Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Specifications






Технические условия

 

 

Stone mastic road concrete mix and stone

Mastic asphalt

Specifications

 

__________________________________________________________________

Чинний від 201Х-ХХ-ХХ

 

1 сфера застосувАННЯ

 

1.1 стандарт поширюється на гарячі щебенево-мастикові асфальтобетонні суміші та щебенево-мастиковий асфальтобетон, що застосовуються для влаштування верхніх та нижніх шарів покриття автомобільних доріг, аеродромів, мостів, вулиць населених пунктів, площ, проїздів, доріг і майданчиків промислових та сільськогосподарських підприємств.

1.2 щебенево-мастикові асфальтобетонні суміші та щебенево-мастиковий асфальтобетон застосовуються в усіх дорожньо-кліматичних зонах згідно з ДБН В.2.3-4.

1.3 Вимоги щодо безпечності продукції, які спрямовані на безпеку життя, здоров’я громадян, охорону довкілля, викладено в розділах 6, 7.

Стандарт придатний для цілей сертифікації.

 

 

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

у цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДБН В.1.4-1.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні

ДБН В.1.4-2.01-97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний контроль будівельних матеріалів та об’єктів будівництва

ДБН В.2.2-28: 2010 Будинки адміністративного та побутового призначення

ДБН В.2.3-4: 1) Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво

ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення

ДБН В.2.5-56: 2010Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту

ДБН В.2.5-64: 2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво

ДБН В.2.5-67: 2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування

ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною

ДсанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

ДСН 3.36.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів

ДСП 201-97 Державні санітарні норми по охороні атмосферного повітря населених пунктів (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)

напБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні

напБ Б.01.008-2004 Правила експлуатації вогнегасників

напБ Б.03.001-2004 типові норми належності вогнегасників

НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою

____________

[1]– на розгляді

НАПБ Б.06.004-97 Перелік однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації

НАПБ В.01.048-95/510 Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій дорожнього господарства

НПАОП 0.00-4.01-08 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту

НПАОП 26.30-1.04-03 Правила з охорони праці для працівників асфальтобетонних заводів

НПАОП 40.1-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок

НПАОП 63.21-1.01-09 Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг

НПАОП 63.21-3.03-08 Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам дорожнього господарства

ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги

ДСТУ 3498-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Бланки документів. Форма та опис

ДСТУ 4044-2001 Бітуми нафтові дорожні в’язкі. Технічні умови

ДСТУ 7237: 2001 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту

ДСТУ 7270: 2012 Метрологія. Прилади зважувальні еталонні. Загальні технічні вимоги, порядок та методи атестації

ДСТУ ISO/IEC 17050-1: 2006 Оцінювання відповідності. Декларація постачальника про відповідність. Частина 1. Загальні вимоги

ДСТУ ГОСТ 12.1.012: 2008 Система стандартов безопасности труда. Вибрационная безопасность. Общие требования (ГОСТ 12.1.012-90, IDT) (Система стандартів безпеки праці. Вібраційна безпека. Загальні вимоги)

ДСТУ ГОСТ 12.1.038: 2008 Система стандартов безопасности труда. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов (ГОСТ 12.1.038-82, IDT) (Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Гранично допустимі значення напруг дотику і струмів)

ДСТУ ГОСТ 12.2.061: 2009 Система стандартов безопасности труда. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам (ГОСТ 12.2.061-83, IDT), (Система стандартів безпеки праці. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць)

ДСТУ Б А.3.2-4: 2009 Система стандартів безпеки праці. Роботи з приготування асфальтобетонних сумішей. Вимоги безпеки

ДСТУ Б А.3.2-12: 2009 Система стандартів безпеки праці. Системи вентиляційні. Загальні вимоги

ДСТУ Б В.2.2-6-97 Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості

ДСТУ Б В.2.5-38: 2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд

ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97) Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань

ДСТУ Б В.2.7-74-98 Будівельні матеріали. Крупні заповнювачі природні, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація

ДСТУ Б В.2.7-75-98 Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-76-98 Будівельні матеріали. Пісок для будівельних робіт із відсівів подрібнення скельних гірських порід гірничо-збагачувальних комбінатів України. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-81-98 Бітуми нафтові дорожні в’язкі. Метод визначення показника зчеплення з поверхнею скла та кам’яних матеріалів

ДСТУ Б В.2.7-891) (ГОСТ 12801-98) Будівельні матеріали. Матеріали на основі органічних в’яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-121-2014 Порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-135: 2007 Будівельні матеріали. Бітуми дорожні, модифіковані полімерами. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-149: 2008 Будівельні матеріали. Щебінь і щебенево-піщані суміші із шлаків металургійних для дорожніх робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-210: 2010 Пісок з відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-232: 2010 Будівельні матеріали.Пісок для будівельних робіт. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-247: 2010 Порошок мінеральний для сумішей асфальтобетонних та органо-мінеральних дорожніх. Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-281: 2011 Цементи. Класифікація

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения (ССБП. Електробезпека. Терміни та визначення)

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки)____________

[1] – на розгляді

ГОСТ 12.1.014-84 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концетраций вредных веществ индикаторными трубками (ССБП. Повітря робочої зони. Метод визначення концентрацій шкідливих речовин індикаторними трубками)

ГОСТ 12.1.016-79 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ (ССБП. Повітря робочої зони. Вимоги до методик визначення концентрацій шкідливих речовин)

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования (ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.044-89 (исо 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення)

ГОСТ 12.1.050-86 ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах (ССБП. Методи вимірювання шуму на робочих місцях)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (ССБП. Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основні види. Розміщення і обслуговування)

ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования (ССБП. Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 400-80 Термометры стеклянные для испытаний нефтепродуктов. Технические условия (Термометри скляні для випробувань нафтопродуктів. Технічні умови)

ГОСТ 23932 - 90 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Общие технические условия (Посуд та обладнання лабораторний скляний. Загальні технічні умови)

СП 1042-73 (ДНАОП 0.03-1.07-73) Санитарные правила организации технологических процессов и гигиенические требования к производственному оборудованию (Санітарні правила організації технологічних процесів і гігієнічні вимоги до виробничого устаткування)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми охорони поверхневих вод від забруднення)

РД 52.04.186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы. МЗ СССР, 1991 (Посібник з контролю забруднення атмосфери. МОЗ СРСР)

Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 та зареєстрованим в Мін’юсті України від 23.07.2007 №846/14113

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ понять

Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1 Щебенево-мастикова асфальтобетонна суміш (ЩМАС) – суміш мінеральних матеріалів (щебеню, піску і мінерального порошку), стабілізуючої добавки та бітуму, віддозованих в заданих співвідношеннях і перемішаних в нагрітому стані.

3.2 Щебенево-мастиковий асфальтобетон (ЩМА) – монолітний матеріал, що утворюється після ущільнення та оcтигання до температури довкілля щебенево-мастикової асфальтобетонної суміші.

3.3 Стабілізуюча добавка – речовина, що стабілізуєщебенево-мастикову асфальтобетонну суміш, забезпечуючи її стійкість до розшарування.

3.4 Коефіцієнт кубовидності – вміст зерен з “околотою” поверхнею кубовидної форми у вигляді призми або багатогранника, товщина і ширина яких менше довжини не більше ніж у 2 рази.

3.5 Модифікуюча добавка – добавка (адгезійна, полімерна, структуруюча, тощо), що змінює фізичні, механічні та технологічні властивості бітумного в’яжучого та асфальтобетону.

