Пожежна безпека та система відповідальності. Пожежний інвентар. Система водопостачання

Пожежна – це не контрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі у просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна небезпека – можливість виникнення та розвиток пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожежі безпечних не буває. Якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров’ю людини, то завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних а шкідливих факторів: токсичні продукти згорання, вогонь, підвищена температура середовища, дим, недостатність кисню, руйнування будівель конструкцій, вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбувається в наслідок пожежі.

Дуже часто пожежі на виробництві спричинені необмеженим поводженням з вогнем.

Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт. Вогневими роботами вважають виробничі операції, пов’язані з використанням відкритого вогню, іскроутворенням та нагрівом деталей, устаткування, концентрації до температур, що здатні викликати займання горючих речовин і матеріалів, парів легкозаймистих рідин.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних на інших вогневих робіт покладається на керівників дільниць, цехів, підприємства.

Місця для пров

У виробничих та адміністративних умовах забороняється:

- Прибирати приміщення за допомогою бензину, керосину, та інших горючих речовин;

- Залишати, після закінчення роботи ввімкнути електричні прилади;

- Проходи, виходи, коридори, тамбури – забороняється займати різними предметами та обладнанням. Всі двері евакуаційних виходів повинні вільно відкриватись у напрямку виходу із об’єкту;

- Встановлювати на шляху евакуації технологічне устаткування: шафи, меблі, сейфи та інші предмети.

Проходи, виходи, коридори, тамбури – забороняється займати різними предметами та обладнаннями. В евакуаційних виходів повинні вільно відкриватися у напрямку виходу із об’єкту.

Кожний працівник працюючи на виробничій дільниці, в лабораторії в адміністративному приміщені не залежно від займаної посади повинен знати та суворо виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть привести до пожежі та вибуху. У разі виникнення пожежі, надійним швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична сигналізація автоматичної та ручної дії.

Ручні оповісники встановлюють поза межами приміщень на відстані 150м, в середині приміщення – на відстані 50м один від одного. У будівлях і спорудах з пожежно-небезпечним виробництвом встановлюються дренажні системи. Дренажні установки обладнуються розбризкувальними головками, які постійно відкриті. Вода подається в дренажну систему вручну або автоматично при спрацьовані пожежних датчиків, котрі відкривають клапан групової дії.

Вогнегасники вуглекислотні – ВВ-8, призначені для гасіння невеликих пожеж, для всіх вдів згорання. Вони проводяться в дію вручну.

Промислові приміщення мають зовнішнє і внутрішнє водопостачання, запроектоване згідно з вимогами СНИП 2.04.02-84 та СНИП 2.04.01-84. Необхідний тиск води створюється спеціальними пожежними насосами, котрі забезпечують подавання компактних ступенів на висоту не менше 10м або руховими пожежними авто насосами і мотопомпами, що збирають воду із гідрантів. Гідранти – зовнішнє протипожежне водопостачання, розташовується на території підприємств на відстані 100м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5 м від стін. Внутрішнє протипожежне водопостачання здійснюється пожежними кранами, які встановлюються на висоті 1, 35м від підлоги в середині приміщень біля виходів, у коридорах, на сходових клітках.