Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Етап роботи над текстом






Державний заклад

„ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”

Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму

Кафедра туризму та готельного господарства

С. О. Дітковська

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

З ДИСЦИПЛІНИ

«ТУРИСТСЬКЕ КРАЇНОЗНАВСТВО»

Луганськ

ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”


УДК 338.483(076)

ББК 26.890р3: 75.8p3

Д49

 

Рецензенти:

Жулій Т. Б. – кандидат педагогічних наук, почесний професор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Рудь М. В. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

Дітковська С. О.

Д49Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни «Туристське країнознавство» / С. О. Дітковська; ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”. – Луганськ, 2010. — 86 с.

 

Методичні вказівки мають на меті допомогти студентам у підготовці та написанні курсових робіт з дисципліни «Туристське країнознавство». Навчально-методичне видання містить основні положення та загальні вимоги щодо змісту та правил оформлення курсової роботи, визначає етапи виконання дослідження, дає поради щодо добору та опрацювання літературних джерел, визначає методику туристської характеристики країни.

Рекомендовано для студентів ІІ денного й заочного відділень спеціальності „Туризм”.

УДК 338.483(076)

ББК 26.890р3: 75.8p3

Рекомендовано навчально-методичною радою

Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол № від 12.09.2009 р.)

 

 

©Дітковська С. О., 2010

© ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2010


Зміст

Вступ………………………………………….………...  
1. Загальні вимоги до написання курсової роботи...............................................................................  
2. Послідовність виконання дослідження…………….  
3.1. Підготовчий етап……………............................  
3.2. Етап роботи над текстом……..…………….....  
3.3. Заключний етап………………………………..  
3. Методика туристської характеристики країни…...  
4. Правила оформлення курсової роботи……………  
5. Захист дослідження………………………………...  
Джерела інформації……………………………………  
Додатки………………………………………….……...  

ВСТУП

Однією з важливих складових фахової підготовки спеціалістів туристської сфери є написання і захист курсової роботи. Навчальним планом спеціалізації 0504 «Туризм» передбачено виконання студентами ІІ курсу курсової роботи з дисципліни «Туристське країнознавство». Курсова робота - це навчальне завдання для студента, який вже має певний досвід наукової діяльності, набутий у процесі роботи над рефератами, статтями чи творчими науковими роботами. Цей досвід дасть можливість студентам виконати самостійне дослідження, що за своїм змістом повністю відповідає науково-методичному пошуку.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни «Туристське країнознавство» і тісно пов’язуватися з практичними потребами фаху менеджер з туризму. Вона затверджується на засіданні кафедри. Виконання курсових робіт визначається графіком.

Курсова робота допоможе студентові систематизувати теоретичні знання отримані в процесі вивчення «Туристського країнознавства», перевірити якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Написання курсової роботи сприятиме формуванню у студента вміння складати спеціальну характеристику кожного з компонентів навколишнього середовища на території тієї чи іншої країни та розкривати особливості її складу, створюючи образ території, країни в цілому. Уже на цій першій спробі можна виявити здатність студента самостійно осмислити проблему, творчо, критично її дослідити; а також збирати, аналізувати та систематизувати літературні джерела; формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження.

Студенту надається право вибирати тему курсової роботи з числа визначених кафедрою туризму та готельного господарства або запропонувати свою тему з обґрунтуванням її розробки.

Текст курсової роботи можна використовувати для подальшого написання та оформлення реферату, статті, доповіді, тез доповіді та ін.

 

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Першочергова вимога до курсової роботи з «Туристського країнознавства» - її науковість. У зв’язку з цим студентам слід творчо підходити до дослідження країни (чи її реґіону). Замість формального «перекачування» даних із Інтернету необхідно навчитися отримувати необхідну інформацію із карт, статистики, довідників, монографій, підручників та навчальних посібників, наукових статей, спеціалізованих Інтернет-сайтів. Науковість передбачає також уміння робити узагальнення та висновки на основі обраних результатів, що дають підстави для відповідних рекомендацій. Слід також свідомо підходити до відібраного матеріалу - вибирати головне та абстрагуватися від другорядного.

Характер роботи вимагає не лише розкриття проблеми на основі розгляду фактичних даних, а й критичного аналізу досліджуваного матеріалу. Необхідно намагатися не допускати попадання в роботу помилкових чи суперечливих відомостей (адже навіть авторитетні джерела, не говорячи вже про інші, можуть містити змістовні чи друкарські помилки).

Важливою вимогою до курсової роботи є логічна послідовність у викладанні матеріалу. Всі розділи повинні бути пов’язані між собою. Ілюстративний (статистичний) матеріал має виглядати логічним доповненням основного текстового викладу, не переобтяжуючи його надмірною деталізацією.

