Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Підстави для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами






1. Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за ново- виявленими обставинами.

2. Нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюва­ного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами до­водять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

3. Обставини, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухва­лення вироку - підтверджені матеріалами розслідування.

4. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.

1. Судові рішення у кримінальних справах (вироки, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами тільки на підставах, що зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК.

2. Нововиявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового харак­теру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою. Тобто це випадки, коли немає вини суду у неправосудності судового рішення, за ви­нятком, коли «невідомість обставини суду» не властива лише такій підставі, як зло­чинні зловживання суддів (п. 3 ч. 2 коментованої статті).

До нововиявлених обставин частина друга коментованої статті відносить:

1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд;

2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад;

3) зловживання суддів;

4) скасування преюдиційного судового рішення;

5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

Цей перелік хоч і є вичерпним, однак перша обставина, яка зазначена у ньому, сформульована доволі гнучко, власне, як визначення нововиявленої обставини.

Важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Юри­дична визначеність передбачає повагу до принципу гез ^іигїісаіа, що є принципом оста- точності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ до­пускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками:

1) їх невідомість суду з причин, від нього незалежних;

2) їх суттєве значення для справи;

3) їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку;

4) неможливість урахування під час провадження в справі постановлення вироку в зв'язку з невідомістю їх суду;

5) їх відкриття тільки після набрання вироком суду законної сили;

6) їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.

Обов'язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставами є те, що

обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолют­но новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими що у матеріалах спра­ви не висвітлені і потребують окремого розслідування.

За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, постанови, ухвали) всіх судів.

Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомі кому-не- будь із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду.

Штучне створення або підроблення доказів означає їхню завідому неправильність, розраховану на введення суду в оману, наприклад внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей або інше підроблення до­кументів (ст. 366 КК); підроблення документа, який надає права або звільняє від обов'язків, іншими особами (ст. 358 КК); штучне створення доказів (занесення в квар­тиру особи, не причетної до вчинення злочину, предметів, що були викрадені в потер­пілого, або таких, за збереження яких передбачена кримінальна відповідальність, - зброї, наркотиків; знищення, підміна речових доказів та ін.).

Штучне створення або підроблення доказів може бути вчинене як учасниками процесу, так і іншими особами (наприклад, їхніми родичами, друзями, іншими осо­бами, - як за винагороду, так і з інших мотивів).

Штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, об­винуваченого, підсудного, на яких ґрунтується вирок, можуть бути підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, якщо вони спричинили постановлення необґрунтованого або незаконного судового рішення.

Під зловживанням суддів слід розуміти вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали.

Вчинення злочину суддею, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрун- товане рішення (наприклад, зловживання посадовим становищем, одержання хабара, ухвалення завідомо неправосудного рішення тощо), може вважатися нововиявленою обставиною за п. 3 ч. 2 коментованої статті, якщо вину судді встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Про кримінальну відповідальність суддів за такі зло­чини див. ст. 374, 375 КК.

Під зловживанням прокурора, слідчого слід розуміти притягнення ними до кри­мінальної відповідальності завідомо невинних, примушення давати показання, завідо- мо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист (ст. 371, 372, 373, 374 КК).

Факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призна­чення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суд­дів або осіб, що проводили розслідування, не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Установлення після винесення вироку нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо, не може служити підставою для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до правил ст. 90 КПК рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав лю­дини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ, має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів. Тому обставину, встанов­лену судовим рішенням, що набрало законної сили, не потрібно доводити при роз­гляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі сторони чи особа, щодо якої встанов­лено обставину. Така обставина при розгляді іншої справи вважається встановленою на підставі преюдиційного судового рішення. Однак якщо таке рішення буде скасова­не, наприклад у касаційному порядку, тоді виникне підстава для перегляду ухвалено­го на його основі судового рішення, тобто з урахуванням відповідної обставини, встановленої преюдиційним рішенням (п. 4 ч. 2 коментованої статті). При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставину, яка раніше була вста­новлена іншим судовим рішенням, через його скасування треба буде довести чи, на­впаки, спростувати.

Неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, які застосував суд при вирішенні справи, теж може бути нововиявленою обставиною (за п. 4 ч. 2 коментованої статті), але за умов, що така неконституційність встановлена КСУ.

До інших нових обставин, на які вказується у п. 5 ч. 2 коментованої статті, нале­жать: дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено у справі; виявлення живою особи, що вважалася вбитою; виявлення факту неосудності засу­дженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння; дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину; виявлення раніше не відомих учасників злочину; встановлення більшого розміру викраденого майна; викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу; установлення факту смерті потерпілого у випадках, коли винний був засуджений за заподіяння ті­лесних ушкоджень, інші обставини.

Ураховуючи те, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнано лише неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідо- мо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, тому неправильні показання свідка, потерпілого, дані в результаті добросовісної помилки, слід також відносити до інших обставин.

Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у випадку дачі завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спе­ціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань, і їх також слід від­носити до інших обставин.

Факт добросовісної помилки свідка, потерпілого, експерта, перекладача, а також неправильність показань обвинуваченого, підсудного встановлюється матеріалами розслідування.

Про осіб, що мають право порушувати питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, див. коментар до ст. 460 КПК.

3. Такі нововиявлені обставини, як штучне створення або підроблення доказів, неправильний переклад висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів, повинні бути установлені ви­роком суду, а при неможливості його постановлення - матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов'язково повинно передувати притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у штучному створенні або підробленні доказів, у дачі свідомо неправдивих показань та ін. (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та ін.).

Смерть такої особи не є перешкодою до провадження справи з метою реабілітації живого, як і смерть незаконно засудженого з вини цієї особи не може бути перешкодою до поновлення справи з метою реабілітації померлого. Однак через недоцільність за­судження мертвого і зайвого затягування реабілітації живого закон надає можливість установлення названих обставин шляхом їх розслідування без наступного судового розгляду і винесення вироку.

Неможливість постановлення обвинувального вироку стосовно осіб, що вчинили злочинне посягання проти правосуддя, може мати місце у випадках наявності нереа- білітуючих підстав:

- закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;

- видання акта про амністію або помилування, який спричиняє винесення постано­ви про відмову в порушенні кримінальної справи або про закриття порушеної справи.

4. КПК не передбачається можливість перегляду судових рішень за нововиявле- ними обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення кримінального провадження.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.