Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Приклади розв’язування задач.






Приклад 2.1. В закритій посудині знаходиться газ, молярна маса якого m =32 кг/кмоль, тиск Р =107 Па. Визначити питому густину r цього газу, концентрацію молекул n0, якщо при нагріванні посудини з газом до температури 1000 тиск зростає до Р1 =2× 107 Па.

Розв’язування. З рівняння стану ідеального газу

2.1

 

 

знаходимо, що густина газу

. 2.2

 

Нагріваючи газ ізохорно (V=const), між тиском Р і Р1 і температурами Т і Т+DТ встановлюєм наступну залежність (закон Шарля):

. 2.3

 

звідки

2.4

 

Тепер з (2.4) та (2.2), маємо

.

З основного рівняння молекулярно-кінетичної теорії ідеального газу

2.5

знаходимо

де k - стала Больцмана.

Перевіряємо розмірність:

.

Підставляємо числові значення величин і знаходимо

Приклад 2.2. Чому дорівнює молярна С v і питома сV теплоємності газової суміші, яку отримали з 1 моля одноатомного і 4 молів трьохатомного газу, якщо m1=2 кг/кмоль, m2=28 кг/кмоль.

Розв’язування. Визначимо молярну теплоємність Сv газової суміші. Нехай її маса m, а маси окремих компонент - m1 i m2. Щоб нагріти вказану суміш на градусів, необхідно використати теплоту DQ:

2.7

 

де і - молярні теплоємності відповідних газових компонент: ;

Через молярну теплоємність Сv газової суміші DQ дорівнює:

2.8

 

де m - молярна маса суміші.

Порівнюючи (2.7) та (2.8), отримуємо:

2.10

звідки

, 2.11

де - число молів суміші.

Питома теплоємність

2.11

причому тут

Тоді з (2.11)

Проведемо розрахунок

 

Приклад 2.3. В циліндрі під поршнем знаходиться водень масою m =0, 02 кг при температурі Т1 =300К. Водень спочатку розширився адіабатично, збільшивши свій об’єм в n1 =5 разів, а потім ізотермічно стиснули так, що об’єм зменшився в n2 =5 разів. Знайти кінцеву температуру і загальну роботу, яку виконав газ в цих процесах.


 

P
2 (Р2, V2, T2)
3 (Р3, V3, T3)
1 (Р1, V1, T1)
V
5V1
V1
Дано

m=2× 10-2 кг

Т1=300 К

n1=5

n2=5

T3-?; A -?

 

Розв’язування. Так як при ізотермічному процесі (перехід 2®3) температура постійна, то кінцевою температурою і буде Т2, яку можна знайти з рівняння Пуасона (рівняння адіабати):

2.12

та рівняння Менделєєва-Клаперона

, 2.13

 

з яких отримуємо

2.14

 

Для газових станів (1, 2) це виглядає так:

2.15

 

Звідси

Так як

то

2.16

 

Враховуючи, що , одержимо

2.17

Робота, виконана газом при вказаних процесах чисельно рівна площі, заштрихованої на графіку фігури.

Підсумкова робота А дорівнює

А=А12 2.18

де А1, А2 - відповідні роботи, що виконує газ при адіабатичному розширенні та ізотермічному стиску:

Тоді

Перевіримо розмірність:

Проведемо розрахунок:

.

 

Приклад 2.4. Лопнула мильна бульбашка радіусом r =5 см і утворилось 10 капель рідини. Кожна з капель має радіус r =0, 5 мм. На скільки градусів нагрілась рідина в каплях, якщо її питома теплоємність , а густина r=103кг/м3.

Розв’язування. Мильна бульбашка має площу поверхневого шару рідини

2.22

так як мильна плівка має дві сферичні поверхні. Утворені капельки мають площу поверхневого шару S2:

2.23

Значить зменшення DS площі поверхневого шару рідини таке:

, 2.24

а вивільнена при цьому енергія

, 2.25

де a - коефіцієнт поверхневого натягу рідини. Вивільнена енергія і пішла на нагрівання рідини:

, 2.26

тут

2.27

Враховуючи (2.25) і (2.26), маємо:

Звідси

.

Перевіримо розмірність:

і розрахуємо : (a=40× 10-3Дж/м2)

.

 

Приклад 2.5. Нагрівник теплової машини, що працює за циклом Карно, має температуру 2000С. Яка температура холодильника, якщо за рахунок кожного кілоджоуля теплоти, яка одержана від нагрівника, машина виконує 0, 4 кДж роботи.

Розв’язування. Температуру холодильника знайдемо, використавши вираз для ККД теплової машини, що працює за циклом Карно:

, 2.27

де Т1 і Т2 - відповідно абсолютні температури нагрівача та холодильника.

Звідси

2.28

Але ККД машини - це і відношення корисної роботи А, що виконала машина, до Q1 - теплоти, що її отримала машина за цей час:

Скориставшись (2.27), матимемо:

Проведемо розрахунки:

Приклад 2.6. Знайти зміну ентропії при:

а) нагріванні 100г води від 0 до 1000С, після чого вода перетворюється в пару при тій же температурі;

б) ізотермічному розширенні 10г кисню від 25 до 100л;

в) ізобаричному нагріванні 10г кисню від 170 до 1000С.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.