Додаток О

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПЛЯЖІВ

1. Розмір (довжина та ширина), що визначає максимальну пропускну спроможність пляжу. Особливо важливо співвідношення довжини та ширини пляжу, як ідеал встановлений норматив - 3: 1, що означає, що довжина ідеального пляжу повинна бути в три рази більше його ширини. Якщо ширина перевершує довжину, це збільшує навантаження на лінію прибою (більше людей одночасно знаходяться в воді) і знижує якість пляжного продукту. Якщо ж пляж дуже вузький і витягнутий уздовж кромки води, то це скорочує можливості з організації пляжної інфраструктури та пляжного сервісу на курорті; - кут нахилу дна. Глибоководні пляжі, по-перше, обмежують контингент купальщиків, по-друге, на них істотно збільшується навантаження на прибережну смугу - вона скорочується через глибоководне дно, примушуючи купальщиків концентруватися на невеликому просторі. Мілководі пляжі теж мають свої недоліки;

2. Якість пляжу та дна. Якість пляжу визначає, перш за все, ступінь комфортності пляжного відпочинку. Існують такі типи пляжів: крупногалічні, дрібногалічні, черепашкові, піщані. Так, наприклад, піщані пляжі привабливі для відпочиваючих з дітьми (більш простий і комфортний вхід у воду), з другого боку, на піщаних пляжах вельми можливо наявність мілин, бідної флори та фауни моря (що обмежує можливості для дайвинга й заняття окремими видами водного спорту). При сильному бризі на таких пляжах (особливо широких) можливо поява пилу». Кам’янисті (крупно- і дрібно галічні) пляжі можуть бути менш комфортними й навіть небезпечними (наприклад, під час шторму) для купальщиків, проте в штиль вода на їх узбережжі буде більш прозорою, а морська флора та фауна більш різноманітними. В окремих регіонах застосовують практику штучного засипання пляжів. У цьому випадку якість пляжу та дна можуть істотно розрізнятися, наприклад, пляж може бути піщаним, а дно - крупногалічним.

3. Підходи до пляжу. Пляжі можуть розташовуватися в труднодоступних місцях, а доступ до них - вимагати подолання певних природних перешкод. Якість пляжу залежить від того, наскільки складними є дані природні перешкоди, а також від того, чи є можливості штучно їх зменшити або усунути (наприклад, спорудою системи сходів, дорогий, ліфтів);

4. Безпека купання. Даний критерій характеризує, по-перше, ступінь відповідності прибережної води вимогам санітарної безпеки; по-друге, відсутність природної небезпеки для купальщиків. Остання визначається як можливостями хвилювання моря (океану, річки) - шторми, смерчі, течії, так і особливостями флори та фауни водоймища. На пляжах високого рівня якості обов’язково присутність рятівників, системи сповіщення відпочиваючих, розробка плану евакуації відвідувачів пляжу на випадок виникнення небезпеки;

5. Рівень розвитку пляжної інфраструктури, до складу якої включаються транспорт (організація доставки на пляж і назад), необхідні комунікації (вода, каналізація, електрика), а також індустрія пляжного сервісу (громадське харчування, лежаки, парасольки), пляжних видів спорту і відпочинку (басейни, аква-парки, пункти прокату спортивного інвентарю).

Практично у всіх державах, залучених у виробництво масового пляжного продукту, існують національні системи сертифікації та стандартизації пляжів. Самої відомої з них є європейська, прийнята повсюдно в державах ЄС. Пляжам, відповідним своїми характеристиками більш ніж 30 критеріям державних вимог і нормативів, присуджують так званий «Блакитний прапор».