Обов’язковою вимогою є самостійність виконання курсової роботи. Використання літератури та інших джерел передбачає не механічне їх переписування, а цілеспрямований відбір фактичних даних з їх подальшим самостійним аналізом. Робота, що не спирається на відповідні джерела, а змістовно й текстуально їх повторює, повертається студентові для переробки.

Слід також мати на увазі, що туристська характеристика - це не довідник, що містить по можливості найбільший набір відомостей, а система даних про усі компоненти країни, які складають умови та передумови для організації та розвитку туризму на її території. У зв’язку з цим важливою вимогою до туристського вивчення країни є системний підхід, який засновується на дотриманні студентом стандартного плану туристської характеристики.

Курсова робота має відповідати також критеріям грамотності та правильності оформлення. Її текст повинен бути акуратно надрукованим, не містити орфографічних помилок та графічно нечітких ілюстративних матеріалів. Курсова робота виконується українською мовою й подається на захист у переплетеному вигляді.

Курсова робота має бути чітко структурованою з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаної літератури (не менше 20 джерел, переважно останніх років, з обов’язковими посиланнями на них у тексті роботи).

Структура курсової роботи.

§ Титульна сторінка.

§ Зміст.

§ Вступ (формулювання проблеми, доведення її актуальності, відображення стану таі ступеню розробки проблеми в науковій літературі, визначення теми; формулювання об’єкта, предмета, мети, завдань, методів дослідження; формулювання наукової новизни та практичної значущості; розкриття структури роботи, її основного змісту).

§ Основна частина (кількість розділів залежить від складності теми та специфіки змісту дослідження. Найбільш розповсюдженою є структура, яка складається з 2-3 розділів, кожний з яких містить декілька параграфів).

§ Висновки (повинні відповідати визначеним завданням дослідження).

§ Список використаних джерел (не менше 20 джерел).

§ Додатки (таблиці, схеми, джерела, з потреби).

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Раціональніше організувати роботу над курсовою роботою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко й своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання курсової роботи. Він дисциплінує виконавця, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, написання, оформлення та захист курсової роботи (див. додаток А).

Курсову роботу доцільно виконувати в такій послідовності: вибір теми - складання графіка виконання роботи - виявлення та вибір літератури за темою - обґрунтування теми, з’ясування об’єкта і предмета, визначення мети - складання попереднього плану та визначення завдань дослідження (підготовчий етап) - вивчення та конспектування літератури з теми - написання тексту згідно з його структурою (етап роботи над текстом) - формулювання висновків - написання вступу та огляду літератури за темою дослідження - оформлення списку використаної літератури та додатків. Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування науковим керівником, доопрацювання роботи з урахуванням рекомендацій керівника‚ остаточна редакція тексту‚ чистове оформлення роботи‚ підготовка до захисту й захист курсової роботи (заключний етап).

Розглянемо докладно етапи виконання курсової роботи.

Підготовчий етап

Підготовчий етап починається з вибору теми курсової роботи та її осмислення. З переліку тем, запропонованих кафедрою, студент вибирає ту, при розробці якої зможе виявити максимум особистої творчості та ініціативи (див додаток Б).

З курсу «Туристське країнознавство» пропонується тематика курсових робіт з двох напрямків:

· складання комплексної туристської характеристики країни світу;

· оцінка туристських ресурсів для цілей відповідного виду туризму на території країни світу.

Вибір країни та виду туризму відбувається за бажанням студента. Складання комплексної туристської характеристики будь-якої країни світу здійснюється з метою виявлення позитивних та негативних умов, які впливають на розвиток туризму. Для цього розглядаються географічні, природно-кліматичні, історико-культурні та соціально-економічні характеристики країни та аналізується їх вплив на розвиток туризму. Вивчення характеристик доцільно проводити згідно стандартного плану, який може коригуватися в залежності від специфіки країни (див. додаток В). Обов’язковім також є знання методики вивчення кожного з компонентів країни, які складають умови чи передумови для організації та розвитку туризму на її території (див. розділ «Методика туристської характеристики країни»).

Тематика курсових робіт другого напрямку передбачає оцінювання туристських ресурсів для цілей відповідного виду туризму на території країни світу. Курсова робота має містити дві частини - теоретичну та практичну. Перша частина передбачає виявлення туристських ресурсів придатних для розвитку обраного виду туризму та його стан на території країни, друга - розробку програми тура. Виявлення туристських ресурсів рекомендується проводити після вивчення методики туристської характеристики країни (див розділ 3).