4 КЛАСИФІКАЦІЯ

Щебенево-мастикові асфальтобетонні суміші (далі – ЩМАС) і щебенево-мастиковий асфальтобетон (далі – ЩМА) в залежності від максимального розміру щебеню поділяють на такі види:

 

– ЩМА-40, ЩМАС-40– з максимальним розміром зерен 40 мм;

– ЩМА-20, ЩМАС-20 – з максимальним розміром зерен 20 мм;

– ЩМА-15, ЩМАС-15 – з максимальним розміром зерен 15 мм;

– ЩМА-10, ЩМАС-10 – з максимальним розміром зерен 10 мм;

– ЩМА-5, ЩМАС-5 – з максимальним розміром зерен 5 мм.

5 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

5.1 ЩМАС необхідно виготовляти згідно з вимогами цього стандарту за технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку підприємством-виробником.

5.2 Зерновий склад мінеральної частини ЩМАС та ЩМА повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 1.

Таблиця 1 – Зерновий склад мінеральної частини ЩМАС та ЩМА

 

Вид ЩМАС та ЩМА Вміст мінеральних зерен, % за масою, менших даного розміру, мм
          2, 5 1, 25 0, 63 0, 315 0, 14 0, 071
ЩМА- 5, ЩМАС-5 - - - - 100-90 43-32 29-18 24-15 22-14 18-12 16-11
ЩМА-10, ЩМАС-10 - - - 100-90 40-30 29-19 26-16 22-13 20-11 17-11 15-10
ЩМА-15, ЩМАС-15 - - 100-90 60-40 35-25 28-18 25-15 22-12 20-10 16-9 14-9
ЩМА-20, ЩМАС-20 - 100-90 70-50 42-25 30-20 25-15 24-13 21-11 19-9 15-8 13-8
ЩМА-40 ЩМАС-40 100-90 77-55 57-36 38-22 27-16 24-13 21-11 19-10 17-9 15-8 12-7
Примітка. при приймально-здавальних випробуваннях допускається визначати зерновий склад ЩМА за контрольними ситами відповідно до даних, що виділені жирним шрифтом.

 

5.3 зчеплення в’яжучого з мінеральною частиною ЩМАС повинно витримувати випробування згідно з 24 ДСТУ Б В.2.7-89 та бути не менше ніж 95 %.

5.4 За фізико-механічними показниками ЩМА різних видів повинен відповідати вимогам таблиць 2 – 4, з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів, які наведені в додатку А.

Таблиця 2 – фізико-механічні властивості видів ЩМА-5 та ЩМА-10 з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів

 

Назва показника Норми відповідно до районування
А-1; А-2 А-4; А-5 А-3; А-6 А-7
1 Пористість мінеральної частини (кістяка), % за об’ємом   15-19   15-19   15-19   15-19  
2 Залишкова пористість, % за об’ємом 1, 5-3, 5 1, 5-4, 0 1, 5-3, 5 2, 0-4, 5  
3 Водонасичення, % за об’ємом: лабораторних зразків вирубок і кернів покриття, не більше   1, 0-3, 0 3, 5   1, 0-3, 5 4, 0   1, 0-3, 0 3, 5   1, 5-4, 0 4, 5  
4 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури: 20 °С, не менше 50 °С, не менше     3, 2 0, 9     3, 4 1, 0     3, 2 0, 9     3, 6 1, 2  
5 Коефіцієнт внутрішнього тертя, не менше   0, 85   0, 86   0, 85   0, 90  
6 Зчеплення при зсуві за температури 50 °С, Мпа, не менше   0, 18   0, 19   0, 18   0, 22  
7 Границя міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С, Мпа     3, 0-6, 5     3, 2-6, 5     3, 0-7, 0     3, 0-7, 5  
8 Водостійкість при тривалому водо-насиченні, не менше   0, 90   0, 85   0, 90   0, 75
Примітка 1. Для граничних зон районування слід приймати показники району з підвищеними вимогами.   Примітка 2.Для гірських умов Карпат показники слід приймати як для району А-2 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 3.Для гірських умов Криму показники слід приймати як для району А-7 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 4.При використанні ЩМАС для покриттів аеродромів у місцях стоянки повітряних суден норми міцності при стиску та зчеплення при зсуві слід збільшити на 20 %.

