Билет 19

18. Зведення плоскої системи сил до заданої точки.

Припустимо, що в точках тіла А, В, С і D прикладені сили F₁, F₂, F₃, F₄.

Потрібно привести ці сили до точки О площині. Наведемо спочатку силу F₁, прикладену в точці А. Докладемо в точці О дві сили F₁ 'і F₁'', паралельні їй і спрямовані в протилежні сторони. В результаті приведення сили F₁ отримаємо силу F₁', прикладену в точці О, і пару сил F₁' F₁'' з плечем a₁. Поступимио таким же чином з силою F₂, прикладеною в точці В, отримаємо силу F₂ ', прикладену в точці О, і пару сил з плечем a₂ і т. д.

Плоску систему сил, прикладених в точках А, В, С і D, ми замінили збіжними силами F₁, F₂, F₃, F₄, прикладеними в точці О, і парами сил з моментами, рівними моментам заданих сил відносно точки О:

Сили, що сходяться в точці можна замінити однією силою F'_гл, рівною геометричній сумі складових:

Цю силу, рівну геометричній сумі заданих сил, називають головним вектором системи сил і позначають F'_гл.

На підставі правила додавання пар сил їх можна замінити результуючою парою, момент якої дорівнює алгебраїчній сумі моментів заданих сил відносно точки О і називається головним моментом щодо точки приведення

Отже, в загальному випадку плоска система сил в результаті приведення до даної точки О замінюється еквівалентною їй системою, що складається з однієї сили (головного вектора) і однієї пари (головного моменту).

31. Рух точки. Аналіз прискорення.

Рух точки – зміна взаємного розташування точок у просторі з плином часу.

Рух тіла, при якому його прискорення не змінюється (ні за величиною, ні за напрямком), називається рівноприскореним рухом. Якщо ж величина прискорення змінюється, то рух буде змінним.

У фізиці термін прискорення використовується і в тих випадках, коли швидкість тіла за модулем не збільшується, а зменшується, тобто тіло сповільнюється. При сповільненні вектор прискорення направлений проти руху, тобто протилежний вектору швидкості.

Значення прискорення визначається законами динаміки через сили, що діють на тіла.

Другий закон Ньютона визначає, що прискорення набуте тілом прямо пропорційне силі, що призвела до його появи.

Якщо взаємодіють два тіла, то прискорення, яких вони набувають в результаті взаємодії обернено пропорційні їх масам.