 доби. Година поділяється на 60 рівних частин – хвилин, а хвилина – на 60 секунд, 1с – це 1/60 хвилини.

Ознайомлюючи дітей з місяцем і роком, учитель використовує табель-календар. З нього діти виписують назви місяців по порядку кількість днів у кожному місяці. Відразу ж виділяють однакові за тривалістю місяці, називають найкоротший місяць у році – лютий (28 або 29 днів). Користуючись календарем, учні визначають порядковий номер місяця. (Як називається перший місяць у році? Яким є місяць липень? і т, д,), встановлюють день тижня, коли відомо число і місяць і навпаки, на які числа місяця припадають певні дні тижня (в який день тижня буде свято 8 Березня в цьому році? На які числа припадають неділі в березні? і т.д.).

За допомогою календаря учні розв’язують .задачі на визначення тривалості події (в межах одного року). Наприклад, скільки днів тривали весняні канікули? Скільки місяців тривають літні канікули? Учитель навиває початок і кінець канікул, і учні підраховують кількість днів і місяців за календарем. Треба показати, як можна швидко визначити за календарем кількість днів, знаючи, що в тижні 7 днів. Аналогічно розв’язують обернені задачі.

г) Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби – ранок; день, вечір, ніч (або день зранку до вечора і ніч). Крім того, спираються на уявлення часової послідовності: вчора, сьогодні, завтра. Дітям пропонують перелічити, чим вони займались від учорашнього ранку до сьогоднішнього ранку, що робитимуть, починаючи з сьогоднішнього вечора і до завтрашнього вечора і т. д. “Такий проміжок часу,– повідомляє вчитель,– називається добою”. Діти встановлюють, скільки діб минає з учорашнього вечора .до завтрашнього вечора (від позавчорашнього ранку, до післязавтрашнього ранку і т. д.)., скільки діб минуло з початку тижня (понеділка) до суботи, яка. за числом доба настане, поясню­ють прислів'я: “День і ніч – доба пріч”. Далі аналогічну роботу можна виконати за календарем: скільки повних діб минуло з початку місяця до сьогоднішнього дня, яка за числом настала доба? Щоб установити зв’язок з вивченими одиницями часу, можна запропонувати завдання на порівняння; що довше триває: 5 діб чи тиждень, 40 діб чи місяць?

д) Потім вивчають годину і хвилину. Конкретні уявлення про відповідні проміжки: часу також формують через практичну діяльність дітей, через спостереження. Так, година – це приблизно тривалість одного уроку і перерви. Щоб відчути час .тривалістю 1 хв, розв'язують вправи, за допомогою яких діти дізнаються, що можна зробити за 1 хв (до. якого числа встигнеш полічити, скільки можна розв'язати прикладів, яку відстань пройти і т.д.). Доречно тут пояснити зміст прислів'я: “Хвилина годину береже”.

Конкретне уявлення про тривалість секунди діти дістають на підставі спостережень (визначають, що можна зробити за 1 сек).

Велике виховне значення мають приклади з життя нашої країни, числові дані про те, скільки продукції випускають заводи і фабрики за 1 хв, за 1 год, за 1 робочий день.

На першому уроці, коли вивчають годину і хвилину, повідомляють відношення між одиницями часу: в 1 добі – 24 години, в 1 годині 60 хвилин. Для закріплення розв’язують вправи виду: скільки годин становлять дві (три, чотири) доби? Скільки хвилин становлять години ( години, години і т.д.).

Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення з годинником. Щоб діти навчились визначати; час, користуючись годинником, корисно заздалегідь виготовити з учнями на уроках праці циферблат з .рухомими стрілками ї, використовуючи цю модель годинника, виконувати практичні вправи. Учні пригадують, які годинники вони бачили або якими користувалися в житті. Учитель пояснює що всі годинники побудовані так, що, поки велика стрілка рухається від однієї маленької поділки до іншої, минає 1 хв, а поки маленька стрілка .рухається від однієї великої поділки до іншої, минає 1 година. Час відлічують від півночі до півдня (12 год дня) і від півдня до півночі. Потім пропонують вправи з використанням моделі годинника: назвати позначений час або позначити час, який називає вчитель чи самі учні. Дають різні форми читання показів годинника, наприклад 9 годин ЗО хвилин, ЗО хвилин на десяту, пів на десяту; .4 години 45 хвилин, 45 хвилин на п'яту, без 15 хвилин п'ять, без чверті п’ять і т. д. За допомогою моделі годинника розв’язують задачі на визначення тривалості події початку або, кінця її (у межах однієї доби).

Засвоєнню відношень між одиницями часу допомагає таблиця мір, яку треба повісити в класі на деякий час, а також систематичні вправи на перетворення іменованих чисел, виражених у мірах часу (скільки хвилин становить 1 година і ЗО хвилин, скільки діб становлять 72 години і т. д.), порівняння їх, знаходження різних частин будь-якої одиниці часу, розв’язування задач на обчислення часу.

е) Із поняттям століття учні знайомляться в 4 кл.

Століття.– найбільша з одиниць часу, що розглядаються-в молодших класах. Деяке уявлення про тривалість проміжку часу в 100 років діти можуть дістати, порівнюючи свій вік, вік близьких людей, “вік” нашої держави з століттям.

Для розвитку початкових часових уявлень про століття передбачаються спеціальні вправи, на основі яких виробляється, наприклад, навичка визначати століття, в якому відбулася певна подія ; (наприклад, О. С. Пушкін помер у 1837 році. В якому столітті це було?). Спочатку на основі співвідношення І століття = 100 років встановлюється, наприклад:

1) скільки років в трьох (п'яти, семи і т. д.) століттях;

2) скільки століть становлять 800 років, 1200 років;

3) скільки повних століть становлять 387 років 1024 роки.

Відповіді на ці запитання інтерпретуються за допомогою шкали (шлюпок до задачі № 960, М. 3). Потім розглядається питання про події, що відбулися в 1812, 1870, 1917, 1941–1945, у 1961 роках та. ін. Визначається, в якому сто­літті відбувалися ці події.

є) Впевнившись, що діти засвоїли таблиці, можна переходити до вивчення правил додавання нескладних задач, в яких треба виконати дії над числами, що означають час.

На уроці, де розглядається додавання, спочатку виконуються вправи, в яких сума хвилин (секунд) менше від 60, а сума годин менша від 24.

5 діб 3 год

3 доби 17 год або 8 діб 20 год 10 хв 25 с 25 хв 11 с або 35 хв 36 с

Після цього розглядаються складніші випадки виду:

5 діб 12 год + 4 доби 15 год

Під час розв’язування наведених (або аналогічних) прикладів виникають труднощі, пов’язані з тим, що у першому прикладі сума годин становить 27 год, або 1 добу З год, тому 1 добу треба додати до суми діб (9 діб + 1 доба = 10 діб); у другому прикладі сума секунд, число 65 с, перевищує 1 хв і дорівнює 1 хв. 5 с. Тут між хвилинами і секундами має місце інше співвідношення (1 хв =60 с), ніж між добою і годинами (доба = 24 год), і учень повинен це пам’ятати. Тому на перших порах розв'язування таких прикладів бажано, щоб перед очима дітей була “Таблиця мір часу” або щоб вони користувалися таблицями, вміщеними на обкладинці підручника.

Розгляд дії віднімання доцільно починати з розв’язування прикладів виду: 1 год – 25 хв; 2 хв – 37 с; 12 діб – 1 доба 17 год та ін. При цьому спочатку можна використати записи:

1 год – 25 хв = 60 хв – 25 хв = 35 хв;

2 хв – 37 с = 1 хв 60 с – 37 с = 1 хв 23 с; 12 діб – 1 доба 17 год = 11 діб 24 год – 1 доба 17 год = 10 діб 7 год.

