Організація та керівництво курсовим проектуванням

Час, відведений на керівництво курсовим проектуванням, керівник використовує для:

- складання та видачі курсанту індивідуального завдання за узгодженою темою курсої роботи:

- проведення групових та індивідуальних консультацій;

- перевірки виконаної роботи;

- участі в організації та проведенні захисту курсових проектів (робіт).

Виконання курсового проекту (роботи) як документа, що завершує навчальний процес з теоретичної частини дисципліни, повинно відбуватися в точній відповідності до вимог державних стандартів та інших нормативних документів до розробки проектної. конструкгорської, науково-дослідної та іншої документації. Будь-які спрощення виконання окремих етапів курсового проекту (роботи) можуть бути здійснені курсантом винятково з дозволу керівника. Курсова робота вміщує в собі наступні етапи:

- визначення теми;

- оформлення завдання на курсове проектування;

- безпосереднє виконання курсового проекту (роботи);

- оформлення пояснювальної записки» графічного та іншого ілюстративного матеріалу;

- захист курсового проекту (роботи).

Заміна обраної курсантом та затвердженої теми курсового проекту (роботи) на іншу дозволяється тільки у виняткових випадках чи з дозволу голови циклової комісії та

керівника курсовим проектуванням за мотивованою письмовою заявою курсанта з обгрунтуванням її причин.

У терміни, передбачені графіком курсового проектування, але не рідше одного разу в два тижні, курсант зобов'язаний інформувати керівника про виконану роботу.

Перш за все курсант повинен представити керівнику на його вимогу свої пропозиції щодо можливих шляхів вирішення поставленого завдання і тільки після цього приступати до їх реалізації.

Керівник контролює планомірність курсового проектування та відповідність його ходу встановленому графіку, заслуховує докази та обгрунтування найбільш важливих рішень, перевіряє всі розрахунки, відповідність виконання графічного матеріалу вимогам ДСТУ та інших нормативних документів, обговорює зі курсантом інші питання.

Усі помилки, неясності та недопрацьовані місця повинні бути вказані курсанту з наданням відповідних роз'яснень щодо напрямку, в якому треба зробити виправлення та доопрацювання, тільки після того, як керівник переконається, що курсант достатньо ознайомився з даним питанням та зрозумів Його суть.

Після перевірки виконання чергового стану роботи керівник дозволяє курсанту перейти до наступного етапу.

Виконаний курсантом курсовий проект (робота) має бути оформлений згідно з вимогами і ним підписаний.

Якщо курсовий проект (робота) відповідає всім вимогам, що висуваються до нього, він допускається до захисту, про що керівник робить відповідний запис в пояснювальній записці, а також на кресленнях та плакатах.

Якщо керівник курсового проекту (роботи) не вважає можливим допустити його до захисту з тих чи інших причин, це питання має обов'язково обговорюватися на засіданні циклової комісії з запрошенням на нього курсанта.

СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Курсовий проект (робота) становить собою сукупність документів

(пояснювальної записки, креслень, що виконані з обов'язковим додержанням вимог ДСТУ, та іншого ілюстративного матеріалу).

Пояснювальна записка повинна мати таку структуру (ДСТУ 3008-95. Державний стандарт України. Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення):

• титульний аркуш;

• завдання на виконання курсового проекту (роботи);

• зміст;

перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• основна частина, в розділах якої розкривається зміст курсового проекту (роботи); висновки та рекомендації;

• список використаної літератури;

• додатки.

Докладну структуру курсового проект)' (роботи) у кожному конкретному випадку встановлює в методичних вказівках циклова комісія, що веде курсове проектування.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ (РОБОТИ)

Пояснювальна записка, креслення, плакати та інші матеріали оформлюються в одному примірнику.

Рекомендовано пояснювальну записку виконувати машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом.

Пояснювальна записка має бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їх з'єднання скріпкою або швидкозшивачем (стосується курсових проектів).

Пояснювальна записка повинна розкривати зміст курсового проекту (роботи), містити обгрунтування вибору методів рішення поставленого завдання, необхідні розрахунки, описання проведених експериментів, аналіз отриманих результатів та інші матеріали.

Матеріал пояснювальної записки повинен бути викладений грамотно, чітко та стисло. При цьому в тексті записки мають буги обов'язковими посилання на використані літературні та інші джерела.

Текстовий та графічний матеріал записки друкується комп'ютерним способом на одному боці аркушів формату А4 (рекомендовано через 1.5 міжрядкового інтервалу). Текст вирівнюється по ширині аркуша.

Обсяг пояснювальної записки встановлюється відповідними методичними вказівками циклової комісії, що веде курсове проектування.

Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної записки наведено в

додатку 1, Зразок оформлення аркуша завдання на, виконання курсового проекту (роботи) наведено і» додатку 2.

Аркуш зі змістом пояснювальної записки розміщується безпосередньо після завдання на курсове проектування, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають заголовки структурних елементів пояснювальної записки: перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів; вступ; послідовно назви (заголовки) всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів пояснювальної записки; висновки та рекомендації; список використаної літератури; назви додатків. Справа наводяться номери сторінок, з яких починається зазначений матеріал.

Усі прийняті в пояснювальній записці малопоширені умовні

позначення, символи, одиниці, скорочення та терміни пояснюють у відповідному переліку, який розмішується безпосередньо після аркушу зі змістом, починаючи з нової сторінки.

У вступі, який розміщується на новій сторінці:

- відображається актуальність, наукове та практичне значення обраної теми;

- формулюються мета та завдання курсового проектування;

- встановлюються об'єкт та предмет розгляду:

- даються посилання на відповідні нормативні документи;

- відмічаються положення, що виносяться на захист.

Основна частина пояснювальної записки складається з декількох розділів. В ній викладається рішення поставленого завдання, яке повинно супроводжуватися отриманими результатами досліджень, необхідними ілюстративними матеріалами, технологічними вказівками тощо.

За результатами виконання курсового проекту (роботи) курсант має зробити висновки та рекомендації з їх обов'язковим обгрунтуванням.

У списку літератури наводяться всі використані під час курсового проектування літературні джерела.

Бібліографічні видання наводяться в порядку їх згадування в тексті згідно з вимогами чинних стандартів, наприклад: 9. ЧЕРНЬІЙ М.Л.. КОРАБЛИН В.И. Воздушная навигацня. - М.: Транспорт. 1983.384с.

Зразок оформлення бібліографічного опису наведений в додатку 5.

Відповідно до вимог стандарту 2.104.08.. 2.106-98 ЄСКД кожний розділ пояснювальної записки повинен починатися з нового аркушу, перший розділ пояснювальної записки повинен мати рамку з полями: ліве - 20 мм, верхнє, нижнє, праве - по 5 ми.

Зразок оформлення першого заголовного аркушу вступу курсового проекту наведений в додатку 3.

Усі наступні аркуші розділу також повинні мати рамку з наведеними вище полями, в правому нижньому куті якої виділяється квадрат розміром 10x10 мм для написання номера сторінки (додаток 4).

Сторінки пояснювальної записки нумеруються арабськими цифрами в їх правому нижньому куті, з наскрізною нумерацією по всій записці. Нумерація сторінок починається з цифри 3 на аркуші реферату.

Заголовки структурних елементів та розділів друкуються великими напівжирними літерами без крапки в кінці і вирівнюються посередині рядка. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою.

Розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. У кінці номера підрозділу, пункту та підпункту має бути крапка. Номер підрозділу складається з номеру розділу та порядкового номеру підрозділу, розділених крапкою, наприклад: 1.1. Аналіз методів чисельного інтегрування диференційних рівнянь.

Заголовки структурних елементів пояснювальної записки: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ. ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ не нумеруються.

7Ілюстрації розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад, "... на мал. 1.2...".

Таблиці нумеруються арабськими цифрами в межах розділу (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках). Таблиці розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці з обов'язковим посиланням на них у тексті, наприклад."... в табл. 2.3..."

Формули розташовуються безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, причому, вище та нижче кожної формули має бути по одному вільному рядку. Номер вказується в круглих дужках на рівні формули в крайній правій позиції по рядку, наприклад: (3.1). Пояснення символів та числових коефіцієнтів формул приводяться безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені в формулі. Посилання на формули зазначають їх порядковим номером в дужках, наприклад: "... в формулі (3.1)...".

Посилання в тексті на використані літературні джерела треба зазначати порядковим номером зі списку використаної літератури, виділеним квадратними дужками. наприклад: "... до вимог, наведених у [7]...".

Прізвища, назви установ, організацій, фірм, назви виробів та інші власні імена в тексті пояснювальної записки наводяться мовою оригіналу. Дозволяється власні імена та назви наводити в перекладі на мову пояснювальної записки з додаванням (при першому згадуванні) оригінальної назви.

Додатки оформлюються як продовження основної частини пояснювальної записки і розташовуються в порядку згадування в основному тексті.

Графічний матеріал виконується комп'ютерним способом у порядку, визначеному методичними вказівками з курсового проектування.

Креслення та плакати, інший ілюстративний матеріал можуть бути виконані на паперових, плівкових (слайди) або магнітних (дискета 3.5) носіях.

Креслення, плакати, обчислювальні програми незалежно від виду носія, мають бути обов'язково дубльовані на паперових аркушах формату А4.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки.