Розвиток психічних процесів. Роки дошкільного дитинства – це роки інтенсивного психічного розвитку і появи нових, раніше відсутніх психічних особливостей

Роки дошкільного дитинства – це роки інтенсивного психічного розвитку і появи нових, раніше відсутніх психічних особливостей. Провідною потребою дитини даного віку є потреба в спілкуванні, повазі, визнанні самостійності дитини. Провідна діяльність – ігрова. У цей період відбувається перехід від маніпулятивної гри до рольової.

Сприйняття. Провідною пізнавальною функцією є сприйняття. Значення сприйняття в житті дошкільника дуже велике, так як воно створює фундамент для розвитку мислення, сприяє розвитку мовлення, пам'яті, уваги, уяви. У молодшому шкільному віці ці процеси будуть займати провідні позиції, особливо логічне мислення, а сприйняття буде виконувати обслуговуючу функцію, хоча і продовжить розвиватися. Добре розвинене сприйняття може проявлятися у вигляді спостережливості дитини, її здатності помічати особливості предметів і явищ, деталі, малюночки, які не помітить дорослий. В процесі навчання сприйняття буде удосконалюватися і відточуватися в процесі узгодженої роботи, спрямованої на розвиток мислення, уяви, мови. Сприйняття молодшого дошкільника 3-4 років носить предметний характер, тобто властивості предмета, наприклад колір, форма, смак, величина та ін., які не відокремлюються у дитини від предмета. Вона бачить їх злито з предметом, вважає їх нероздільно належними йому. При сприйнятті вона бачить не всі характеристики предмета, а тільки найбільш яскраві, а іноді й одну, і по ній відрізняє предмет від інших. Наприклад: трава зелена, лимон кислий і жовтий. Діючи з предметами, дитина починає виявляти їх окремі якості, осягати різноманітність властивостей. Це розвиває її здібність відокремлювати властивості від предмета, помічати схожі якості в різних предметах і різні в одному.

Увага. Здатність дітей управляти увагою дуже невелика. Як і раніше складно спрямувати увагу дитини на предмет за допомогою словесних вказівок. Щоб переключити її увагу з об'єкта на об'єкт, часто потрібно неодноразово повторювати інструкцію. Обсяг уваги з двох об'єктів на початку року зростає до чотирьох до кінця року. Дитина може утримувати активну увагу протягом 7-8 хвилин. Увага носить в основному мимовільний характер, її стійкість залежить від характеру діяльності. На стійкість уваги негативно впливає імпульсивність поведінки дитини, бажання негайно отримати вподобаний предмет, відповісти, зробити щось.

Пам'ять. Процеси пам'яті залишаються мимовільними. Як і раніше переважає впізнавання. Об'єм пам'яті істотно залежить від того, пов'язаний матеріал в смислове ціле або розрізнений. Діти даного віку на початку року можуть запам'ятати за допомогою наочно-образної, а також слухової вербальної пам'яті два об'єкти, до кінця року – до чотирьох об'єктів.

Дитина добре запам'ятовує все, що представляє для неї життєвий інтерес, викликає сильний емоційний відгук. Міцно засвоюється інформація, яку вона бачить і чує багато разів. Добре розвинена рухова пам'ять: краще запам’ятовується те, що було пов'язане з власним рухом.

Мислення. В три-чотири роки дитина, нехай недосконала, намагається аналізувати те, що бачить навколо себе; порівнювати предмети один з одним і робити висновки про їх взаємозалежності. В побуті та на заняттях, в результаті спостережень за навколишнім, які супроводжуються поясненнями дорослого, діти поступово отримують елементарне уявлення про природу і побут людей. Дитина і сама прагне пояснити те, що бачить навколо. Правда, зрозуміти його часом буває важко, оскільки, наприклад, наслідок вона часто приймає за причину факту.

Порівнюють, аналізують молодші дошкільнята в наочно-дієвому плані. Але у частини дітей вже починає проявлятися здатність вирішувати завдання за уявленням. Діти можуть порівнювати предмети за кольором і формою, виділяти відмінності за іншими ознаками. Можуть узагальнювати предмети за кольором (це все червоне), формі (це все кругле), величині (це все маленьке).

На четвертому році життя діти дещо частіше, ніж раніше, користуються в розмові родовими поняттями типу іграшки, одяг, фрукти, овочі, тварини, посуд, включають в кожне з них більше число конкретних найменувань. Однак відношення загального до окремого і окремого до загального розуміється дитиною своєрідно. Так, наприклад, слова посуд, овочі є для нього лише збиральними назвами для груп предметів, а не абстрактними поняттями, як це буває при більш розвинутому мисленні.

Уява. На четвертому році життя уява у дитини розвинена ще слабко. Малюка можна легко вмовити діяти з предметами, перевтілюючи їх (наприклад, використовувати паличку як термометр), але елементи «активної» уяви, коли дитину захоплюють сам образ і можливість діяти самостійно в уявній ситуації, лише починають формуватися і проявлятися.

У молодших дошкільнят задум народжується нерідко після того, як виконано дію. А якщо і формулюється до початку діяльності, то дуже нестійко. Задум легко руйнується або втрачається по ходу його реалізації, наприклад, при зустрічі з труднощами або при зміні ситуації. Саме виникнення задуму відбувається стихійно, під впливом ситуації, предмету, короткочасного емоційного переживання. Малюки ще не вміють направляти свою уяву. У дітей 3-4 років спостерігаються лише елементи попереднього планування гри або продуктивних видів діяльності.

Мовлення. Мовлення дітей в основному продовжує залишатися ситуативним та діалогічним, але стає більш складним і розгорнутим. Словниковий запас збільшується за рік в середньому до 1500 слів. Індивідуальні відмінності коливаються від 600 до 2300 слів. Змінюється словниковий склад мови: зростає в порівнянні з іменами іменниками частка дієслів, прикметників і інших частин мови. Довжина речень збільшується, з'являються складні речення.

У мовленні дітей четвертого року життя є ще одна особливість: займаючись якою-небудь справою, діти часто супроводжують свої дії малозрозумілою для оточуючих негучною промовою - «бурмотінням». Ці «розмови з собою» мають величезне значення для розвитку дітей. З їх допомогою дитина утримує в пам'яті поставлені перед собою цілі, будує нові плани, обмірковує шляхи їх досягнення, нарешті, виконує на словах дії, які опускає в реальності.