Оранка з обертанням скиби.

Оранка – одна з найбільш трудомістких операцій в с. г. на неї припадає близько 35% усіх затрат механічної енергії. Ця операція створює сприятливі умови для нагромадження вологи і розвитку кореневої системи рослин. Оранка з внесенням органічних і мінеральних добрив, а в разі потреби з грунтопоглибленням, є найважливішим заходом окультурення ґрунту, поглиблення орного шару. Оранку, як правило, виконують з встановленням передплужників. При приорюванні гною, сидеральних та інших органічних добрив, оранці торфовищ або переорюванні ґрунтів передплужники можна не застосовувати.

Висока якість оранки і зменшення затрат механічної енергії залежить від правильності комплектування, регулювання агрегату, ретельності підготовки поля і від організації робіт у загонах.

Глибину оранки встановлюють з урахуванням особливостей вирощування культури, потужності орного горизонту, забур’яненності полів та інших факторів. При постійній оранці на одну і ту же глибину виникає так звана плужна підошва, яка погіршує водний і повітряний режими ґрунту. Щоб не утворювалась підошва, глибину обробітку слід періодично чергувати.

Агротехнічні вимоги до оранки. До якості оранки ставляться такі основні вимоги:

- відхилення середньої глибини від заданої – не більше 5%;

- відхилення окремих вимірювань глибини від середньої - не більше 15%

- поверхня виораного поля не повинна мати глибоких розбіжних борозен, високих гребенів і розривів між суміжними проходами плуга (відкритих і прихованих огріхів);

- повне заробляння стерні і добрив, заорювання поворотних смуг.

3. Лущення стерні і його значення.

Лущення стерні – це агротехнічний захід основного обробітку ґрунту з оборотом скиби, який сприяє підвищенню ґрунтової родючості.

При цій операції зрізаються післяжнивні бур’яни, підрізаються підземні органи багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур’янів, провокується до проростання насіння бур’янів, які знищуються потім оранкою. Крім того, гине велика кількість збудників хвороб і шкідників сільськогосподарських культур. Забезпечуються велика збереженість вологи і її краще нагромадження при випаданні дощів.

У результаті лущення нижчі шари ґрунту стають більш рухливими, що сприяє зменшенню тягового опору плуга до 35% і сприяє підвищенню продуктивності агрегату при одночасному поліпшенню затрат праці і витрат палива. Крім того, лущення стерні зменшує напруженість у строках виконання оранки.

Агротехнічні вимоги до лущення. До лущення стерні ставляться такі вимоги:

- стійкість глибини обробітку (допустимі відхилення середньої глибини від визначеної не більше 1, 5 см для дискових і 2 см – лемішних лущильників);

- рівномірність ходу по глибині (відхилення окремих вимірів від середнього значення глибини не більше 2 см для дискових і 3 см – лемішних лущильників);

- додержання ширини захвату (допустиме відхилення від конструктивної ширини для дискових - 30 см, для лемішних лущильників не більше 10%);

- повне підрізання стерні і знищення бур’янів;

- добре переміщування ґрунту з післяжнивними рештками, достатньо вирівняна поверхня поля, відсутність розрізнених борозен і гребенів, огріхів і мінімальна розпиленість ґрунту.

Лущення стерні починають відразу після збирання врожаю прямим комбайнуванням, а при роздільному збиранні що операцію виконують одночасно із скошуванням у валки – лущать між валками, а після підбирання валків – під валками. Допустимий розрив між збиранням прямим комбайнуванням і лущенням – не більше одного дня.

4. Без відвальний обробіток ґрунту.

Безполицевий обробіток ґрунту проводять із збереженням стерні плоско різами і без її збереження – різними розпушувачами.

При безполицевому стерньовому обробітку на поверхні ґрунту максимально зберігаються післяжнивні рештки. Це сприяє утворенню рівномірного снігового покрову, зберіганню ґрунту від глибокого промерзання, зменшенню швидкості вітру в приземному шарі повітря, захисту орного шару від видування.

Агротехнічні вимоги до безполицевого обробітку.

До виконання цієї операції ставляться такі вимоги:

- збереження 90% стерні за один прохід агрегату при обробітку на глибину до 16 см і до 75% стерні при встановленні робочих органів на глибину до 35 см.

- забезпечення належної глибини розпушування і рівномірності ходу робочих органів; Допускається відхилення середніх параметрів від заданих не більше при розпушуванні на глибину до 16 см і ± 2 см – на глибину до 30 см; коливання глибини ходу робочих органів від середньої – не більше 3-4 см при обробітку до 16 см, і 4-15 см – при глибині 30 см. Поверхня поля після обробітку повинна бути без глибоких борозен і високих гребенів. На стиках проходів лап допускається гребені (валки) до 5 см, а в місцях проходження стояків борозни шириною зверху не більше 15-20 см.

- коріння бур’янів треба повністю зрізати на глибину ходу робочих органів. Огріхів не можна допускати після оранки обробити поворотні смуги.

- безполицевий обробіток ґрунту треба проводити в установлені агротехнічні строки, бажано при вологості ґрунту 16-22%, коли скиба добре кришиться, а робочі органи рухаються стійко як по глибині так по ширині захвату.

Тема 3.4. Технологія і організація передпосівного обробітку ґрунту.

1. Види обробітку, їх призначення.

2. Боронування, шліфування, вирівнювання.

3. Коткування.

4. Суцільна культивація.

1.Види обробітку, їх призначення.

Види технологічних операцій.

- боронування та шлейфування;

- культивація;

- дискування;

- коткування (до і після сівби).

Призначення цих видів обробітку – запобігти випаровуванню вологи з ґрунту; знищити бур’яни, створити шар ґрунту рівномірної і належної щільності, що сприяє створенню найкращих умов для одночасного проростання насіння і бульб, зменшенню випаровуванню вологи з ґрунту, вирівнюванню поверхні поля.

2. Боронування, шлейфування, вирівнювання.

Боронування – ця операція передбачає поверхневий обробіток ґрунту зубами борін. Основне завдання весняного боронування зябу, гарного шару, озимих і просапних культур і наступного боронування багаторічних трав – створення рівномірного пухкого шару на поверхні ґрунту для зменшення випаровування вологи. При цьому одночасно вирівнюється поле і знищуються сходи та паростки бур’янів.

Початок і тривалість робіт встановлюють відповідно до агротехнічних строків і стану ґрунту. Важливо провести весняне боронування (закриття вологи) озимих, зябу, і чорних парів у строк не більше двох днів. Весняне боронування починають вибірково, у міру підсихання окремих ділянок поля.

Перед сівбою поле вирівнюють шлейфами типу ШБ-2, 5.

Агротехнічні вимоги

- зруйнувати кірку і розпушити верхній шар ґрунту на глибину не

менше 3-4 см;

- вирівняти поверхню поля і зруйнувати основну масу грудок до розмірів 1-3 см висотою гребенів і борозен не більш 3-4 см);

- не пошкоджувати культурні рослини при боронуванні по сходах (допускається пошкодження не більш 5%);

- не допускати огріхів.