Прийменник в офіційно-діловому стилі

Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне зна-

чення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні.

Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи

смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменникововідмінкову конструкцію: занепокоєні з приводу дій, у відповідності до, у залежності від. Часто прийменниково-відмінкові форми синонімічні безприйменниково-відмінковим: занепокоєні діями, відповідно до, залежно від.

У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для

передачі різних відношень:

1) просторових – в(у), на, з, від, над, перед, вздовж, при, до, край, біля, по-

за, крізь, навпроти: на підприємстві, при фірмі, до керівництва.

2) часових – за, з, у, до, о, об, через, над, під час, після: за звітний період

(за весь час), у звітний період (протягом часу, за який звітують), о восьмій го-

дині, під час перевірки, через тиждень, у зазначений термін.

3) причинових – від, через, з, за, у зв’язку, в силу, з нагоди, завдяки, всупе-

реч, внаслідок: у силу обставин, з нагоди ювілею, через хворобу, за умови, у

зв’язку з відсутністю, всупереч розпорядженню.

4) мети – для, на, про, заради, щодо, задля: на випадок, ради успіху, щодо

покращання, для місцевих потреб, на місцеві потреби.

5) допустовості – при, всупереч, окрім, незважаючи на, відповідно до:

всупереч правил, окрім роботи, незважаючи на попередження, при нагоді.

У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією: у вихі-

дні дні - на цьому тижні, звертаємося з пропозицією, надсилаємо на адресу.

2.Правила використання прийменників у діловому стилі:

1. Правильно добирати правильні прийменникові конструкції: враження

про виставку – враження від виставки, застерігати про небезпеку – застері-

гати від небезпеки, вітер п’ять метрів на секунду – вітер п’ять метрів за се-

кунду.

2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, пере-

вага надається безприйменниковій:: зрікатися від ідеалів – зрікатися ідеалів,

повідомляти по телефону - телефонувати, оплатити за поїзд – оплатити про-

їзд, приурочувати до відкриття – приурочувати відкриттю.

3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в прави-

льному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування

– завдяки опитуванню, наперекір рішень – наперекір рішенням.

4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакові прийменники: На

наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчи-

ках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на

які ми запрошуємо всіх бажаючих.

5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації -

від організації, до організації.

6. У діловому стилі української мови є ряд особливо часто повторюваних

усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможли-

ва: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь

на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.

Значна кількість помилок трапляється при побудові словосполучень із

прийменниками при перекладі з російської мови.

Прийменник по в українській мові поєднується лише:

1. У складних прислівниках з іншими частинами мови:

а) з іменниками: по можливості, по суті;

б) з прикметниками: по-господарськи, по-дружньому, по-українськи;

в) із займенниками: по-нашому, по-своєму;

г) із числівниками: по троє, один по одному, по-друге.

2. З іменниками у місцевому відмінку і вживається:

а) зі значенням мети: послали по інструктора, вирушили по матеріал;

б) зі значенням місця чи напрямку дії та її поширення: трансляція по те-

лебаченню, наказ по фірмі, розпорядження по відділу, черговий по вокзалу.

3. З прикметниками: по чайній ложці, по зеленій поверхні.

4. З числівниками: отримати по десять балів, по дві пропозиції.

В інших випадках слід використовувати прийменники на, за, з, із, до,

для, від, під, у (в), як, через, щодо та ін. або безприйменникові конструкції: называть по имени – називати на ім’я, по требования – на вимогу, по собственному желанию – за власним бажанням, по симейным обстоятельствам - за сімейних обставин, по специальности – за фахом, по совместительству – за сумісництвом, комиссия по вопросам – комісія з питань, лекция по – лекція з, с апреля по июнь – з квітня до червня, комиссия по расследованию – комісія для розслідування, действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин, задание не по силам – завдання не під силу, уехать по делам – поїхати у справі, по болезни – через хворобу, по негодности (списать) – як непридатне (списати), расходы по – витрати щодо, мероприятия по – заходи щодо (для) поліпшення, по достоинству – належно (оцінити), по иностранным делам -іноземних справ (Комітет), план по обслуживанию - план обслуговування, по возможности скорее – якомога швидше, по факсу – факсом.

Російські словосполучення з прийменником українською мовою переда-

ються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, о та ін. або ж без- прийменниковими конструкціями: в адрес – на адресу, в виду (иметь) – на увазі (мати), в должность (вступать) – на посаду (ставити), в защиту – на захист, в знак уважения – на знак поваги, в нашу пользу – на нашу користь, в известность (поставить) – до відома (довести), в состав – до складу, в пример (поставить) – за приклад (поставити), в получении расписался – про одержання розписався, в случае неуплаты – при несплаті, в порядке исключения – як виняток, в семь – о сьомій, в одиннадцать – об одинадцятій, в дальнейшем – надалі, в зависимости – залежно від, в последнее время – останнім часом, в течении дня – протягом дня, стремиться к – прагнути до, предупреждать о – попере-

джувати про.

Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові

чергування прийменників у - в, з - із - зі.

Прийменник у вживається:

1) між приголосними: отримав у сумі, сплатив у розмірі;

2) на початку речення: У період...;

3) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): сплачу-

ються внески на соціальне страхування, у державний бюджет;

4) перед числовими показниками: У 1999 році...;

5) перед словами, які починаються на в, ф, ст, тв, хв, зв: у зв’язку, у від-

повідності, у статуті.

Прийменник в пишеться:

1) між голосними: записано в акті;

2) після голосного перед більшістю приголосних: зафіксовано в докуме-

нті, зазначено в контракті, виготовлено в кількості;

3) на початку речення перед голосним: В оголошенні, в акті зазначено;

4) після приголосного перед голосним: зустріч в аудиторії, участь в агі-

тації, показник в опитуванні.

Прийменник з уживається:

1) на початку речення: З наступного року...;

2) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): дилери

можуть укладати угоди між особою, з брокером;

3) між голосними: згідно з інструкцією;

4) після приголосного, перед голосним: майнові права, що випливають з

авторського права; фахівець з економіки;

5) після голосного перед приголосним (крім с, ш): знижка з ціни валюти,

конференція з проблеми, згідно з наказом.

Прийменник із уживається:

1) між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ): із двох примір-

ників один був зіпсований;

2) між групами приголосних (після них або перед ними): вийшов із скру-

тного становища; насамперед із встановленими правилами;

Прийменник зі вживається перед сполученням приголосних, найчастіше

перед з, с, ш, щ: розмова зі звичайної робилася політичною; пов’язаних зі спла-

тою податків, переказати гроші зі свого рахунка, продаж товарів зі знижкою.

Прийменник зо вживається:

1) завжди при числівниках два, три: Буду у відрядженні днів зо два;

2) при займенником мною: Вирішили зо мною укласти угоду.