Розділ 2. Матеріали та методи

У дослідженнях використовували самок білих безпородних щурів з початковою масою 40-50 г. Тварини були розміщені по троє в пластмасових клітках з піщаною підстилкою. Всього в експерименті було використано 120 тварин. Вода і їжа були доступні ad libitum. Всі тварини впродовж експерименту одержували напівсинтетичний раціон [37] позбавлений вітаміну А

Дослідні тварини були поділені на групи:

група І (+А/+А, контроль) – тварини, які до і після трансплантації карциноми Герена перебували на синтетичному раціоні із додаванням вітаміну А.

група ІІ (-А/-А) – тварини, які до і після трансплантації пухлини знаходились на раціоні, позбавленому вітаміну А.

група ІІІ (-А/+А) – тварини, які до трансплантації перебували на дієті, позбавленій вітаміну А. Починаючи з першого дня після трансплантації карциноми Герена тварини отримували фізіологічну дозу вітаміну А (щоденно 30 МО).

група ІV (-А/+АА) – тварини, які до трансплантації перебували на раціоні позбавленому вітаміну А. Починаючи з першого дня після трансплантації карциноми Герена отримували супрафізіологічні дози вітаміну А (щоденно 3000 МО).

група V (-А/+носій, дослідний контроь І) – тварини, які до трансплантації перебували на дієті, позбавленій вітаміну А. З першого дня після трансплантації карциноми Герена отримували олійний розчин.

група V (-А/+лРК) – тварини, які до трансплантації перебували на дієті, позбавленій вітаміну А. З першого дня після трансплантації карциноми Герена отримували ліпосомальну форму ретиноєвої кислоти у щоденній дозі 30 МО.

група V (-А/+РК, дослідний контроль ІІ) – тварини, які до трансплантації перебували на дієті, позбавленій вітаміну А. З першого дня після трансплантації карциноми Герена отримували ретиноєву кислоту у щоденній дозі 30 МО.

група VI (-А/+л, дослідний контроль ІІІ) – тварини, які до трансплантації перебували на раціоні позбавленому вітаміну А. Починаючи з першого дня після трансплантації карциноми Герена отримували ліпосоми без ретиноєвої кислоти.

Відбір тварин в експеримент проводили на 6-й тиждень їх перебування тварин на відповідному раціоні. Як модель злоякісного новоутворення використовували карциному Герена (штам пухлини наданий Інститутом експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України). Трансплантацію здійснювали на 6-й тиждень згодовування тваринам зазначеного раціону шляхом підшкірного введення в область стегна 0, 4 мл 30 % суспензії пухлинних клітин у фізіологічному розчині. У тварин, які утримувалися на А-дефіцитній дієті розвивалися морфологічні ознаки А-авітамінозу [38], а саме: відсутність приросту маси тіла, або приріст менше 1 г впродовж 4-ох діб; зупинка росту; порушення зору при візуальній оцінці, зміни шерстяного покриву. Розвиток авітамінозу, ідентифікований за морфологічними параметрами, підтверджувався низким рівнем ретинолу сироватки крові дослідних тварин (< 0, 35 мкмоль/л), визначений флуоресцентним методом [39].

Вітамін А вводили щоденно per os у вигляді олійного розчину ретинол ацетату [38]. Вітамін А у формі ретиноєвої кислоти у ліпосомній формі вводили через 24 години per os, починаючи із першого дня прививки пухлини в розрахунку 10 мкг ретиноєвої кислоти та 100 мг фосфоліпіду на 1 кг маси тварини. Бішарові ліпосоми готували із суміші спиртових розчинів фосфатидилхоліну і холестеролу [40]. Ступінь захоплення ретиноєвої кислоти, праналізований спектрофотометрично [41], складав 75 – 80 %.

Кінетичні параметри росту карциноми Герена визначали за критеріями величини росту пухлини і тривалості життя щурів [42, 20]. Величина росту карциноми Герена оцінювалась на основі зміни морфологічних показників, визначених за формулою: V = 0, 4 ab², де а – більший діаметр пухлини, b – менший діаметр пухлини [42].

Евтаназію тварин проводили згідно міжнародних принципів Європейської конвенції «Про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1998) та норм біомедичної етики, відповідно до Закону України «Про захист від жорстокого поводження» (Київ, 2006).