Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Дієвідміни латинського дієслова






Відповідно до закінчення основи інфекта всі дієслова діляться на чотири дієвідміни.

Основа інфекта закінчується:

у І дієвідміні на ;

у ІІ дієвідміні на ;

у ІІІ дієвідміні на приголосний, - ĭ, -ŭ;

у ІV дієвідміні на .

Дієвідміна Іnfinitī vus Основа інфекта Закінчення основи
І laudā re laudā - -ā -
II docē re docē - -ē -
III legĕ re leg- приголосний
IV audī re audī - -ī -

 

Примiтка. До ІІІ дієвідміни належать також дієслова із закінченням основи на -ŭ: statuĕ re – постановляти, tribu­ĕ re – ділити. Крім того, група дієслів з основою на -ĭ: cupio, ĕ re – бажати cаpio, ĕ re – брати facio, ĕ re – робити

 

Nota bene! Щоб розрізняти дієслова ІІ і ІІІ дієвідмін, треба звернути увагу на те, що у дієсловах ІІ дієвідміни в неозначеній формі ē довге і наголошене. У словах ІІІ дієвідміни голосний ĕ короткий і наголос переходить на третій склад від кінця слова: exercē re (II) – тренувати, вправляти agĕ re (III) – діяти, робити habē re (II) – мати defendĕ re (III) – захищати

Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicatī vi actī vi)

Теперішній час дійсного способу активного стану утворюється додаванням до основи інфекта особових закінчень активного стану:

Singulā ris Plurā lis
1. -o 1. -mus
2. -s 2. -tis
3. -t 3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін у praesens indicatī vi actī vi:

Особа І ІІ ІІІ IV
Praesens indicatī vi actī vi
Singulā ris
1. laudo doce-o leg-o audi-o
2. lauda-s doce-s leg-i-s audi-s
3. lauda-t doce-t leg-i-t audi-t
Plurā lis
1. laudā -mus docē -mus leg-ĭ -mus audī -mus
2. laudā -tis docē -tis leg-ĭ -tis audī -tis
3. lauda-nt doce-nt leg-u-nt audi-u-nt

 

Примiтка. 1. У дієсловах І, ІІ, ІV дієвідмін особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта. 2. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини відбулося злиття кінцевої голосної основи -ā із особовим закінченням -о: ā +о = о. (laudā -o = laudo – я хвалю). 3. У дієсловах ІІІ дієвідміни між основою і особовим закінченням вставляються короткі тематичні голосні: а) перед -s, -t, -m – -; б) перед -nt– - ŭ -. 4. У дієсловах ІV дієвідміни у 3-й особі множини між основою і особовим закінченням вставляється - ŭ - за аналогією до ІІІ дієвідміни.

Дієслово sum, esse (бути)

У цьому дієслові у системі інфекта є чергування основ es-/s-. Отже, різні форми утворюються від різних основ. При основі es- 3-я особа однини і 2-а особа множини теперішнього часу утворюються атематично (без вставних голосних), інші форми – тематично, наприклад:

Singulā ris Plurā lis
1.sum 1.sumus
2.es 2.estis
3.est 3.sunt

 

Nota bene! У латинській мові при дієсловах відсутні особові займенники. Їхню роль виконують особові закінчення дієслів.

Наказовий спосіб теперішнього часу (Imperatī vus praesentis)

Цей спосіб має форму 2-ї особи однини і 2-ї особи множини. Друга особа однини наказового способу утворюється відкиданням від неозначеної форми дієслова закінчення -re в усіх дієвідмінах. Друга особа множини наказового способу утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -te (пор.: укр. розповідай-те!).

У дієсловах ІІІ дієвідміни у 2-й особі однини до основи інфекта додається закінчення , а у 2-й особі множини між основою і закінченням - te ставиться поєднувальна голосна .

Зразок відмінювання дієслів І-IV дієвідмін в imperatī vus praesentis:

Дієвідміна Неозначена форма дієслова Singulā ris Plurā lis
I laudā re 2. lauda! 2. laudā -te!
II docē re 2. doce! 2. docē -te!
III legĕ re 2. leg-e! 2. leg-ĭ -te!
IV audī re 2. audi! 2. audī -te!

