Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Структура опису винаходу.






Описывается уровень техники, аналоги, название, которое должно быть приближено к рубрике МПК; описываем где применяется; потом говорим, а что же было до; аналоги, но если у Вас какое то устройство; специфика способа и устройства. Способ вы бы описание операционно; если у вас есть схема, Вы привязали все ссылки на схеме к Вашему описанию. Если у Вас устройство - конструктивные элементы – в статике и динамике описывается работа устройства, потом говорим чего вы получите – похвалить свое изобретение, Вы покритиковали аналог наиболее близкий, описали работу своего устройства, потом говорите что Вы можете еще получить и куда можете еще применить, результат, потом пишите формулу, реферат и чертежи. Сейчас в наших правилах требования более жесткие чем были. В законе по началу было написано, что–то что напоминало бы описание. Вот это что-то пятилетние патенты и присылали. И до сих пор надо все вводить вручную, сосканировать невозможно.

Опис винаходу (корисної моделі) - документ, який входить до складу матеріалів заявки та є невід’ємною складовою частиною патенту на винахід (корисну модель). Опис має підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу (корисної моделі) і настільки ясно та повно розкривати суть винаходу (корисної моделі), щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі. Опис винаходу (корисної моделі) обов’язково повинен містити індекс Міжнародної патентної класифікації, назву винаходу (корисної моделі) та такі розділи: галузь техніки, до якої він належить; рівень техніки (характеристику аналогів і прототипу та критику прототипу); суть винаходу (корисної моделі); перелік рисунків, креслень, таблиць, якщо на них є посилання в описі.

 

Опис до патенту на винахід, корисну модель. Виклад суті винаходу, побудований за визначеними правилами. Опис до патенту на винахід (корисну модель) - невід’ємна складова частина патенту на винахід (корисну модель). Опис складається з бібліографічної частини, власне опису, формули та графічних матеріалів, а також посилань на інші патентні документи та непатентну літературу, релевантні для даного винаходу (корисної моделі). Кожна із зазначених частин виконує відповідну інформаційну функцію. Бібліографічні дані наводяться на першій сторінці опису та подаються разом з кодами ІНІД, за допомогою яких ці дані можна ідентифікувати без знання мови та патентного законодавства. Бібліографічна частина опису має практичне значення під час проведення різних видів пошуку, наприклад, тематичного, фірмового, пошуку документів-аналогів тощо. Власне опис розкриває суть винаходу (корисної моделі) та підтверджує обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу (корисної моделі). Формула - це стисла, повна словесна характеристика винаходу (корисної моделі), що містить сукупність всіх його суттєвих ознак, встановлює обсяг прав, що випливають з патенту, та факт використання винаходу (корисної моделі).

Перший лист опису до патенту на винахід (корисну модель) називається титульним листом патентного документа. На ньому розміщено мінімум елементів бібліографічних даних, що публікуються з кодами ІНІД, відповідно до стандарту ВОІВ ST.9, з допомогою яких можна ідентифікувати патентний документ без знання мови. Ці коди можуть супроводжуватись словесним позначенням елементів бібліографічних даних. На титульному листі, окрім зазначеного, розміщують реферат або незалежний пункт формули, а також креслення або хімічну формулу.

Під видом документа розуміється різновид документа, що охороняє право на певний об'єкт промислової власності: патент на винахід, патент на промисловий зразок, патент на сорт рослин, авторське свідоцтво, свідоцтво про корисність, додаткові авторські свідоцтва, додаткові свідоцтва про корисність та опубліковані заявки. Ряд країн та організацій застосовують стандартовані буквені коди для ідентифікації різних видів патентних документів відповідно до рекомендацій стандарту ВОІВ ST.16. За допомогою буквених кодів, які проставляються після номера патентного документа, ідентифікують вид патентного документа, наприклад: А - опис до патенту України на винахід без проведення експертизи по суті; U - опис до патенту України на корисну модель; С - опис до патенту України на винахід.

 

77. Кодування бібліографічних даних в патентних документах.

Коды ИНИД; три стандарта - все ясно.

Коди ІНІД. INID — абревіатура виразу «узгоджені на міжнародному рівні цифрові коди для ідентифікації бібліографічних даних» (Internationally agreed Numbers for Identification of bibliographic Data). Це цифрові коди елементів бібліографічних даних. Повні переліки та рекомендації щодо їх використання подані в стандартах ВОІВ, відповідно ST.9 (стосовно винаходів, корисних моделей, свідоцтв додаткової охорони), ST.60 (стосовно знаків для товарів і послуг) та ST.80 (стосовно промислових зразків). Відповідні бібліографічні дані разом із кодами розміщуються на титульному листі патентного документа, застосовуються у публікаціях в офіційних бюлетенях, в охоронних документах на об`єкти промислової власності. Як варіант, коди ІНІД можуть проставлятися не окремо для кожного повідомлення в офіційному бюлетені, а лише в повідомленні, яке подається на початку бюлетеня як зразок розміщення бібліографічних даних.

 

78. Як забезпечити тематичне комплектування патентних фондів? (нет вопроса)

79. Як виключити повторні публікації з патентного фонду? (нет вопроса)

80. Проведення пошуку за фондами патентної документації країн близького зарубіжжя.

Нужно ознакомиться в первую очередь хотя бы с какими то элементами законодательной базы, патентной документации этой страны. Автор Колесников (Москвич) он описывает как работать с фондами. Он описывает работу с патентной документацией стран ближнего и отдельно стран дальнего зарубежья. Описывает патентную документацию, но предваряет это основными моментами патентного законодательства. Сколько срок действия, возможна ли охрана, опротестование и так далее – основные моменты.