Розробка тура відбувається шляхом послідовного виконання таких етапів роботи:

· визначення складу визначних пам’яток та інших туристських ресурсів;

· визначення строків мандрівки;

· визначення складу та кількості туристів;

· розробка маршруту екскурсії;

· визначення тривалості перебування у кожному пункті маршруту;

· визначення видів транспорту для внутрішньомаршрутних перевезень;

· визначення комплексу дозвільних заходів;

· визначення місця проживання групи.

У результаті студент повинен розробити програму туру (див. додаток Г).

Виконання дослідження неможливе без виявлення і вибору літературних джерел за темою. Для цього необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги кафедр, бібліотека вищого учбового закладу, а також провідних наукових бібліотек міста, бібліотечні посібники, прикнижкові та пристатейні списки літератури, виноски та посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань.

Під час пошуку джерел необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, більш конкретне визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Бібліографічні виписування джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту відбору літератури з кожного розділу курсової роботи, знаходити необхідні записи. Картки можна групувати в будь-якому порядку залежно від мети або періоду роботи над дослідженням.

У початковий період роботи над темою зручнішою за все є розстановка карток у єдиному алфавіті прізвищ авторів і назв видань. Можна згрупувати картки в картотеці з основних питань, які розкривають зміст теми курсової роботи. Тоді на каталожних роздільниках олівцем пишуть назви основних структурних частин дослідження: Вступ, Розділ (його назва), Висновки та ін. Картотека наповнюється картками відповідно до теми розділів і параграфів, що дозволить своєчасно звернути увагу на недостатню кількість матеріалу з того або іншого питання. Доцільно використовувати дублювання карток у різних розділах і параграфах, якщо в статті або монографії розкритий комплекс питань з теми дослідження.

Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках повинні бути повними.Окрім основних відомостей про видання на картках поміщають анотацію, а також шифр документа й назву бібліотеки, в якій він зберігається.

Складену з теми роботи картотеку необхідно дати на перегляд науковому керівнику, який порекомендує праці, що потрібно вивчити в першу чергу, а також ті, що слід виключити з картотеки або включити. Після узгодження з керівником наповнення картотеки встановлюється наявність необхідних видань в бібліотеках інституту та міста. Потім студент починає їх вивчення, переходячи до другого етапу роботи над дослідженням.

Тема повинна бути обов’язково осмисленою студентом, тільки це допоможе обґрунтувати її вибір, здійснити первинне формулювання проблеми, яка розв’язуватиметься - тобто надати опис проблеми, показати, чому й коли вона виникла, яка вона є; довести її актуальність, наукове, практичне, історичне значення (що буде якщо проблему не вирішувати).

Зміст предмету дослідження обумовлюється об’єктом і детермінується вимогами практики. Предмет дослідження - аспекти, властивості та відносини, які вивчає дослідження, а також та точка зору, під якою розглядається об’єкт. На відміну від об’єкту він може змінюватися (розширятися або поглиблюватися). Предмет не є тотожним об’єкту, оскільки об’єкт - це емпірично дана реальність, яка репрезентує певну складову об’єктивного світу, і на яку направлена пізнавальна або практична діяльність, тобто те, що вивчає або досліджує галузь науки. Об’єктом країнознавчого дослідження є середовище суспільного розвитку на територіях, які обкреслені державними або історико-географічними межами. Іншими словами, об’єктом є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх значні частини (райони, штати, області, провінції також) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування. Очевидно, що країни та регіони світу вивчають не тільки країнознавчі дослідження. Країни та регіони світу є об’єктом вивчення історичних, географічних, філософських, культурологічних, суспільствознавчих, філософських, туристських та інших досліджень. Кожне з них досліджує лише певну складову об’єкту, тобто його конкретні властивості, явища, процеси й відносини. Отже, та складова об’єкту дослідження, на яку найбільшою мірою направлено увагу тієї або іншої науки й називається її предметом.

Країнознавче дослідження в туризмі - це вивчення природи, населення в цілому та окремих народів країни, її історії та культури, особливостей політики, господарства та навколишнього середовища, тобто характеристик країни, що мають відношення до туризму. Таким чином, предметом євсі компоненти країни, які створюють умови й передумови для організації та розвитку туризму на її території. Під умовами розвитку туризму розуміється сукупність різноманітних форм природних і антропогенних дій, які суттєво впливають на розвиток туризму.

Мета (кінцевий результат)дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження, а також з кінцевим результатом і шляхами його досягнення. Мета країнознавчого дослідження передбачає створення комплексної туристської характеристики як сукупності умов і передумов організації та розвитку туризму в країні (або створення цілісного туристського образу країни).