 

Таблиця 3 – фізико-механічні властивості видів ЩМА-15 та ЩМА-20 з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів

 

Назва показника Норми відповідно до районування
А-1; А-2 А-4; А-5 А-3; А-6 А-7
1 Пористість мінеральної частини (кістяка), % за об’ємом   15-19   15-19   15-19   15-19  
2 Залишкова пористість, % за об’ємом 1, 5-3, 5 1, 5-4, 0 1, 5-3, 5 2, 0-4, 5  
3 Водонасичення, % за об’ємом: лабораторних зразків вирубок і кернів покриття, не більше   1, 0-3, 0 3, 5   1, 0-3, 5 4, 0   1, 0-3, 0 3, 5   1, 5-4, 0 4, 5  
4 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури: 20 °С, не менше 50 °С, не менше     2, 1 0, 60     2, 2 0, 65     2, 1 0, 60     2, 4 0, 70
5 Коефіцієнт внутрішнього тертя, не менше   0, 91   0, 92   0, 91   0, 92  
6 Зчеплення при зсуві за температури 50 °С, Мпа, не менше   0, 16   0, 18   0, 16   0, 20  
7 Границя міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С, Мпа     2, 0-5, 0     2, 2-5, 5     2, 0-6, 0     3, 0-6, 5  
8 Водостійкість при тривалому водо-насиченні, не менше   0, 90   0, 85   0, 90   0, 75
Примітка 1. Для граничних зон районування слід приймати показники району з підвищеними вимогами.   Примітка 2.Для гірських умов Карпат показники слід приймати як для району А-2 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 3.Для гірських умов Криму показники слід приймати як для району А-7 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 4.При використанні ЩМАС для покриттів аеродромів у місцях стоянки повітряних суден норми міцності при стиску та зчеплення при зсуві слід збільшити на 20 %.

 

Таблиця 4 – фізико-механічні властивості видів ЩМА-40 з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів

 

Назва показника Норми відповідно до районування
А-1; А-2 А-4; А-5 А-3; А-6 А-7
1 Пористість мінеральної частини (кістяка), % за об’ємом   15-19   15-19   15-19   15-19  
2 Залишкова пористість, % за об’ємом 1, 5-4, 0 1, 5-4, 5 1, 5-4, 0 1, 5-4, 5  
3 Водонасичення, % за об’ємом: лабораторних зразків вирубок і кернів покриття, не більше   1, 0-3, 5 4, 0   1, 0-4, 0 4, 5   1, 0-3, 5 4, 0   1, 0-4, 0 4, 5  
4 Границя міцності при стисканні, Мпа, за температури: 20 °С, не менше 50 °С, не менше     2, 0 0, 50     2, 1 0, 55     2, 0 0, 50     2, 2 0, 60  
5 Коефіцієнт внутрішнього тертя, не менше   0, 93   0, 94   0, 93   0, 94  
6 Зчеплення при зсуві за температури 50 °С, Мпа, не менше   0, 05   0, 06   0, 05   0, 08  
7 Границя міцності на розтягування при розколюванні за температури 0 °С, Мпа     2, 0-4, 5     2, 1-4, 8     2, 0-5, 0     2, 5-5, 5  
8 Водостійкість при тривалому водо-насиченні, не менше   0, 80   0, 85   0, 80   0, 75
Примітка 1. Для граничних зон районування слід приймати показники району з підвищеними вимогами.   Примітка 2.Для гірських умов Карпат показники слід приймати як для району А-2 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 3.Для гірських умов Криму показники слід приймати як для району А-7 з підвищеними вимогами якості.   Примітка 4.При використанні ЩМАС для покриттів аеродромів у місцях стоянки повітряних суден норми міцності при стиску та зчеплення при зсуві слід збільшити на 20 %.

 

5.5 показник стікання в’яжучого ЩМАС не повинен бути більший ніж 0, 20 % за масою.

Примітка При підборі складу ЩМАС рекомендується, щоб показник стікання в’яжучого знаходився в межах від 0, 08 % до 0, 16 %.

5.6 показник однорідності ЩМАС, який оцінюють за коефіцієнтом варіації границі міцності при стисканні за температури 50 °С, повинен бути не більший ніж 0, 18.

5.7 Температура ЩМАС в залежності від марки бітуму, що застосовується, при відвантаженні споживачеві та при влаштуванні покриття повинна відповідати значенням, наведеним в таблиці 5.

Таблиця 5 – температура ЩМАС

Марка бітуму Температура, °С
при відвантаженні при влаштуванні покриття на початку ущільнення, не менше
БНД 40/60 від 160 до 175  
БНД 60/90 від 155 до 170  
БНД 90/130 від 150 до 165  
Примітка. При застосуванні модифікуючих добавок температуру приготування та укладання ЩМАС призначають з урахуванням рекомендацій виробника добавки. Знижені технологічні температури приготування та ущільнення ЩМАС встановлюють за результатами випробувань відповідно до [1] та перевіряють під час випуску першої пробної партії на виробництві. При цьому ЩМАС та ЩМА повинні відповідати вимогам цього стандарту.

 

5.8 Проектування складів ЩМАС і ЩМА виконують згідно з рекомендаціями додатку Б.

5.9 Вимоги до сировинних матеріалів

5.9.1 Щебінь

5.9.1.1 Для приготування ЩМАС необхідно використовувати щебінь із щільних гірських порід окатаної та кубовидної форми зерен згідно з 4.3.2 ДСТУ Б В.2.7-75 і 3.6 ДСТУ Б В.2.7-74 та щебінь із металургійних шлаків згідно з ДСТУ Б В.2.7-149.

5.9.1.2 Вміст зерен пластинчатої (лещадної) та голчатої форми у щебені не повинен перевищувати для сумішей видів ЩМАС-5 – 10 %, ЩМАС-10, ЩМАС-15 та ЩМАС-20 та ЩМАС-40 – 15 % за масою щебеню. Коефіцієнт кубовидності для всіх видів ЩМАС повинен бути не менше ніж 50 % від маси.

5.9.1.3 Для приготування ЩМАС необхідно використовувати піщану фракцію від 2(3) мм до 5 мм включно, щебінь таких фракцій: понад 5 мм до 10 мм включно, понад 5 мм до 15 мм включно, понад 10 мм до 15 мм включно, понад 10 мм до 20 мм включно, понад 15 мм до 20 мм включно. Допускається використовувати в ЩМАС суміжні фракції щебеню за умови виконання вимог п. 5.2 цього стандарту щодо зернового складу. Крім вищезазначених фракцій щебеню, розміри яких встановлюються за допомогою сит з круглими отворами згідно з ДСТУ Б В.2.7-75, для проектування зернового складу мінеральної частини ЩМАС допускається використовувати фракції щебеню, визначені на ситах з отворами квадратної форми розмірів: понад 5 мм до 8 мм включно, понад 8 мм до 11 мм включно, понад 11 мм до 16 мм включно за умови виконання вимог 5.2, що наведені у таблиці 1 цього стандарту.

5.9.1.4 Марка щебеню за дробильністю з вивержених та метаморфічних гірських порід повинна бути не менше ніж 1200, з осадових гірських порід, гравію та металургійних шлаків – не менше ніж 1000.

5.9.1.5 марка щебеню за стираністю повинна бути не нижче ніж Ст-І.

5.9.1.6 Марка щебеню за морозостійкістю повинна бути не нижче ніж F50.

5.9.1.7 Максимальний розмір зерен мінеральної частини ЩМАС не повинен перевищувати максимальні розміри, які вказані в таблиці 1 цього стандарту, більше ніж на 5 мм, а їх вміст не повинен перевищувати 10 % від загальної маси мінеральної частини ЩМАС.