Патентна документація країн близького зарубіжжя.

Після виходу зі складу СРСР у 1990 р. в його колишніх республіках почався процес створення національних систем охорони промислової власності. Першим етапом було прийняття ряду законодавчих актів з охорони промислової власності, зокрема, таких, що направлені на переоформлення прав на промислову власність, які надавались Патентним відомством колишнього СРСР. Пізніше були прийняті та введенні в дію нормативно-законодівчі акти, що регулюють процедуру подання, розгляду та реєстрації заявок, які подаються в цих країнах.

В усіх країнах близького зарубіжжя у законодавчому порядку на сьогодні охороняються винаходи та товарні знаки. В усіх країнах, крім Азербайджану та Естонії, охороняються промислові зразки. В 4 країнах (Азербайджан, Туркменістан, Латвія та Литва) не охороняються корисні моделі.

Правова охорона зазначень походження товару здійснюється у Молдові, Казахстані та Таджикістані на основі їх реєстрації в Патентному відомстві та засвідчується свідоцтвом на право користування, а в Молдові - засвідчується свідоцтвом про реєстрацію. В Туркменістані до патентного закону включені положення щодо правової охорони раціоналізаторських пропозицій.

Всі країни близького зарубіжжя є членами Паризької конвенції з охорони промислової власності, членами ВОІВ, членами Договору про патентну кооперацію (РСТ), учасниками Мадридського договору про міжнародну реєстрацію товарних знаків (крім Грузії, Литві, Туркменістану та Естонії). Більшість країн підписали Євразійську патентну конвенцію (ЄАПК) – Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргистан, Молдова, Таджикістан та Туркменістан.

Молдова, Литва та Латвія здійснюють обмін опублікованою бібліографічною інформацією на машинозчитуваних носіях з міжнародною системою EPIDOS.

Поява патентної документації країн близького зарубіжжя робить актуальним вивчення прийнятих ними систем публікації та систем нумерації заявок, що подаються та опублікованих патентних документів.

Деяку складність в систему публікації та нумерації патентних документів привніс інститут перереєстрації охоронних документів колишнього СРСР. Ознайомлення з питаннями, про які йшлось вище, в значній мірі допоможе провестипошук та аналіз патентної документації за фондами цих країн.

Як приклад, розглядається патентна документація Азербайджанської Республіки. В Азербайджанській Республіці 28.10.1992 р. введено в дію постанову № 359 “ Про тимчасове збереження правової сили законів СРСР “ Про винаходи СРСР” та “Про товарні знаки та знаки обслуговування”. Кабінет Міністрів 04.08.1994 р. Прийняв постанову “Про правове регулювання на території Азербайджанської Республіки виданих охоронних документів колишнього СРСР на об‘єкти промислової власності та видачі на їх основі охоронних документів Азербайджанської Республіки”, а 27.09.1994 р. ДКНТ затвердив порядок перетворення охоронних документів СРСР на об‘єкти промислової власності в охоронні документи Азербайджанської Республіки.

З 18.07.1994 р. вступила в силу Угода між Урядом Азербайджанської Республіки та Урядом Російської Федерації про співробітництво в галузі охорони промислової власності.

Патентним законодавством Азербайджанської Республіки прийнята перевірочна система експертизи, в ході якої перевіряється патентоспроможність винаходу, що проводиться одразу ж після проведення попередньої експертизи. Публікація заявки здійснюється після 18 місяців від дати подання заявки до Патентного відомства, тобто передбачена тимчасова правова охорона.

Перший номер офіційного бюлетеня вийшов у 1996 р. Він вміщує відомості про винаходи, товарні знаки та знаки обслуговування, сповіщення по ліцензійним договорам та договорам про передачу патентних прав, покажчики патентних документів та інші відомості.

Розділ “Винаходи” містить підрозділ “Публікація відомостей про патенти на винаходи, внесені до Держреєстру винаходів Азербайджанської Республіки”. В публікації подається мінімум бібліографічних даних, що супроводжуються кодами ІНІД згідно із стандартом ВОІВ ST.9. Публікації упорядковані у цьому підрозділі за індексами МПК. До підрозділу публікуються покажчики:

- систематичний покажчик (індекс МПК – номер патенту);

- нумераційний покажчик (номер патенту – індекс МПК).

В Азербайджанській Республіці правова охорона товарних знаків здійснюється відповідно до постанови “ Про тимчасове збереження правової сили Закону СРСР “Про товарні знаки та знаки обслуговування”.

У патентному бюлетені в розділі “Товарні знаки та знаки обслуговування” є підрозділ “Публікація відомостей про свідоцтва на товарні знаки та знаки обслуговування, внесені до Держреєстру товарних знаків та знаків обслуговування Азербайджанської Республіки”. Публікується мінімум бібліографічних даних, що супроводжуються кодами ІНІД згідно із стандартом ВОІВ ST.60.

Публікації упорядковані за номерами свідоцтв. До цього підрозділу публікуються покажчики:

- систематичний покажчик (індекс МКТП – номер свідоцтва);

- нумераційний покажчик (номер свідоцтва – індекс МКТП).

У патентному бюлетені публікуються відомості про ліцензійні договори та договори про передачу права.

 

 

81. Використання довідково-пошукового апарату при проведенні патентних досліджень.

Не рассказывали:

18. Використання сучасних технічних засобів при роботі з патентною інформацією.

19. Форми та методи забезпечення розробників патентною інформацією при виконанні НДР та ДКР.

20. Проблеми термінології в галузі патентної інформації.

22. Документація, як акумулятор інформації.

29. Порівняльний аналіз офіційних видань патентних відомств та їх використання при проведенні патентно-інформаційних досліджень.

 

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.