Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Налагодження машин на регулювальному майданчику.






Після визначення кількості машин в агрегаті необхідно відрегулювати кожну машину відповідно до режиму роботи і вимог технологічного процесу, записати в спеціальну картку значення регулювальних параметрів, положення регулювальних пристроїв та інше. Це потрібно для того, щоб після транспортування машини в поле (у транспортному положенні) порушені регулювання можна було легко відновити.

Висока точність регулювань на норму висіву, глибину загортання насіння дає змогу скоротити витрати насіннєвого матеріалу, підвищити якість роботи, продуктивність агрегату і збільшити врожайність культур.

У разі потреби трактор регулюють також для виконання даної операції (зміна колії, тиск у шинах, розміщення начіпного пристрою). Надалі готують агрегат і приєднують машини (якщо їх декілька) до трактора чи зчіпки, безпосередньо на краю загінки в полі.

Налагодження машин у полі.

Для пересування агрегату в полі без перекошень і забезпечення стійкості руху потрібно так приєднувати всі машини, щоб вони розміщувались симетрично відносно його поздовжньої осі, а напрям ліній тяги збігався з напрямами руху.

Місце приєднання машин визначають на основному брусі зчіпки, починаючи від його середини (поздовжньої осі агрегату). При непарній кількості машин в ряду одну з них приєднують до середини бруса а інші – по обидва боки від неї, кожну на відстані, що дорівнює спец. руки захвату (з урахуванням стикового міжряддя).

При парній кількості машин від середини бруса в обидва боки відмічають відстані, що дорівнюють половині захвату машини, а далі мітки ставлять через проміжки, які відповідають захвату машини. Аналогічно роблять на брусі секції робочих органів, багато секційної машини. При ешелованому агрегатуванні у першому ряду ставлять більшу кількість машин, у другому – меншу, цим зменшують кількість продовжувачів.

При неточному розмішені машин по фронту зчіпки будуть перекоси.

Великий вплив на стійкість руху МТА має розставлення робочих органів кожної машини на однакову глибину обробітку.

 

 

4. Визначення вильоту маркерів.

Для поліпшення якості і підвищення продуктивності широко- захватних МТА (особливо посівних) їх обладнують маркерами і слідопокожчиками. Це стосується усіх агрегатів, у тому числі і МТА для внесення добрив.

Виліт маркера – це відстань від середини крайнього робочого органу агрегату до диска маркера, що утворює слід.

Залежно від способів руху МТА обладнують або двома маркерами, або одним-лівим.

При човниковому русі потрібно два маркери, а при русі типу всклад – один лівий.

При водінні агрегату по візиру, встановленому по осі трактора, вильоту правого і лівого маркера будуть однаковими:

Хпр(лів) = В'/2 + m,

Х – виліт маркера, м;

В' – відстань між крайніми робочими органами, м;

m – ширина стикового міжряддя, м;

При водінні МТА по середині правого напрямного колеса або гусениці тракторів виліт правого маркера.

Хпр = 0, 5 (В' – А) + m.

А – ширина колії трактора, м;

Лівого:

Хлів = 0, 5 (В' + А) + m.

При водінні трактора по маркерній лінії зовнішнім обрізом гусениці або колеса. При застосуванні слідопокажчиків.

Хпр(лів) = 0, 5 В' + m – С

С – виліт слідопокажчика від поздовжньої осі тр-р, м.

Тема 1.8. Кінематика МТА.

План:

1. Кінематика МТА

2. Кінематика поля

3. Види поворотів та способи руху МТА.

4. Обґрунтування оптимальних розмірів загінок та поворотних смуг.

 

1. Поняття про кінематику агрегатів.

У широкому розумінні слово «кінематика» означає розділ механіки, що зумовлюють цей рух.

Рух МТА при обробітку полів закономірно повторюється, що дало змогу визначити кінематику агрегатів як вчення про закони циклічно повторюваних рухів при виконанні виробничих операцій.

Спосіб руху – порядок циклічно повторюваних ходів МТА.

Аналіз руху агрегатів з виробничої точки зору дає змогу виділити їх робочий рух або робочій хід, коли агрегат переміщується полем з включеними робочими органами і виконує дану операцію і холостий хід (рух) - це коли робочі органи виключені і технологічна операція не здійснюється.

Холості ходи три групи:

- Холості заїзди і повороти на кінцях гонів.

- Додаткові проїзди полям з неповною шириною захвату.

- Холості переїзди з одного поля (чи загінки) на інше або на бригаду.

Дві перші групи Х.Х. пов’язані безпосередньо за даною операцією, залежить від форми загінок точності їх розмітки, якості водіння агрегату і способу руху.

Аналіз руху агрегату з геометричної точки зору показує, що при робочому ході трактора його руху наближається до прямолінійної, а в кінці гонів він частину шляху проходить по криволінійній траєкторії.

2. Кінематичні характеристики робочої ділянки.

