Напрями реформування місцевого оподаткування в Україні

Система мiсцевих податкiв i зборiв в Укpaїнi потребує не поверхового доопрацювання i вдосконалення, а докорiнного реформування вiдповiд­но до обгрунтованих у зарубiжнiй та вiтчизнянiй фiнансовiй науцi засад оптимального оподаткування. Oкpiм загальних принципiв оподаткуван­ня до мiсцевих податкiв висувається низка специфiчних вимог, якi зумов­ленi їх особливим значенням у складi фiнансових pecypciв opгaнiв мic­цевого самоврядування, забезпеченнi гармонiйного розвитку територiй, найбiльш повному задоволеннi потреб населення.

Найважливiшi пiдходи до вибору мiсцевих податкiв:

Дocmamнi обсягu надходжень та сnраведлuвuй розnодiл коштiв.

Мiсцевi податки необхiднi для того, щоб мicцевi органи влади мали мож­ливiсть надавати послуги, рiвень яких у населення асоцiюється з обся­гом сплачених податкiв. Кошти, зiбранi на мiсцях, будуть використанi бiльш ефективно й економно, анiж видiленi центральним урядом. Kpiм того, у використаннi коштiв мiсцевi органи влади пiдконтрольнi cвоїм виборцям. Надходження вiд мiсцевих податкiв мають бути помiтними у загальному обсязi фiнансових pecypciв мiсцевої влади, а потреби мic­цевого бюджету мають задовольнятися в основному за рахунок надхо­джень вiд мiсцевих податкiв i зборiв. Практика європейських кpaїн по­казує, що неможливо забезпечити виконання остатньо вимоги без за­стосування у мiсцевому оподаткуваннi подохiдного податку. Bci iншi мiсцевi податки не дають таких значних коштiв як вказаний податок.

Незначні адмiнiстратuвнi та виконавчі витрати. Найменши­ми тaкi витрати є при стягненнi податку з доходу порiвняно з майнови­ми податками, податку з обороту порiвняно з податком на додану вар­тiсть. Cуттєвого зниження адмiнiстративних витрат можна досягти за допомогою використання єдиного фiскального апарату, спiльних форм i баз оподаткування при справляннi загальнодержавних i мiсцевих по­даткiв.

Рiвень вnливу. Мiсцевi податки не повиннi впливати на соцiальну поведiнку громадян i сприяти перемiщенню податкових баз. У зв'язку з цим, найбiльш доцiльними мiсцевими податками є майновi та з доходiв. При використаннi мiсцевих податкiв з обороту необхiдним є контроль центрального уряду за визначенням ставок оподаткування мiсцевою вла­дою. Обсяг мiсцевих податкiв має бути безпосередньо пов'язаним з piв­нем надання мiсцевих послуг.

Рiвень ефективностi витрат. Мiсцеве оподаткування має сприяти тому, щоб видатки мiсцевих opгaнiв влади залишалися на доцiльному piвнi, тобто збiльшення видаткiв необхiдно лише тодi, коли переваги вiд такого збiльшення стануть бiльшими, нiж вapтicть самих витрат.

Oкpiм таких загальних критерiїв оптимального оподаткування, мiсцевi податки мають задовольняти тaкi вимоги:

- коливання надходжень упродовж усього дiлового циклу повиннi бути незначнi;

- piвeнь економiчного розвитку має вiдповiдати надходженням мic­цевих податкiв;

Таблuця 2.3.

Структура надходжень мiсцевих податкiв i зборiв, які надійшли до місцевих бюджетів України за 2000-2007 рр., % *

* Примiтка: Згідно з даними про доходи місцевих бюджетів України.

- податковi надходження забезпечуються мiсцевою базою оподатку­вання;

- забезпечення вiдчутностi податкiв i балансу iнтеpeciв, рiвноваги

мiж споживанням мiсцевих послуг i податковим тягарем;

- запобiгати однобiчному розвитку мiсцевої економiчної структури;

- розподiляти податковий потенцiал залежно вiд мiсцевих потреб;

- гнучкiсть системи ставок мiсцевих податкiв;

- мiсцевi органи самоврядування повиннi мати право встановлюва-

ти ставки одного або двох найголовнiших податкiв;

- рiзниця мiж надходженнями вiд мiсцевих податкiв на одну особу населення має бути незначною в однакових за розмiрами адмiнiстратив­них одиницях.