Для цього необхідно виявити взаємозв’язки та взаємозалежність компонентів туристської характеристики, оскільки тільки їх поєднання, просторова композиція визначають своєрідність, специфіку «образу» країни в туризмі.

При складанні комплексної туристської характеристики країни використовується стандартний план, запозичений з комплексного країнознавства (вони різняться лише в деталях) (див. додаток В). За допомогою об’єднання пунктів стандартного плану складається план курсової роботи (див. додатки Д, Е).

Виходячи з визначених об’єкту, предмету та мети визначаються його завдання - локальні комплекси цілеспрямованих і взаємозв’язаних дій з реалізації мети (наприклад, виявити географічні умови розвитку туризму в країні; розкрити природничо-кліматичні умови розвитку туризму в країні; встановити соціально-економічні умови розвитку туризму в країні; проаналізувати статистику внутрішнього та міжнародного туризму в країні й т. ін.).

Етап роботи над текстом

Другий етап починається з вивчення і конспектування літератури з теми курсової роботи. Вивчення літератури необхідне починати з робіт присвячених теорії та методиці туристського вивчення країн. Найбільш повно відображають дану проблематику праці Д. С. Ушакова «Страноведение» і О. М. Сапожникової «Страноведение». Докладне вивчення цих навчальних посібників є запорукою вдалого досягнення мети курсової роботи. При їх вивченні особливу увагу студенту необхідно приділити виділенню характеристик тієї або іншої країни та впливу, який вони чинять на розвиток туризму.

У випадку якщо студент вже володіє знаннями щодо теорії та методики туристського вивчення країн й потребує лише їх актуалізації, достатньо звернутися до робіт таких авторів, як А. А. Романов «Страноведение»; Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворська, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; «Туристське країнознавство» за ред. О. О. Любіцевой.

При безпосередньому складанні туристської характеристики країни необхідно приділити увагу дослідженням, присвяченим економічній, соціальній і політичній географії світу (наприклад, Р. де Блій, Муллер Пітер «Географія: світи, регіони»; «Соціально-економічна географія зарубіжного світу» за ред. В. В. Вольського; В. І. Бутов «Экономическая и социальная география зарубежного мира и Р Ф» та ін.). Роботи цієї спрямованості містять достатньо інформації для виявлення географічних, природничо-кліматичних, соціально-економічних і історико-культурних характеристик, які впливають на розвиток туризму в країні. Необхідно підкреслити, що при роботі з вказаними джерелами студенту необхідно навчитися виділяти інформацію, яка особливо його цікавить, щоб не «захлинутися» у великому потоці матеріалу.

Виявити та проаналізувати статистичні дані щодо внутрішніх і міжнародних туристських потоків, охарактеризувати види туризму та основні туристські центри країни допоможе студентам спеціалізована література, яка містить інформацію щодо туристських характеристик країн світу (А. А. Романов, Р. Г. Саакянц «География туризма»; Є. О. Окладнікова «Международный туризм»; А. А. Глушко, А. М. Сазикін «География туризма»; Ю. Л. Кисильов, А. О. Яворска, Т. Т. Христов «Страноведение»; В. Ю. Воскресенський «Международный туризм»; А. Г. Філіпова «География туризма» та ін.), а також довідники та путівники, що містять різносторонні відомості про країни.

Починати ознайомлення з виданням потрібно з титульного листа, з’ясувавши, де, ким, коли воно було видано. Потрібно переглянути зміст, який розкриває структуру видання, наповнення його розділів, звернутися до передмови, де розкриті призначення видання, завдання, поставлені в ньому автором.

Читаючи видання, потрібно уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів. Часто статті з наукових збірок складні для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить. З’ясувавши це, потрібно виписати всі необхідні цитати, цифри, факти, умови, аргументи, якими оперує автор, доводячи основну ідею.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему курсової роботи, щоб виписувати тільки те, що має відношення до неї. Виписувати цитати потрібно на одну сторону окремих листів паперу стандартного розміру, що допомагає краще орієнтуватися в накопиченому матеріалі, систематизувати його за темами та проблемами.

Після конспектування матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення. Щоб зібрати матеріал з одного питання разом, можна розрізати ті конспекти, де розглянуто декілька питань.

Правильна та логічна структура курсової роботи - це запорука успіху розкриття теми.

Процес уточнення структури складний і може продовжуватися протягом всієї роботи над дослідженням. Попередній план дослідження потрібно обов’язково показати науковому керівнику, оскільки може трапитися, що потрібно буде переписувати текст.