5.9.2 Пісок

5.9.2.1 Для приготування ЩМАС необхідно використовувати лише пісок із відсівів подрібнення щільних гірських порід, який повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-76. при цьому марка за міцністю вихідної гірської породи повинна бути не менше ніж 1000.

5.9.2.2 Вміст в піску глинистих часток, що визначається методом набухання згідно з ГОСТ 26193, не повинен перевищувати 0, 5 % за масою.

5.9.2.3 Вміст зерен розміром більше ніж 5 мм у відсівах подрібнення гірських порід не повинен перевищувати 5 % за масою. Вміст в них зерен розміром більше ніж 10 мм не допускається.

5.9.3 Мінеральний порошок

5.9.3.1 Мінеральний порошок, що використовується для приготування ЩМАС, повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-121.

5.9.3.2 як мінеральний порошок для приготування ЩМАС допускається використовувати цемент низької активності не вищий за марку “300” згідно з ДСТУ Б В.2.7-281 за умови відповідності його гранулометричного складу вимогам стосовно складу мінерального порошку.

5.9.3.3 За наявності відповідного техніко-економічного обґрунтування допускається замінювати до 50 % мінерального порошку зернами відсіву подрібнення гірських порід дрібніше ніж 0, 071 мм від необхідного масового вмісту таких зерен у ЩМАС. Решта цієї фракції повинна бути представлена зернами мінерального порошку. вміст глинистих часток у пиловидній фракції відсіву не повинен перевищувати 1 % за масою.

5.9.4 Стабілізуючі добавки

5.9.4.1 як стабілізуючі добавки застосовують целюлозне волокно або спеціальні гранули на його основі, які повинні мати сертифікат відповідності згідно з ДСТУ 3498 або декларацію постачальника про відповідність згідно з ДСТУ ISO/IEC 17050-1.

5.9.4.2 Целюлозне волокно повинно мати стрічкову структуру нитки довжиною від 0, 1 мм до 2, 0 мм. Волокно повинно бути однорідним і не містити в собі пучків, зосереджень нероздробленого матеріалу та сторонніх включень. За фізико-механічними показниками целюлозне волокно повинно відповідати значенням, наведеним в таблиці 6.

 

Таблиця 6 – фізико-механічні показники целюлозного волокна

Назва показника Значення показника
Вологість, % за масою, не більше 5, 0
Термостійкість за температури 220 °С за зміною маси при прогріві, % за масою, не більше   7, 0

 

Допускається застосовувати інші стабілізуючі добавки, включаючи полімерні чи волокна іншої природи з круглим або подовженим поперечним розрізом ниток довжиною від 0, 1 мм до 10, 0 мм, які здатні утримувати бітум при технологічних температурах від 140 °С до 175 °С, не справляючи негативного впливу на в’яжуче та ЩМАС. Обґрунтування придатності стабілізуючих добавок і оптимального їх вмісту в ЩМАС визначають безпосередньо проведенням випробування зразків ЩМА, приготовлених з їх використанням відповідно до ДСТУ Б В.2.7-89. за фізико-механічними показниками ЩМА повинен відповідати вимогам 5.4 та стійкості до розшарування ЩМАС згідно з додатком В ДСТУ Б В.2.7-127.

5.9.5 Бітум

5.9.5.1 Для приготування ЩМАС необхідно використовувати в’язкі нафтові дорожні бітуми згідно з ДСТУ 4044; бітуми дорожні, модифіковані полімерами, згідно з ДСТУ Б В.2.7-135; бітуми дорожні, в’язкі модифіковані добавками адгезійними, згідно з чинними нормативними документами [2]; бітуми дорожні в’язкі, модифіковані добавками на основі синтетичних восків, згідно з чинними нормативними документами [3] та бітуми нафтові дорожні в’язкі дистиляційні згідно з чинними нормативними документами [4].






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.