Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Поганий керівник знає, що треба зробити, а хороший показує, як це зробити.






Більшість підприємств надають перевагу внутрішньому набору, оскіль­ки зменшуються затрати на адаптацію працівників, підвищується зацікав­леність працівників до ефективної праці, покращується моральний клімат і посилюється відданість працівників підприємству. Можливим недоліком цього підходу до набору є те, що він обмежує приплив нових людей з влас­ними поглядами, навиками і досвідом роботи. Завдання управління пер­соналом полягає у визначенні оптимального співвідношення зовнішньо­го та внутрішнього наборів.

Однією з основних форм залучення спеціалістів і кваліфікованих ро­бітників є укладання підприємством договорів із відповідними навчаль­ними закладами. Часто замовлення є персональним, тобто на конкретних людей, відібраних кадровими службами з визначенням необхідних змін у підготовці спеціалістів і робітників відповідно до специфіки їхньої май­бутньої роботи. За кордоном підприємства часто співпрацюють з вузівсь­кими відділами працевлаштування, які мають зв'язки з регіональною служ­бою зайнятості, свої банки даних про випускників і потреби в кадрах. У складі такого відділу крім сектора, відповідального за зв'язки з підприєм­ствами й організаціями, з регіональною службою зайнятості, є юридична служба, сектор маркетингових досліджень, сектор консалтингу, діагнос­тики і профорієнтації. На жаль, у вітчизняних вузах подібної структури поки що немає, що ускладнює процедуру працевлаштування випускників.

Останнім часом намітилася тенденція до розширення такого роду по­слуги, як підготовка кадрів і підвищення їхньої кваліфікації на договірній основі в підприємствах-виробниках нової техніки з метою забезпечення підготовки робітників і спеціалістів до впровадження нової техніки і тех­нології на підприємстві.

Велику допомогу в наборі кадрів надають служби зайнятості і приватні фірми, що займаються добором кадрів на договірній основі.

Переваги цього шляху: добір кадрів спеціалістами своєї справи, що володіють необхідною методикою; добір з великого числа осіб (у картотеці бажаючих знайти роботу або змінити своє робоче місце на нове часто знаходиться до 10 тис. прізвищ); можливість вирішити проблему шляхом добору зі сторони без ши­рокої реклами вакансії, що з'явилася.

Отже, форми і метод й залучення працівників досить різноманітні, але всі передбачають: кожен претендент повинен одержати об'єктивну і повну інформа­цію щодо робочого місця, посади, рівня оплати та умов праці; характеристика претендента має включати перелік даних відповідно до вимог робочого місця: рівень підготовки, досвід роботи, мінімальний вік і особисті якості.

Однією з основних вимог організації найму є те, щоб усі, хто займаєть­ся цією справою, мали точну, повну інформацію відносно вакантних ро­бочих місць. Ця інформація повинна характеризувати зміст праці (функції роботи), вимоги до компетенції працівника (знання, досвід), потрібні здібності та індивідуальні особливості (фізичні, інтелектуальні), протипо­казання.

Професійна орієнтація та профорієнтаційна робота: суть, методи та форми. Методи управління професійною орієнтацією працівників. Зарубіжний досвід.

В даний час існує більш 40 тис. професій. Щорічно народжується більш 500 нових професій, причому природне відмирання старих професій відбувається повільніше, ніж виникнення нових. У той же час результати численних досліджень свідчать про те, що продуктивність праці працівників, що по своїх якостях відповідають вимогам професії, у середньому на 20 % вище, ніж у тих, хто таким вимогам не відповідає, а близько 40 % працівників, що змінюють місце роботи, — це ті, хто обрав роботу не по здібностях. Тому організація професійної орієнтації є важливою умовою підвищення ефективності діяльності організацій і підприємств. Під професійною орієнтацією розуміється науково обґрунтована система форм, методів і засобів впливу, що сприяє залученню у суспільне виробництво, раціональному розміщенню, ефективному використанню і закріпленню за місцем роботи на основі об'єктивної оцінки й обліку схильностей, здібностей і інших індивідуальних якостей людини.

