Основні форми дієслова

Латинське дієслово має чотири основні форми:

1. 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану (persō na prima praesentis indicatī vi actī vi), яка закінчується на ‑ о;

2. 1-а особа однини минулого часу доконаного виду активного стану (persō na prima perfecti indicatī vi actī vi), яка закінчується на - і;

3. cупін (supī num) – віддієслівний іменник, який закінчується на - um;

4. неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану (infinitī vus praesentis actī vi), яка закінчується на - re.

Наприклад:

Дієслівні основи

Усі часові форми латинського дієслова утворюються від трьох основ: 1) основи інфекта; 2) основи перфекта; 3) основи супіна.

Вони визначаються за чотирма основними формами дієслова, які подає словник. Основу інфекта одержуємо, відкинувши від неозначеної форми дієслова теперішнього часу закінчення ‑ re в І, ІІ, ІV дієвідмінах, ‑ ĕ re у ІІІ.

Наприклад:

infinitī vus – laudā re – основа інфекта laudā -, docē re – docē -, legĕ re – leg-, audī re – audī -.

Від основи інфекта утворюються недоконані часи (praesens, impеrfectum, futū rum I) активного і пасивного стану дійсного, (praesens, futū rum I) наказового та (praesens, impеrfectum) умовного способів; неозначені форми теперішнього часу, ґерундій і ґерундив.

Основа перфекта утворюється відкиданням у 1-й особі однини минулого часу доконаного виду активного стану закінчення -і, наприклад: 1-а особа перфекта laudā vi – основа перфекта laudā v-, docui – docu-, legi – leg-, audī vi – audiv-.

Від основи перфекта утворюються доконані часи (perfectum, plusquamperfectum, futū rum II) активного стану дійсного та (perfectum, plusquamperfectum) умовного способів, неозначена форма дієслова минулого часу активного стану (infinitī vus perfecti actī vi).

Основу супіна визначаємо, відкинувши від супіна закінчення -um, наприклад, супін – laudā tum – основа супіна laudā t-, doctum – doct-, lectum – lect-, audī tum – audī t-. Від основи супіна утворюється дієприкметник минулого часу доконаного виду пасивного стану (participium perfecti passī vi), який є частиною доконаних часів пасивного стану, і діє­прикметник майбутнього часу активного стану (participium futū ri actī vi).

Усі часи і форми, утворені від основи супіна (крім дієприкметників), аналітичні (описові).