Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми. Державна політика регулювання цін






Державна політика регулювання цін. Політика ціноутворення є частиною економічної і соціальної політики держави. Органи державного управління будують свої відносини з товаровиробниками, використовуючи такі важелі:

- податкову і фінансово-кредитну політику, уключаючи встановлення ставок і податкових пільг, цін і правил ціноутворення, дотацій, економічних санкцій і ліцензій, соціальних і екологічних норм та нормативів;

- науково-технічні, економічні, соціальні державні та регіональні програми;

- державні замовлення на виробництво продукції, виконання робіт і послуг для державних потреб.

Основні принципи встановлення і застосування цін на товари і тарифів на послуги, а також організація контролю за їхнім дотриманням на території України визначаються Законом України " Про ціни і ціноутворення" та іншими законодавчими і нормативними документами. Дія цього Закону поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності і підпорядкованості. Згідно з цим законом в Україні застосовуються вільні, державні фіксовані і державні регульовані ціни і тарифи, а також контактні (зовнішньоторговельні) ціни.

Дії держави щодо регулювання у сфері ціноутворення і застосування цін здійснюються різними методами, серед яких можна виділити:

- визначення переліку продукції і послуг, що підлягають державному регулюванню, у тому числі монопольної продукції;

- установлення граничних рівнів цін і тарифів, а також торгових надбавок (знижок);

- нормування рентабельності;

- заморожування цін.

Деякі галузі промисловості вимагають постійної державної підтримки (наприклад, вугільна промисловість) у вигляді дотаційних доплат виробникам або споживачам. Велике значення має державне регулювання цін у зовнішній торгівлі. Підприємства - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, визначають конкретні ціни на договірних умовах з урахуванням попиту й пропозиції. В окремих випадках контрактні ціни повинні визначатися відповідно до індикативних цін, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Завдання до самостійної роботи

1. Вивчення теоретичного матеріалу теми.

2. Вивчення основних термінів за темою.

3. Відповіді на контрольні запитання та тести.

4. Підготовка до індивідуальної роботи.

5. Тестові завдання

 

1. До яких ринків переважно входить фірма, продукція якої поступається аналогічній продукції конкурентів за якістю, ступенем наукомісткості, за умовами обслуговування?

a) ринків із високою еластичністю попиту;

б) ринків із низькою еластичністю попиту.

 

2. Ринок, що відповідає становищу, коли пропозиція перевищує попит, це:

a) ринок продавця;

б) ринок покупця.

 

3. Залежність обсягу продажу від рівня цін за умови високої еластичності попиту:

a) ціни знижують незначним чином – обсяг продажу зростає;

б) ціни знижують значно – обсяг продажу суттєво не зростає;

в) ціни знижуються – обсяг продажу не змінюється.

 

4. Укажіть правильне твердження:

a) ціна – дуже важливий, але не вирішальний фактор у маркетинговій стратегії та для успіху на ринку;

б) ціна – найважливіший елемент маркетингу;

в) у 1980-ті роки споживач цікавився переважно ціною, приймаючи рішення щодо купівлі;

г) споживач рідко пов’язує ціну зі споживчою вартістю продукту.

 

5. Електрична зубна щітка – це:

a) товар пасивного попиту;

б) товар особливого попиту;

в) товар повсякденного попиту;

г) товар попереднього попиту.

 

6. Постачальник ПК продає комп’ютери лише для застосування в бізнесі. Він приймає рішення щодо початку продажу комп’ютерів також індивідуальним споживачам. Як можна назвати цю стратегію?

a) проникнення на ринок;

б) розвиток ринку;

в) розвиток продукту;

г) диверсифікація.

7. Формула використовується у методі:

a) метод середніх витрат плюс прибуток;

б) метод, орієнтований на аналіз беззбитковості;

в) метод, орієнтований на очікувану цінність товару;






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.