Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Словник. Базові параметри типологізації словників. Словникова стаття та її будова.
|
|
| Словник – це певним способом організована сукупність слів з коментарями до них, в яких у стандартній формі для певного словника описуються особливості їх структури або функціонування. Одиниці мови, включені до словника як заголовкові, називають реєстровими. У словнику кожна реєстрова одиниця мови утворює статтю. Кожен запис складається з окремих полів. Поля разом з їх розділювачами й способами виділення утворюють формат запису словника. | |
| енциклопедичні(описуються поняття, факти, реалії життя) | лінгвістичні (описуються самі слова, їх значення, особливості вживання, структурні властивості і т.д.) |
| Типи лінгвістичних словників (за З.Партико): за кількістю поданих мов - одномовні й багатомовні; за особливостями інформації: тлумачні (великі, середні малі), орфографічні, орфоепічні, синонімічні, антонімічні, фразеологічні, омонімічні, етимологічні, асоціативні, частотні тощо; за способом сортування інформації: алфавітні, гніздові, ідеографічні, обернені; за повнотою - мінімуми, середньої повноти і повні; за ступенем дотримання норм у реєстрових словах: нормативні (орфографічні, орфоепічні) й ненормативні (сленгу, жаргонізмів, нецензурної лексики); за метою - навчальні й довідкові. | |
| Словникова стаття - окремий об’єкт лексикографічного опису і відповідні словникові характеристики. Основний зміст словника починається зі вступної статті, де описується принципи побудови словника, теоретичні засади складання словників. Мають подаватись списки скорочень та умовних позначень. Структура словникової статті поділяється на окремі зони: 1) лексичний вхід - це окрема одиниця словника, яка є об’єктом подальшого опису; зона опису - в цій зоні подається інформація про одиницю лексичного входу. Зона опису поділяється на підзони. Склад підзон залежить від типу словника. Існують зона граматичної інформації, підзона стилістичної характеристики, підзона номера значення, додаткові граматичні і стилістичні помітки, підзона значення, яка включає тлумачення значення і ілюстративний матеріал, джерело інформації, підзона ідіом та фразеологізмів, підзона етимології. Більшість словників мають бібліографічний або предметний покажчик. |
Лінгвокраїнознавчі та термінологічні словники мають ознаки енциклопедичних та лінгвістичних.
До нетрадиційних словників належать: політичних метафор, поетичних епітетів, авторські, конкордансів.
Лінгводидактика як прикладна лінгвістична дисципліна. Об’єкт, предмет і завдання лінгводидактики. Методи навчання іноземної мови (граматико-перекладний, прямий, аудіолінгвальні та аудіовізуальні методи). Сучасні підходи до навчання іноземних мов (комунікативно-діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи).
Лінгводидактика - це методика навчання іноземної мови. Предмет: дослідження, що дають нам матеріал про методи вивчення мов. Об’єкт: мовлення людини. Завдання:
- досліджує закономірності вивчення мови;
- розв’язує питання змісту курсу на основі лінгвістичних досліджень;
- досліджуються труднощі застосування мови та їх причини;
- визначаються принципи і методи, форми і засоби навчання іноземних мов.
Методи вивчення іноземних мов:
1. Граматико-перекладний метод. Характеристика:
- когнітивність(мета навчання - знання системи);
- принципова двомовність підручника і всього процесу навчання;
- дедуктивна логіка подання і засвоєння граматичного матеріалу(від правила до прикладу);
- системне відношення до граматичного матеріалу.
2. Метод прямого перекладання. Найголовніша умова - відмовлення від вивчення системи. Головна концептуальна ідея даного методу полягає в тому, що люди, які вивчають іноземну мову ніби входять у світ мови, яку вивчають «прямим шляхом», майже так само як і дитина, яка вивчає рідну мову.
3. Аудіолінгвальний і аудіовізуальний метод. В основі лежить «стимул» - «реакція» - «підкріплення». Подання мови через готові формули і заучування за допомогою технічних засобів.
Сучасні методи вивчення іноземних мов використовують такі підходи:
технології пояснювально-ілюстративного навчання, в основі яких лежить інформування, просвітництва учнів і організація їх репродуктивної діяльності з метою вироблення у них загальнонавчальних умінь і навичок;
особистісно-орієнтовані технології навчання, що створюють умови для забезпечення власної навчальної діяльності учнів, обліку та розвитку індивідуальних особливостей школярів;
технології розвивального навчання, в центрі уваги яких – спосіб навчання, власної включенню внутрішніх механізмів особистісного розвитку учнів, їх інтелектуальних здібностей. Все, перераховане вище, включаючи технології навчання не мають використовувався ізольовано.
Термінознавство, термінографія, їх напрями. Термін як основна одиниця термінознавства. Ознаки термінів. Лінгвістична термінологія як особлива терміносистема. Лінгвістична термінографія. Державні стандарти термінів і визначень.
Термінознавство - наука, яка досліджує будову і функціонування термінологічних одиниць. Напрями термінознавства: укладання словників; уніфікація і стандартизація термінів; створення картотек і баз даних; переклад термінів; термінологічне редагування. Термінографія - прикладна сфера мовознавства, в якій розглядаються принципи і методики створення термінологічних словників. Напрями термінографії: створення державних стандартів термінів та їх значень.
Термін - спеціальні слова мови, науки та прикладних дисциплін, а також слова, що позначають специфічні реалії конкретної галузі людини. Термін – це слово метамови науки.
Ознаки термінів: наявність дефініцій; однозначність(в межах однієї терміносистеми); співвідношення з певною логіко-понятійною сферою; системність терміна; відсутність емоційно-експресивного забарвлення.
Термінологія - сукупність термінів, що входять у певну термінологічну систему (сукупність термінів однієї галузі). Державний стандарт 2000р. (ДСТУ 3966-2000) визначає таку мету термінологічної роботи:
- усталювати однозначні терміни;
- сприяти перекладу міжнародних стандартів і визначень;
- сприяти підвищенню рівня освіти;
- сприяти розвитку української наукової мови
- узгоджувати описи різних понять, об’єктів.
Лінгвістичну термінологію характеризують: наукова сфера, комплекс евристик – апріорних уявлень про сутність об’єкта чи предмета дослідження; сфера описуваних мовних феноменів.
|
|