 

Nota bene! Наказовий спосіб 2-ї особи однини від дієслів ducĕ re – вести, dіcĕ re – говорити, facĕ re – робити, ferre – нести закінчується на приголосний: duc! веди!, dic! говори!, fac! роби!, fer! неси! Щоб виразити заперечення у наказовому способі в латинській мові вживається аналітична форма, яка складається із поєднання слів noli (singulā ris) – не смій!, nolī te (plurā lis) – не смійте! і неозначеної форми дієслова. Noli –наказовий спосіб 2-ї особи однини від дієслова nolle – не хотіти, nolī te – наказовий спосіб 2-ї особи множини від того ж дієслова.

 

Дієвідміна Неозначена форма дієслова Singulā ris Plurā lis
I laudare 2. noli laudā re! 2. nolī te laudā re!
II docē re 2. noli docē re! 2. nolī te docē re!
III legĕ re 2. noli legĕ re! 2. nolī te legĕ re!
IV audī re 2. noli audī re! 2. nolī te audī re!

Наказовий спосіб дієслова esse: es! – будь!, este! – будьте!

Тексти

1. Перекладіть українською мовою:

1. Latī ne scribĭ mus. 2. Cogĭ tant. 3. Quid legis? 4. Cur tacē tis? 5. Semper bene laborā mus. 6. Dum docē mus, discĭ mus. 7. Cum tacent, clamant. 8. Latī ne multum lego et scribo. 9. Veto. 10. Credo. 11. Ausculta et perpende! 12. Fide, sed сui vide! 13. Persta atque obdū ra! 14. Vive valeque! 15. Salve! Salvē te! 16. Vale! Valē te! 17. Nolī te tacē re, si dicĕ re debē tis!

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Ми повинні добре працювати. 2. Ви завжди повинні вчитися. 3. Він не тільки добре читає по-латинськи, а й пише. 4. Що ти розповідаєш? 5. Не пиши погано! 6. Не мовчіть!

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Cogĭ to, ergo sum.Я мислю, отже, я існую. Цитата з «Основ філософії» 1, 7, 9 (1644) французького мислителя Р.Декарта (1596-1650). Л.Українка у листі до О.П.Косач, 08–12.08.1898 р. писала: Scribo, ergo sum.Я пишу, отже живу.

2. Dum spiro, spero.Поки дихаю, сподіваюсь. Подібне висловлювання трапляється у «Листах до Аттіка» Ціцерона, ІХ, 10, 3: Aegrō to, dum anĭ ma est, spes esse dicĭ tur.Поки у хворого є дихання, кажуть, є і надія. В іншій формі цю думку висловлює Сенека у «Моральних листах до Луцілія» LXX, 7: Omnia homĭ ni, dum vivit, speranda sunt.Людині, поки вона жива, слід на все надіятись. Римський поет Овідій (47 р. до н.е.–18 р. н.е.) у «Скорботних елегіях», ІІ, р.145 пише:

ĺ pse licé t sperá re veté s, sperá bimus ú sque:

Хай сподіватися ти не велиш, – сподіваюсь одначе.

Переклад А.Содомори.

Л.Українка змінила вислів Овідія і назвала одну із своїх поезій «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь»).

3. Vivĕ re est militā re.Жити – значить боротися. Цей вислів належить Сенеці (4 р.до н.е. – 65 р. н.е.) («Моральні листи до Луцілія», XCVI, 5): Vivĕ re, mi Lucili, militā re est.

4. Qui tacet, consentit.Хто мовчить, той погоджується.

5. Qui scribit, bis legit.Хто пише, той двічі читає.

6. Qui quaerit, repĕ rit.Хто шукає, той знаходить.

7. Bis dat, qui cito dat.Двічі дає той, хто дає швидко. Вислів належить Піблілієву Сіру (І ст. до н.е.), авторові збірки «Сентенцій», 245: Inopі beneficium bіs dat, qui dat celerĭ ter. – Двічі робить послугу бідному той, хто робить її швидко.

8. Nota bene!Добре зауваж! Зверни увагу!

9. Divĭ de et impĕ ra!Поділяй і пануй! Походження вислову не з’ясоване. На нього натрапляємо у текстах італійського політика кін­ця XV – початку XVI ст. Мак’явеллі. Деякі вчені його автором вважають французького короля Людовіка ХІ (XV ст.), а інші – царя Філіппа, батька Олександра Македонського (IV ст. до н.е.).

10. Festī na lente!Поспішай повільно! Латинський переклад грецького прислів’я σ π ε ύ δ ε β ρ α δ έ ω ς, яким користувався Октавіан Авґуст (31 р. до н.е.–14 р. н.е.), про що згадує Светоній (І ст. н.е.) у «Божественному Авґусті», 25.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.