Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга.

Основні передумови:

1) печатки і штампи на яких вирізані чи вишкрябані зображення, ініціали імен та прізвищ, або закодована релігійна чи світська символіка. Такі вироби нерідко оправлені в персні, виготовлялись для засвідчення підписів власників на договірних зображеннях. Таким чином нанесення на поверхню якогось плоского матеріалу методом тиснення спеціально виготовлених рельєфним способом певних знаків, фрагментів картинного чи текстового зображення можна вважати однією з передумов виникнення друкарства;

2) друге запровадження в ремісничу практику опорядження тканин методом накладання на шовк чи інший матеріал різноманітних візерунків чи елементів піктографічного письма.

3) Ксилографічний метод множення текстів та ілюстрацій на папері, термін «ксилографія» - пишу, малюю на зрубаному дереві. Технологія розмноження відповідних зображень ксилографічним способом приблизно така ж сама і набиття тканин, різниця в тому, що за цим методом фарба наносилась на випуклу рельєфну форму, яку міцно притискували до зволоженого чистого паперу, залишаючи відповідний слід. Майстерність китайських дереворитників відобразилась у книзі «Трипітака», 130 000 сторінок, скільки ж було виготовлено дерев’явних заготовок. З ХІІІ – ХІV почали входити в практику металеві заготовки. З них виготовляли портрети святих, під якими вміщувалися молитовні тексти.

Але всі ці способи потребували копіткої і тривалої роботи з вирізуванням літери тексту, недоцільність з економічної точки зору виготовлення сторінок-кліше, зношуваність від тривалого використання. Таким чином, винайшли новий спосіб, в основі якого була б можливість комбінувати одні і тіж літери, відрив й перенесення їх одного слова чи рядка в інше місце. Існує думка, що першим у світі текстом, створеним методом застосування рухомих літер є Фестський диск XVІІ ст. до н. е. На рубежі 40-50 років ХІ ст. китайський винахідник Бі Шен виготовив рухомі зображення ієрогліфів. Найкращим для цього був не папірус і не паргамент, а саме папір. Але в тільки в епоху Відродження, яка започаткувала в Західній Європі культуру Нового часу, стала золотою епохою для ствердження й поширення друкарства.

Йоган Ґутенберґ. Він здійснив перші спроби лиття металевих шрифтів та виготовлення друкарського верстату. Його шлях був тяжким, були не вдалі й невдалі спроби друкувати аркуші-плакати, календарики, брошурки. Вершиною друкарської творчості Йогана Ґутенберґа була його знаменита 42-рядкова Біблія (641 ст.). Для цього друку було створено спеціальний шрифт наближений до рукописного письма. Ця книга стала своєрідним еталоном для не одного покоління видавців і друкарів. Одним із ранніх Гутенбергових друків, що збереглися до наших днів – «Фрагмент про Страшний Суд». Це задрукований з двох боків аркуш паперу, який графічно змальовує картину апокаліпсису. Також він здійснив й інше видання Біблії – так зване 36-рядкове. Цікаво, що до кожного свого нового твору друкар виготовляв новий шрифт.