Готуючись до викладу тексту курсової роботи, доцільно ще раз уважно прочитати тему, яка повинна бути розкрита. Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно змісту в вигляді окремих розділів і параграфів. Кожний розділ освітлює самостійне питання, а параграф - окрему частину цього питання.

Тема повинна бути розкрита без пропуску логічних ланок, тому починаючи працювати над розділом, потрібно відзначити його головну ідею, а також тези кожного параграфа. Тези необхідно підтверджувати фактами та думками різних авторів. Потрібно уникати безсистемного викладу фактів без достатнього їх осмислення таі узагальнення.

Думки повинні бути зв’язаний між собою логічно. Один висновок повинен не суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не будуть зв’язані між собою, текст втратить свою єдність. Один доказ повинен випливати з іншого. Для доказу кожного положення потрібно приводити аргументи, розташовуючи їх таким чином:

середній доказ - слабий доказ - сильний доказ або

сильний - слабий - середній.

До кожного розділу роботи необхідно зробити висновки, на основі яких формулюють загальні висновки до всієї роботи в цілому.

Оперативно й в повному об’ємі зібрати матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння студентом основними методами дослідження. Туристське країнознавство користується різноманітними методами - підходами, способами, операціями, які необхідно використовувати в певній послідовності для досягнення поставленої мети при вивченні явища або процесу. Правильний вибір методів дослідження обумовлює його ефективність. Туристське країнознавство оперує як традиційними так і новими методами.

Широко використовується в туристсько-країнознавчих дослідженнях метод систематизації, який дає можливість прослідити в досліджуваних аспектах певну систему, прискорити вивчення країн, швидше виявити їх внутрішні закономірності. До основних прийомів систематизації, відносяться класифікацію (групування досліджуваних об’єктів за сукупностями або класами, які відрізняються між собою переважно кількісними показниками) та типологію (групування об’єктів за якісними ознаками).

Туристське дослідження вимагає опису, аналізу й уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки. Термінологічний принцип припускає вивчення історії термінів і позначених ними понять, розробку або уточнення змісту та об’єму понять, їх місця в понятійному апараті теорії, на базі якої ґрунтується дослідження. Вирішити це завдання допомагає метод термінологічного аналізу та метод операціоналізації понять.

Накопичуючи та систематизуючи факти, потрібно вміти визначити їх достовірність і типовість, найістотніші ознаки для наукової характеристики, аналізу, порівняння. Аналіз зібраних матеріалів слід проводити в сукупності, з урахуванням всіх сторін туристської діяльності. Порівняльний аналіз допомагає виділити головне, типове в питаннях, які розглядаються, прослідити зміни, що відбулися, виявити закономірності, проаналізувати причини труднощів в їх функціонуванні, визначити тенденції й перспективи подальшого розвитку.

Загальнонауковими по суті є також кількісні методи: метод бальних оцінок (використовується при оцінюванні природно-ресурсного потенціалу території, аналізі екологічної ситуації в країні) і статистичний метод, який дає можливість оперувати різноманітною інформацією про соціально-економічні процеси в країні. У цьому випадку статистика є ефективним інструментом досліджень економічного та соціального стану певної території.

Традиційним для туристського країнознавства є порівняльно-географічний метод, покликаний виявити найістотніші ознаки подібності та відмінності у всіх аспектах різних країн і регіонів. Не менше важливим для туристського країнознавства є картографічний метод, який припускає використання та створення карт.

Історичний метод ґрунтується на розумінні території, територіальних об’єктів як просторово-часової реальності. Багато рис сучасного вигляду тієї або іншої країни, своєрідність її традицій, мистецтва, мови, народної творчості визначаються особливостями її історичного розвитку. Тому історичний розділ став обов’язковою складовою частиною туристської характеристики, а використання понять, термінів і деяких методів історичного дослідження - необхідною складовою частиною туристського вивчення країни.

Останнім часом збільшується значення культурологічного методу, який придбав статус загальнонаукової методології. Цей метод завдяки широкій палітрі поняття культура та пізнавальним можливостям культурології, дає можливість досліджувати безліч природних, соціальних, екологічних, економічних, інформаційних і інших об’єктів як культурологічного феномену.

Таким чином, широке використання відомих у науці методів у цілому дасть можливість виконати основне завдання курсового дослідження: з’єднати роз’єднані знання в цілісну систему, вивести певну закономірність, створити образ, визначити тенденції та перспективи розвитку туризму в тій або іншій країні.

Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмету та конкретних умов окремі методи можуть набути домінуючого значення.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.