Організація професійної орієнтації складається з декількох взаємозалежних етапів: професійної інформації, професійної консультації, професійного добору і професійної адаптації.

Професійна інформація покликана забезпечити постійне і планомірне професійне інформування населення; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій; встановлення і зміцнення постійних контактів між колективами організацій, підприємств, професійно-технічних училищ, загальноосвітніх шкіл тощо.

Завдання професійної консультації: надання допомоги молоді в оцінці своїх здібностей до різних видів трудової діяльності в сфері суспільного виробництва; видача конкретних рекомендацій про вибір професії і можливих шляхів оволодіння нею (навчання у вузах, технікумах, профтехучилищах, підготовка безпосередньо на виробництві і т.п.). Професійну консультацію проводять кваліфіковані консультанти-психологи, що складаються в штатах підрозділів по профорієнтації молоді. Консультація проводиться на основі медичних висновків, характеристик, результатів спеціальних психофізіологічних досліджень.

Головним завданням професійного добору є науково обґрунтоване визначення професійної придатності кожного до конкретного виду трудової діяльності з урахуванням його здібностей і схильностей, а також потреб виробництва. Завершується робота з організації професійної орієнтації розробкою і реалізацією комплексу заходів щодо виробничої і соціальної адаптації працівників у трудових колективах.

Управління системою профориентационной роботи прийнято розглядати у трьох аспектах. Соціально-економічний аспект - засвоєння визначеної системи знань, норм, навичок і умінь, що дозволяють здійснювати соціально-професійну діяльність, що відображається на поліпшенні природного складу робочої сили і підвищенні задоволеності молоді будинок. Психолого-педагогічний аспект - виявлення і формування інтересів, схильностей і здібностей учнів, а також допомога у виборі професії, найбільш відповідним індивідуально-психологічним особливостям особистості. Медико-біологічний аспект - реалізація вимог до здоров'я й окремих фізіологічних якостей людини, необхідним для виконання визначеної професійної діяльності. Успішність у проведенні профориентационной роботи на будь-якому рівні залежить від того, наскільки комплексно і системно здійснений підхід до управління даними процесами.

Основними є такі методи управління профорієнтацією:

• програмно-цільовий (визначення головної мети профорієнтації, розробка програми її досягнення, створення механізму управління по реалізації програми);

• прогнозування (облік сучасних і перспективних вимог до різних працівників, тенденції науково-технічного прогресу, прогнозування кадрової політики на перспективу);

• моделювання (побудова моделей управління профорієнтацією на підприємстві, в об'єднанні, галузі, регіоні);

• організаційно-розпорядницький (підготовка відповідних документів — наказів, розпоряджень, положень, стандартів, що регламентують порядок функціонування системи профориентационной роботи, контроль за їхнім виконанням.

Робота з професійної орієнтації зосереджується в двох головних напрямках: формування в молоді особистісних орієнтації й інтересів з урахуванням потреб суспільного виробництва; приведення особистісних орієнтації молоді у відповідність з можливостями їхньої суспільної реалізації. Звідси ціль системи професійної орієнтації — знайти оптимальне сполучення особистісних бажань і суспільних потреб.

Професійна освіта передбачає професійну інформацію, професійну пропаганду і професійну агітацію. Її ціль — повідомити визначений обсяг зведень про найбільш масові професії народного господарства, інформувати їх про способи й умови оволодіння ними; пропагувати суспільну значимість професій, у яких тепер відчуває потребу господарство економічного регіону.

Професійна інформація як окремий відносно самостійний елемент професійної освіти і профорієнтації в цілому являє собою систему організації і проведення роботи, спрямованої на засвоєння необхідних знань про соціально-економічні, психологічні і психофізіологічні умови правильного выбору професії.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.