Як і в 2 кл., для розвитку часових уявлень використовують розв’язування задач на обчислення тривалості подій, її початку і кінця. Найпростіші задачі н обчислення часу в межах року (місяця) розв’язують за допомогою табеля-календаря, а в межах однієї доби – за допомогою моделі годинника.

Формуючи навички додавання і віднімання, слід розв’язувати на уроках і такі, наприклад, задачі: “Туристи йшли пішки 2 год 45 хв, пливли човном 1 год 50 хв. Скільки часу рухалися туристи?”.

Одним з важких питань є розгляд “12-годинної” і “24-годинної” лічби часу в добі. Ознайомленню з цим питанням бажано присвятити спеціальний урок.

На цьому уроці слід використати циферблат годинника, модель, зображену на малюнку 65. Учитель розповідає (і показує на зазначених посібниках), що доба починається опівночі. В цей час обидві стрілки годинника показують 12 год ночі. 12 год ночі збігаються також з кінцем доби-24 год, що відповідає 0 год — початку наступної доби. Креслення до .вправи № 942 (М.3) допомагає учням дізнатися, що 17 год – це 5 год вечора, 9 год вечора – це 21 год тощо. Виконуються завдання в яких треба прочитати покази годинника або розмістити стрілки так, щоб годинник показував 21 год, 19 год, 155 год та. ін.

Набуті знання застосовуються під час розв’язування задач, наприклад таких: “Екскурсія почалася о 9 год і закінчилася через 6 год. Коли закінчилась екскурсія?” Учні дістають результат: 15 год, Відповідають: “О 15 год або о третій годині дня”.

12 год 32 хв

– 7 год 48 хв

4 год 44 хв

18 років 10 міс

– 8 років 11 міс

9 років 11 міс

Крім цих задач значна кількість вправ на знаходження частин від числа і числа за його частиною пов’язана з одиницею часу скільки становить год.

Задачі на час.

Підготовчі вправи такі: Який час показує годин­ник? Який час покаже цей годинник через 15 хв? Який час показу­вав годинник ЗО хв тому?

Перші задачі на час учні розв'язують за допомогою годинникового циферблата.

Задача. Магазин відкривається о 8 год ранку, а закривається о 9 год вечора. Скільки годин працює магазин, якщо обідня перерва триває одну годину?

Діти на годинниковому циферблаті показують, що від 8 до 12 год минуло 4 год. Від 12 до 9 вечора — ще 9 год.

Усього минуло 13 год. Перерва триває 1 год, отже, магазин працює 12 год.

Для опрацювання на одному уроці всіх трьох типів задач можна взяти такі:

1. Перерва розпочалася о 9 год 15 хв і тривала 10 хв. Коли закінчилася перерва?

2. Перерва тривала ЗО хв і закінчилась 10 год 35 хв. Коли розпочалася перерва?

3. Перерва розпочалася о 10 год 10 хв а закінчилася о 10 год ЗО хв. Скільки часу тривала перерва?

Під час фронтальної роботи учні розв'язують задачі за допо­могою арифметичних дій, а перевірку правильності відповіді ви­конують практично на циферблаті.

Зразок запису розв'язання третьої задачі:

10 год ЗО хв —10 год 10 хв = 20 хв

Якщо в задачі числове значення подається з вказівкою про час­тину доби, то обчислення варто практикувати двома способами.

Задача. На шкільному городі учні почали копати картоплю об 11_год 25 хв, а закінчили працювати о 1 год 40 хв дня. Скільки часу учні копали картоплю?

Перший спосіб

12 год —11 год 25 хв = 35 хв 35 хв + 1 год 40 хв = 2 год 15 хв

Другий спосіб 1 год 40 хв дня — це 13 год 40 хв

13 год 40 хв —11 год 25 хв = 2 год 15 хв


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.017 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал