Черезшкірне коронарне втручання порівняно з аортокоронарним шунтуванням

У пацієнтів з ГКС без елевації сегмента ST ще не проводилися специфічні рандомізовані контрольовані дослідження, в яких порівнювалися б ЧКВ та АКШ. У всіх дослідженнях, що порівнювали ранню чи пізню інвазивну стратегію, або інвазивну і медикаментозну стратегії, рішення проводити АКШ чи ЧКВ залишалося на розсуд медичного працівника.

У пацієнтів з ГКС після стабілізації стану вибір методики реваскуляризації може проводитися так само, як і при стабільній ІХС [148]. Приблизно у третини пацієнтів при ангіографії виявляють ураження однієї судини, що дозволяє у більшості випадківпровести ЧКВ. Багатосудинні ураження виявляються приблизно у половини хворих [181, 182]. У цьому випадку рішення більш складне - можливе проведення ЧКВ тільки інфаркт-залежної судини, багатосудинне ЧКВ, АКШ, або комбінована (гібридна) реваскуляризація. При виборі стратегії реваскуляризації потрібно враховувати клінічний стан пацієнта, вираженість та розповсюдженість коронарного атеросклерозу, характеристики уражень.

У більшості пацієнтів із багатосудинним ураженням методикою вибору є ЧКВ на інфаркт-залежній судині. Порівняння стратегії багатосудинного стентування зі стентуванням тільки інфаркт-залежної коронарної артерії у рандомізованих клінічних дослідженнях не вивчали. Проте таке порівняння було проведене на великій базі даних, що охоплювала 105 866 пацієнтів з ГКС без елевації ST [216]. При багатосудинному ЧКВ значно рідше вдавалось досягти успішного результату, втім за частотою госпітальних ускладнень та летальності обидві стратегії суттєво не відрізнялися. Довгострокові результати не повідомлялися.

У пацієнтів із багатосудинним ураженням АКШ порівнювали із ЧКВ за результатами дослідження ACUITY [217]. Проведення ЧКВ асоціювалося з нижчою частотою розвитку інсульту, ІМ, кровотеч, ниркових уражень, втім значно вищою кількістю незапланованих реваскуляризацій через 1 місяць і 1 рік. Обидва підходи характеризувалися однаковим ризиком смерті як протягом 1 місяця, так і протягом 1 року. Була відмічена тенденція до збільшення основних несприятливих серцевих подій протягом 1 року при проведенні ЧКВ (25 % при ЧКВ порівняно з 19, 5 % при АКШ, Р=0, 05). Ці результати узгоджуються з результатами дослідження SYNTAX, в яке було включено 28, 5 % пацієнтів ГКС [218].

ЧКВ інфаркт-залежної артерії за клінічними або ангіографічними показаннями може бути проведено відразу після ангіографії. Подальша тактика реваскуляризації при багатосудинному ураженні потребує обговорення. Протоколи, основані на визначені складності ураження за шкалою SYNTEX та клінічному стані хворого, повинні бути розроблені у кожному закладі та використовуватися при виборі оптимального методу подальшої реваскуляризації (ЧКВ або АКШ).