Земельна площа на якій використовують агрегат, називаються робочою ділянкою агрегату. Ця площа може входити у сівозміну або тільки готовитись до використання (освоєння ділянки і т.д.).

Розміри ділянки кінематично характеризуються її довжиною L і шириною А.

Робоча ділянка або її частина призначена для виконання технологічної операції називається загінкою.

Для вибраного способу руху і конкретного агрегату кожна загінка має ширину С, довжину Lр робочої частини, а також ширину Е поворотної смуги (якщо розворот агрегату за межами загінки не можливий або затруднений).

Ділянку розмічають завчасно, до початку робіт.

А – ширина поля

L – довжина поля

С – ширина зачінки

Е – ширина поворотної смуги

Lр – довжина гонів

 

3. Види поворотів та способів руху МТА

Види поворотів

Залежно від способів руху агрегати роблять повороти на 90 і 180°

90°

1 – Безпетльовий; 2 – Петльовий; 3 – Перехресно-петльовий.

180°

1 – Безпетльовий; 2 – Петльовий; 3 – Перехресно-петльовий;

4 –Односторнньо-петльовий; 5 – Зігнуто-петльовий; 6 – здвоєно-петльовий;

7 – Зворотно-петльовий; 8 – Голчастий.

Можливість застосування будь-якого повороту залежить від виконуваної операції умов роботи складу і типу агрегату (ширина захвату, причіпний, навісний) конструкції тр-ра, і приєднаних машин.

Головна умова вибору повороту-поліпшення, техніко-економічних показників і якості роботи МТА.

Способи руху.

Способи руху МТА розрізняють за такими ознаками:

- напрям робочих ходів.

- організацією території (загінний, беззагінний).

- напрям поворотів (лівий; правий; комбінований)

- схемою обробітку робочої ділянки (одно-два-багато загінний)

- способом виконання поворотів.

Найбільш поширена класифікація способів руху агрегатів за першою ознакою – напрямом робочих ходів де виділяють три головні групи руху:

- кругова

- гонова

- по діагоналі.

4. Обґрунтування оптимальних розмірів загінок та поворотних смуг.

Оптимальною шириною загінки є така при якій для даного способу руху забезпечується мінімальна довжина Х.Х. або максимальний коефіцієнт робочих ходів на всій оброблюваній ділянці (включаючи холості переїзди та розмітку поля і обробіток поворотних слуг). Якщо довжина холостих заїздів на одній загінці є функцією радіуса повороту агрегату Rо і робочої довжини гонів, то на полі:

Sхп = ASхз/С + Sхдод;

А – ширина поля.

С – ширина загінки.

Sхз – довжина холостих заїздів на загінці.

Sхдод – додаткові холості заїзди на полі.

Петльовий рух (ширина загінки)

Сопт = √ 16R2 + КсВрLр

Кс - коефіцієнт пропорційності, який залежить від способу руху і Sхдод;

Кс = 2 для петльового руху;

Кс = 3 – безпетльовий спосіб руху.

Безпетльовий спосіб руху

Сопт = √ КсВрLр

Вр – ширина захвату МТА.

Проте, якщо Сопт при конкретній довжині гонів дає загінку за площею значно меншу ніж відповідна змінній продуктивності агрегату Wзм то доцільно (з урахуванням розміщення полів у сівозміні) брати фактичну ширину загінки Сф з умов площі загінки, що відповідає Wзм

Сф = Wзм/L

Остаточно вибрана ширина загінки має бути кратною подвійній ширині захвату агрегату.

Ширина поворотної смуги на загінці повинна бути обґрунтованою. Її розміри не можуть перевищувати мінімуму, що регламентується двома умовами:

- можливість безперешкодного повороту агрегату

- необхідність наступної обробки поворотної смуги цим же агрегатом.

Перша умова визначається конкретними кінематичними характеристиками агрегату і його поворотливістю.

Визначення ширини поворотної смуги

Щоб при холостих заїздах не було огріхів або підвищеного пошкодження рослин при обробці міжрядь треба ще до початку повороту вивести агрегат за межі оброблювальної ділянки на величину е – довжину виїзду агрегату, тобто відстань від контрольної лінії до центру агрегату на яку він виводиться на поворотну смугу до початку повороту:

- для начіпних агрегатів (задня навіска) е = (0, 3 – 0, 6) lа

- фронтальна чи бокова навіска е = - (0, 4-0, 6) lа

- МТА з причіпними машинами е = (0, 6-1, 0) lа

lа - кінематична довжина агрегату

da – половина кінематичної ширини агрегату.

Ширина поворотної смуги на рівному полі:

-для петльових поворотів (грушоподібна петля) En = 2.8Ro + 0.5da + e

-безпетльові повороти Es = 1.14Ro + 0.5 da + e

Враховуючи необхідність обробки поворотних смуг цим же МТА і ширину беруть кратною захвату МТА.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.