Лейкоцитарна формула дітей різного віку ( в % ).

Основну масу лейкоцитів становлять лімфоцити і нейтрофіли. Причому: з віком кількість нейтрофілів збільшується, а лімфоцитів -зменшується. Лімфоцити малорухливі. Тому нездатні боротись з хвороботворними мікробами. Нейтрофіли - досить рухливі і активно пересуваються, захоплюються, захоплюють мікроби і перетравлюють їх. З таблиці бачимо, що в дітей аж до початку молодшого шкільного віку переважає малоактивний вид лейкоцитів - лімфоцити. В дітей молодшого шкільного віку хоч вже і переважають нейтрофіли, проте ще далеко не досягають норми дорослої людини. Крім того у дітей молодшого шкільного віку не всі наявні нейтрофіли повністю дозрілі. Цим у певній мірі пояснюються порівняно нижче опірність дитячогоорганізму проти ряду інфекційних захворювань. У дітей процеси кровотворення відбуваються інтенсивніше, ніж у дорослих. Відновлення форменних елементів крові у дорослих відбувається значно повільніше, ніж у дітей. Кровотворна система дітей ще недостатньо стійка проти різних шкідливих впливів, внаслідок чого в них легко може розвинутись недокрів'я.

У новонародженої дитини здатність крові зсідатись різко підвищена (в 2 - 3 рази). Але, починаючи вже з другого дня життя., ця здатність доходить де норми дорослої людини.

Формування імунних реакцій у процесі розвитку дитини. В ембріональному періоді антитіла в організмі плода не виробляються. В перші 3 місяці після народження діти майже повністю несприйнятливі до інфекційних захворювань. Несприйнятливість пояснюється наявністю імунних тіл, одержаних плодом від матері. Гамма-глобулін - носій антитіл передається через плаценту плодові від матері.

Допомагають несприйнятливості також антитіла, що надходять у грудному періоді з молоком матері. У міру дозрівання організму, його нервової системи дитина поступово набуває все стійкішихімунологічних властивостей. До другого року життя виробляється уже значна кількість імунних тіл. Помічено, що у дітей, які виховуються в колективах, швидше формуються імунні реакції. Це пояснюється тим, що в колективі дитина зазнає прихованої імунізації: попадання в організм дитини від захворілих дітей малої дози збудника не спричиняє в неї захворювання, збудник швидко гине, але організм на нього встигає виробити антитіла. Якщо це повторюється кілька разів, то виробляється імунітет до цього захворювання. До 10 роківімунні властивості організму виражені добре, далі вони тримаються на відносно сталому рівні і починають знижуватись після 10 років.

6.1.5. Патології крові.

Спадкові коагулопатії. Гемофілія – спадковий дефіцит фактору VIII – гемофілія А, або ІХ фактору – гемофілія В (успадковується рецесивним шляхом, з’єднана з Х-хромосомою).

Гемофілією хворіють виключно хлопчики, успадковуючи змінену хромосому від матері, в якої симптоми захворювання відсутні. Механізм успадкування гемофілії А і В показує, що всі дочки хворих гемофілією є потенційними носіями захворювання, а сини є здоровими. Діти жінок гетерозигот мають рівний шанс отримати патологічну Х-хромосому (хворі гемофілією сини і дочки – носії захворювання) і бути здоровими сини і дочки. Від шлюбу жінки-носія патологічної хромосоми і чоловіка, хворого гемофілією може народитися гомозиготна дочка з усіма симптомами захворювання. Гемофілія зустрічається досить рідко ~ 1 на 10 тис. новонароджених, причому у 70-75% випадків є сімейний анамнез захворювання, у решти – спорадичні форми, які виникають в результаті нових мутацій. Тяжкість геморагічних проявів визначається рівнем антигемофільних факторів: < 1 % - тяжка форма, 1-5% - середньотяжкі і 5-10% - легкі форми і з латентним перебігом форми з рівнем VIII фактора > 15%. Перші прояви гемофілії появляються в ранньому віці, дуже рідко – в періоди новонародженості. У новонароджених дітей, хворих гемофілією, спостерігаються кровотечі із пуповини, внутрішньочерепні крововиливи. Однак в дійсності в перші 6-9 місяців життя навіть при тяжкій формі гемофілії геморагічного синдрому немає. Причина цього “імунітету” є неясною, хоча є припущення про дію тромбопластичної субстанції коров’ячого молока. Але з розвитком моторних, статичних функцій (з’являються травми), початком прорізування зубів з’являються кровотечі. Гемофілія маніфестує на першому році життя у 57%, на другому у 24%, на третьому у 13%, а після 7 років – тільки у 5-6% випадків. У дітей шкільного віку частота геморагій знижується, а зростає число рецидивуючих гемартрозів.