Складні випадки керування в ділових паперах

Керування - один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає

конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова: оплачувати проїзд, платити за проїзд.

Досить часто в ділових паперах трапляється неточність та двозначність

формулювань, безпредметні й не дуже грамотні розмірковування, нечіткість у висловленні думки.

Щоб уникнути таких помилок слід звернути увагу на сполучуваність слів

у тексті документа.

При дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків від іменників, не

вживається спільний додаток: Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методів. Треба опанувати - методами, але вдосконалення - методів; Для організації роботи замало самого інформування, повідомлення фактів.

Повідомляти - факти, інформувати - про факти. Спільний додаток неможли-

вий.

У стійких словосполученнях не замінюються окремі слова і не вводяться

нові. Від цього словосполучення руйнується, а текст стає неграмотним: кожного взяло за самолюбство (перероблено вислів узяло за живе), для відома і для діла (перероблене до відома), для розуму і душі (перероблено до душі).

Близькозначні слова (синоніми) можуть вимагати після себе неоднакових

відмінків: повідомити директору (кому) - інформувати директора (кого), опанувати (що) мову – оволодіти (чим) мовою, властивий (кому) – характерний (для кого), сповнений (чого) - наповнений (чим), оснований (на чому) - заснований (ким), багата (на що) - славиться (чим), торкатися (чого) – доторкатися (до чого).

Наприклад: Нехай ці знання будуть властиві й характерні нам (властиві

нам, але характерні для нас).

Добираючи українські відповідники до російських, слід розрізняти мовні

засоби: благодарить (кого) - дякувати (кому), причинять (что) - завдавати (чо-

го), нуждаться (в чем) - потребувати (чого), подражать (кому) - наслідувати

(кого), извинять (кого) - пробачати (кому).

Наприклад: Голова подякував його (йому) за успіхи в роботі.

Використання прийменників у російській і українській мовах неоднакове.

Тому, слід звернути увагу на вживання прийменників, що їх вимагають дієслова: подготовится к (чему) - підготуватися до (чого), стремится к (чему)

прагнути до (чого), предупреждать о (чем) - попереджувати про (що), думать

о (чем) - думати про (що), случилось по вине - трапилось через провину

В українській мові розрізняють такі види керування:

1. Дієслівне – коли дієслово вимагає від іменника певного відмінка:

вжити (чого) заходів, запобігати (чому) аваріям, заперечувати (що) факти,

повідомляти (чим) телефоном, ігнорувати (що) пропозицію, зазнати (чого) поразки, наголошувати (на чому) на головному, заслуговувати (на що) на увагу, досягти (чого) згоди.

2. Іменне – іменники, утворені від дієслів вимагають певних відмінків:

попередження (чого) незаконних дій, завідувач (чого) відділу, завідуючий (чим) відділом, забезпечення (чим) літературою, опанування (чого) курсу, оволодіння (чим) мовою, освоєння (чого) комп’ютера, запобігання (чому) злочинним захо-дам.

Існують інші види іменного керування: пам’ятник (кому) Шевченкові,

магазин Михайла Вороніна.

3. Прикметникове – коли прикметники керують формою іншого слова:

характерний (для кого, чого) для директора, притаманний (кому, чому) дире-

ктору, властивий (кому) менедрежу, хворий (на що) на грип, багатий (на що)

на ідеї.

Конкретної форми слова вимагають також прийменники прислівникового

походження. Так, слова всупереч і завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, домовленості, вимогам; завдяки клопотанню, узгодженості, послугам.