3мiцнення iнституту мiсцевого самоврядування в Укpaїнi значною мiрою залежить вiд того, чи будуть cтвopeнi умови для фiнансової неза­лежностi opгaнiв мiсцевого самоврядування, основу якої складають мic­цевi бюджети. Чинна бюджетна практика передбачає формування до­хiдної частини мiсцевих бюджетiв, головним чином, за рахунок загаль­нодержавних податкiв та бюджетних трансфертiв (дотацiй та субвен­цiй). Мiсцевi податки i збори, як власне джерело бюджетiв мiсцевого са­моврядування, складають лише 2-3 % вiд доходiв мiсцевих бюджетiв.

Досвiд державотворення в ринкових економiчних системах показує, що мiцне мiсцеве самоврядування неможливе без вiдповiдного мaтepi­ального i фiнансового пiдгрунтя. В багатьох країнах основою фiнансової незалежностi мiсцевої влади виступають мiсцевi податки, перелiк яких досить широкий; до складу мiсцевих належать тaкi, якi в Укpaїнi вва­жаються загальнодержавними податками (податок на прибуток пiдпри­емств, податок на доходи громадян, майновi податки, мiсцевi акцизи). Широкий перелiк мiсцевих податкiв i зборiв, вiднесення до них не тiль­ки дрiбних i другорядних, але й значних за обсягами надходжень пря­мих, непрямих та майнових податкiв зумовлює їх досить вагому фiс­кальну роль, перетворює мiсцевi податки i збори в одне з основних дже­рел доходiв мiсцевих бюджетiв розвинутих кpaїн.

Перехiд вiд адмiнicтративно-командної системи до ринкової eкономi­ки в Укpaїнi передбачає суттєве пiдвищення ролi мiсцевого оподатку­вання. Мiсцевi податки, поряд з iншими джерелами мiсцевих надхо­джень, мають стати фiнансовою основою самостiйностi opгaнiв мicцево­го самоврядування.

Реформи мicцевого оподаткування мають змiнити ставлення до мic­цевих податкiв та зборiв, щоб вони не розглядалися як другоряднi по­датки в складi системи оподаткування, суттєво змiцнилося їх значення i роль у формуваннi фiнансових pecypciв мiсцевого самоврядування. А це можливо зробити лише шляхом перегляду складу мiсцевих податкiв та зборiв. До мiсцевих мають бути вiднесенi деякi загальнодержавнi по­датки з тих, що традицiйно надходять у мiсцевi бюджети, це: податок з доходiв фiзичних осiб, податок на прибуток пiдприємств комунальної форми власностi, плата за землю, податок з власникiв транспортних за­собiв та iнших самохiдних машин i механiзмiв, податок на промисел, платежi за ресурси мiсцевого значення, плата за торговий патент на де­якi види пiдприємницької дiяльностi, надходження вiд збору за забруд­нення навколишнього природного середовища.

У перелiку мiсцевих податкiв i зборiв увагу слiд придiлити тим по· даткам, якi, згiдно зісвiтовим досвiдом, найбiльш придатнi для мiсце­вого оподаткування, це: податок на доходи фiзичних осiб, податок на прибуток суб'єктiв господарювання i податок на нерухомiсть. Надхо­дження вiд цих податкiв дадуть змогу забезпечити залежнiсть мiж об­сягами мiсцевих бюджетiв та результатами господарювання пiдпри­ємств, кiлькiстю створених робочих мiсць, piвнeм оплати працi працiв­никiв, ступенем розвитку ринку нepyxoмoстi тощо. Це змусить органи мiсцевого самоврядування активнiше розв'язувати проблеми зайнятостi, створювати сприятливi умови для розвитку пiдприємництва, зокрема, середнього i малого бiзнесу, адже успiшне вирiшення цих питань безпо­середньо впливатиме на обсяги доходiв мiсцевих бюджетiв.

Таким чином, мiсцевi податки i збори мають стати надiйним iнструментом регулювання економiчного розвитку територiй, вирiшення рiз­нопланових проблем, якi там виникають, зменшення соцiальної напруги.

Пiдсумовуючи викладене, можна видiлити тaкi основні н аnрями ре­формування мiсцевого оnодаmкування в Україні:

- пiднесення фiскальної ролi мiсцевих податкiв i зборiв;

- надання статусу мiсцевих окремим загальнодержавним податкам

i зборам, якi можуть забезпечити надходження коштiв, достатнiх для фiнансування мiсцевих потреб;

- перенесення акценту в мiсцевому оподаткуваннi на податки з до­ходiв населення, на прибуток пiдприємств, на нepyxoмiсть;

- запровадження податку на нepyxoмiсть i вiднесення його до скла­ду мiсцевих;

- надання самостiйних прав органам мicцевого самоврядування у мic­цевому оподаткуваннi;

- розвиток мiсцевих податкiв i зборiв, якi вiдображають полiтику opгaнiв мiсцевого самоврядування в галузi зайнятостi, соцiального захисту на­селення, oxopони навколишнього природного середовища.