Задача № 5. Центральна виборча комісія зареєструвала Солохіна кандидатом в Президенти України та видала відповідне посвідчення

Центральна виборча комісія зареєструвала Солохіна кандидатом в Президенти України та видала відповідне посвідчення. Наступного дня Солохін їхав на своєму автомобілі додому і його зупинили працівники ДПС та карного розшуку, які були задіяні у спецоперації. Працівники міліції силою витягли Соломатіна з авто, наділи на нього наручники та почали проводити особистий обшук, пояснивши Соломатіну, що він схожий на особу, що знаходиться у розшуку. Соломатін представився кандидатом в Президенти України, однак правоохоронці не відреагували на цей факт, пояснюючи, що відповідно до Конституції України усі громадини мають однакові права. Оцініть вказану ситуацію відповідно до КПК України. Обгрунтуйте відповідь.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бараненко Д. Обмежена осудність за кримінальним законодавством України // Вісник прокуратури. – 2002. - № 5. - С. 43-49.

2. Білобрицька Л. Додержання законів при застосуванні до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру // Вісник прокуратури. - 2001. - № 5. – С. 79-82.

3. Галаган А.И. Особенности расследования органами внутренних дел общественно-опасных деяний лиц, признаваемых невменяемыми: Учебное пособие. - К., 1986.

4. Горленко Е.Е. Задержание и применение мер пресечения к лицам, страдающим психическими заболеваниями // Российский следователь. – 2000. - № 6. – С. 11-15.

5. Зільберблат Г., Ревеню О., Жабокрицький С., Войтюк Г., Чеченок Л., Черняхівський І. Примусове лікування хронічних алкоголіків та наркоманів // Вісник прокуратури. – 2002. - № 5. - С. 89-93.

6. Недоступ Ю. Особливості допиту психічно аномальних осіб // Юридический вестник. – 2000. - № 3. – С. 127-129.

7. Победкин А.В., Гавриков В.А. Допустимость показаний лица, страдающего психическим заболеванием, в уголовном процессе // Государство и право. - 1999. - N 8. - С.72.

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. № 6 “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” // Право України. – 2002. - № 11. – С. 151.

9. Рыжаков А.П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера. – 1997.

10. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру. – Харків: Право, 2002. – 208 с.

11. Щерба С.П. Расследование и судебное разбирательство по делам лиц, страдающих физическими или психическими недостатками. – М.: Юрид. лит., 1975. – 144 с.

12. Авдеев В.А. Проблемы условно-досрочного освобождения несовершеннолетних // Российский следователь. – 2000. - № 2. – С. 16-20.

13. Бедь В.В. Судово-психологiчна експертиза в кримiнальному процесi // Адвокат. - 1998. - N 4. - с.22.

14. Белозеров Ю. Н., Николюк В. В. Производство по делам несовершеннолетних: Учебное пособие. - М., 1985.

15. Биленчук Л. Д., Рощин А. И. Изучение личности несовершеннолетнего обвиняемого на предварительном следствии: Учебное пособие. - К., 1991.

16. Галимов О.Х. Малолетние лица в уголовном судопроизводстве. - СПб: Питер, 2001. – 223 с.

17. Гуковская Н.И., Долгова А.И., Миньковский Г.М. Раследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних. – М., 1974.

18. Крестовська Н. Становлення ювенального права України // Юридический вестник. – 2001. - № 3. – С. 100-104.

19. Леоненко В.В. Судебное производство по делам о преступлениях несовершеннолетних. – К., 1987.

20. Лукьякчиков Е. Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних: Учебное пособие. – К.: КВШ, 1990.

21. Максимов С.В. Цели принудительных мер воспитательного воздействия // Российский следователь. – 2002. - № 11. – С. 43-44.

22. Мельникова З.Б. Правосудие по делам несовершеннолетних: история и современность. – М., 1990.

23. Омельченко Г.Е. Применение следователем органов внутренних дел мер пресечения к несовершеннолетним. – К., 1989.

24. Омельяненко Г.М. Провадження у справах про злочини неповнолітніх як диференціація кримінально-процесуальної форми. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 128 с.

25. Омельяненко Г. Адаптація кримінально-процесуального законодавства України про судочинство у справах неповнолітніх до міжнародних Мінімальних стандартів // Право України. – 2002. - № 5. – С. 79.

26. Очередин В. Т. Обеспечение законности при расследовании преступлений несовершеннолетних следователями органов внутренних дел: Учебное пособие. – Волгоград, 1990.

27. Саркисянц Г.П. Законный представитель несовершеннолетнего обвиняемого в суде. – Ташкент, 1985.

28. Сафин Н. Ш. Допрос несовершеннолетнего подозреваемого в советском уголовном судопроизводстве. – Казань, 1990.

29. Ягодинський В.М., Біленчук П.Д. та ін. Організація розслідування кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми та за їх участю. Методичний посібник. – К.: РВР МВС України, 1996.

30. Альперт С.А. Производство по уголовным делам, возбуждаемым по жалобе потерпевшего. – Харьков, 1976.

31. Дорошков В. Частное обвинение. Правовая теория и судебная практика. – М.: Норма, 2000.

32. Канькало С.И., Лукашевич В.З. Судопроизводство по делам частого обвинения. – Л., 1972.

ТЕМА 17.ВІДНОВЛЕННЯ ВТРАЧЕНИХ МАТЕРІАЛІВ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.

Методичні рекомендації.

Під час вивчення теми студентам слід звернути увагу, що вказаний інститут кримінального процесуального права є новим і знайшов закріплення у КПК України 2012 року. Вказаним питанням науковцями хоча і приділялася увага, але не на належному рівні, тому не слід обмежуватись вивченням підручників, а необхідно звернутись до додаткової літератури, зокрема монографій та періодичних видань.